Справа: № 22-а-3375/09 Головуючий у 1-й інстанції: Димбіцький Ю.В.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
Іменем України
"17" лютого 2010 р. м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді - Шведа Е.Ю., суддів Малиніна В.В. та Маслія В.І., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши апеляційну скаргу Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення ради, -
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в Іллінецький районний суд Вінницької області з позовом до Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області, в якому просив Рішення 13 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 24 січня 2008 року визнати протиправним (неправомірним) та скасувати в повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилався на те, що рішення відповідача не відповідає вимогам закону та порушує законні права позивача.
Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 грудня 2008 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним і скасовано в цілому рішення Іллінецької міської ради Іллінецького району від 24 січня 2008 року «Про втрату чинності п. 2 рішення 21 сесії Іллінецької міської ради 4 скликання від 26 квітня 2005 року та продаж приміщення площею 18 квадратних метрів в будинку, що розташований по АДРЕСА_1».
Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач, приймаючи оспорюване позивачем рішення, вийшла за окреслені законом межі своїх повноважень, оскільки власне попереднє рішення ради могло бути скасоване лише в судовому порядку.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалите нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта, суд першої інстанції дав невірну оцінку дослідженим матеріалам та обставинам даної справи, порушив норму процесуального та матеріального права, не всебічно, не повно та не об'єктивно з'ясував обставини справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 3, 8, 19). Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В Рішенні Конституційного Суду України №7-пр/2009 від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009, за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначається, що Положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У пункті п'ятому мотивувальної частини вищенаведеного Рішення, Конституційний Суд України вказує, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Із змісту рішення 21 сесії 4 скликання Іллінецької міської ради від 26.04.2005 року «Про результати розгляду звернень гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2.»видно, що на порядку денному цієї сесії стояли питання про розгляд звернень двох осіб та за результатами їх розгляду прийнято рішення: п.1. Не вирішувати питання відчуження спірного приміщення до закінчення терміну дії договору оренди з приватним підприємцем ОСОБА_3, та п.2. Відчуження даного об'єкту проводити лише після закінчення дії договору оренди з громадянкою ОСОБА_3 шляхом аукціонного продажу.
Оспорюваним рішенням 13 сесії 5 скликання Іллінецької міської ради від 24.01.2008 року «Про втрату чинності п. 2 рішення 21 сесії Іллінецької міської ради 4 скликання від 26.04.2005 року та продаж приміщення площею 18 квадратних метрів в будинку, що розташований по АДРЕСА_1»із врахуванням заяви ОСОБА_3, рекомендації постійної комісії з питань управління комунальною власністю Іллінецької територіальної громади, а також те, що ОСОБА_3 орендує вказане приміщення на протязі багатьох років, з дозволу виконкому міської ради зробила його поліпшення за свої кошти на суму 24684 грн., що складає більше 25% від загальної вартості приміщення і яке неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, посиланням на ч.2 ст.777 ЦК України, ст. 289 Господарського кодексу України, Указ Президента України № 209/99 від 24.02.1999 року, роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/237, ст.ст.142,143 Конституції України, п.30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішено: п.1. Вважати таким, що втратив чинність п. 2 Рішення 21 сесії 4 скликання від 26.04.2005 року «Про результати розгляду звернень гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2.», в зв'язку з поліпшенням стану орендованого приміщення на суму, що складає більше 25 % його вартості, орендарем ОСОБА_3, що дає їй переважне право на його викуп; п.2. Відчужити кімнату площею 18 квадратних метрів в будинку АДРЕСА_1 що належить до комунальної власності територіальної громади міста, шляхом продажу приватному підприємцю ОСОБА_3, за ціною згідно висновку незалежної експертизи, замовленою міською радою; п.3. Зобов'язано міського голову ОСОБА_4 замовити експертний висновок незалежного експерта для визначення вартості шляхом продажу та укласти договір купівлі-продажу об'єкта, що підлягає відчуженню.
Тобто в першому випадку за результатами розгляду звернень гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_5 питання відчуження приміщення в будинку АДРЕСА_1, що належить до комунальної власності, по суті Іллінецькою міською радою вирішені не були, його вирішення відкладено до закінчення дії договору оренди з гр. ОСОБА_3
В другому випадку Рішенням Іллінецької міської ради від 24.01.2008 року визнано таким, що втратив чинність п.2 попереднього Рішення від 26.04.2005 року, в якому мова йшла про те, що відчуження спірного об'єкта нерухомості проводити тільки після закінчення дії договору оренди з гр. ОСОБА_3, та вирішено відчужити спірне приміщення шляхом продажу останнього на користь вказаної особи.
Таким чином, Іллінецька міська рада фактично ігноруючи вирішення по суті заяви гр. ОСОБА_5., яка так і залишилась не розглянутою з винесенням відповідного рішення по суті, всупереч чинному п.1. свого ж Рішення від 26.04.2005 року, в якому говориться про те, що питання відчуження спірного приміщення до закінчення терміну дії договору оренди не вирішувати прийняла рішення про його відчуження до закінчення дії цього договору оренди.
В даному випадку вищенаведені Рішення Іллінецької міської ради від 26.04.2005 року та 24.01.2008 року, як індивідуально-правові акти місцевої ради встановлюють юридичні факти, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов'язки, одностороннє скасування або зміна радою цих актів порушує право зазначених осіб на розгляд їх справ відповідно до встановленої Конституцією і законами України процедури.
Посилання апелянта на ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки Рішення Іллінецької міської ради 21 сесії 4 скликання від 26 квітня 2005 року «Про результати розгляду звернень гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2.» відповідним головою зупинене та винесене на повторний розгляд відповідній раді із обґрунтуванням зауважень не було.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обгрнутованого висновку, що Іллінецька міська рада Іллінецького району, приймаючи 24 січня 2008 року на своїй сесії оспорюване позивачем рішення «Про втрату чинності п.2 рішення 21 сесії Іллінецької міської ради 4 скликання від 26.04.2005 року та продаж приміщення площею 18 квадратних метрів в будинку, що розташований по вулиці АДРЕСА_1», вийшла за окреслені законом межі своїх повноважень, оскільки власне попереднє рішення ради могло бути скасоване лише в судовому порядку.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Іллінецької міської ради Іллінецького району Вінницької області - залишити без задоволення.
Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 30 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 22 лютого 2010 року.
Головуючий суддя Е.Ю. Швед
Суддя В.В. Малинін
Суддя В.І. Маслій