Справа: № 2-а-19/09 Головуючий у 1-й інстанції: Бичківська К.Г.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
"04" березня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.,
суддів Данилової М.В., Умнової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 09.02.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лугинсьої районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення доплати до заробітної плати за період з 01.09.1996 року по 31.12.2008 року в розмірі 59918 грн. 27 коп.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 09.02.2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними та стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 доплату до заробітної плати за період з 01.09.1998 року по 31.12.2008 року в розмірі 47700 грн. 27 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Лугинським районним судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 постійно працював на різних посадах в ЕСП «Україна» і на даний час працює на посаді директора ПСП «Україна» в смт. Лугини, Житомирської області, яке віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської кататсрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідачем виплачувалась доплата до заробітної плати відповідно до вимог постанови КМ України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 10,50 грн.
ОСОБА_2 вважає, що він отримував доплату значно нижчу, ніж це передбачено ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з того, що відповідач неправомірно виплачував позивачу з 01.09.1998 року по 31.12.2008 року щомісячну доплату до заробітної плати у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками Лугинського районного суду Житомирської області, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з огляду на наступне.
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет на 2008 рік» дію положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007-2008 рр. були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп та від 22.05.2008 року за № 10-рп, визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими було призупинено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином, апеляційна інстанція зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивач має право на перерахунок доплати до заробітної плати в розмірі передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік», проте задовольняючи позовні вимоги з 1998 року не врахував вимоги ст. 99 КАС України згідно яких встановлюється річний строк звернення до суду, крім того позивач знав про порушення своїх прав, оскільки отримував виплати передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулі періоди, але до суду звернулась лише 26.01.2009 року. Крім того, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не зазначив періоди з яких необхідно проводити вище вказані виплати, а також не з'ясував чи були перераховані бюджетні кошти на рахунки відповідача для виплати їх особам, потерпілим внаслідок Чонобильської катастрофи; з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти.
Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Лугинського районного суду Житомирської області від 09.02.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 201, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації задовольнити частково, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 09.02.2009 року скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лунинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_2 доплати до заробітної плати в розмірі, передбаченому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді