Справа: № 22-а-6626/09 Головуючий у 1-й інстанції: Потеряйко С.А.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
"04" березня 2010 р.
м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Умнової О.В., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації на постанову Таращанського районного суду Київської області від 26 січня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
Позивачка звернулась до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з січня 2007 року по листопада 2008 року.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 26 січня 2009 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є матір'ю малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження. Позивачка не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Позивачка вважає, що вона отримувала допомогу значно нижчу, ніж це передбачено ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дії відповідача, а колегія суддів частково не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтю 15 цього Закону на 2007 рік призупинено відповідно до частини першої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V.
Призупинення визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.
Таким чином, у 2007 році, позивач має право на отримання допомоги з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Щодо отримання такого права у 2008 році, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання вказаної допомоги, виходячи з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Вказані зміни не визнавались неконституційними та не змінювалися впродовж 2008 року.
Відповідач здійснював виплату вказаної допомоги за спірний період в розмірі 130,00 грн., що відповідав чинному на той час розміру, встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Суд першої інстанції не врахував, що на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації - задовольнити частково.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 26 січня 2009 року скасувати, прийнявши нову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановивши зазначену доплату в розмірі прожиткового мінімуму на відповідний період для дітей віком до шести років, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді