Справа: № 22-а-7181/09 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
"04" березня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду:
під головуванням судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Данилової М.В.,Умнової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано відмову УПСЗН Овруцької РДА Житомирської області в поставленні на чергу для отримання компенсації за здане домоволодіння неправомірною та зобов'язано відповідача поставити ОСОБА_2 на чергу для виплати компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 45532 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка на підставі направлення від 31.07.2007 року переселилася в с. Морозівку Брусилівського району Житомирської області, а своє домоволодіння АДРЕСА_1, яке відповідно до переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМУ № 17 від 12.01.1993 року відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, передала на баланс сільської ради.
УПСЗН Овруцької РДА Житомирської області відмовило позивачці у постановленні її на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння, яка передбачена ст. 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вона вимушена була звернутись до суду за захистом її порушених прав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, і апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками Житомирського окружного адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення.
Згідно ст. 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає: 1) грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
Відповідно до п. 3. абз.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 755 від 15.07.1995 року, для отримання компенсації переселенець повинен подати до райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради міста обласного підпорядкування) за місцем відселення: копію ордера на житлове приміщення, яке надається (надано) у зв'язку з переселенням (незалежно від того, на кого з членів сім'ї виписано ордер), або копію договору купівлі-продажу, який підтверджує факт придбання переселенцем житлового будинку (квартири), або копію акта введення в експлуатацію житлового будинку у разі індивідуального будівництва, або копію рішення обласної або районної державної адміністрації про передачу переселенцю будинку садибного типу, незавершеного будівництвом, передачу якого у власність здійснено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 637 "Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу", або копію свідоцтва про право власності на житло, яке переселенець отримав після переселення у спадщину або шляхом дарування, або інші документи, які підтверджують забезпеченість переселенця житлом у місці переселення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка надала довідку про те, що вона постійно проживає та зареєстрована в с. Морозівка Брусилівського району Житомирської області - в сім'ї своєї дочки, проте не надала доказів того, що вона забезпечена власним житлом у місці переселення.
Таким чином, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення грубо порушив норми матеріального права, а саме ст. 35 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та Положення «Про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 755 від 15.07.1995 року, оскільки у позивачки відсутні документи, які б підтверджували забезпечення житлом у місці переселення, як того вимагає чинне законодавство.
Згідно зі ст. 198, 202 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати її та прийняти нову. Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області - задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2009 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді