Справа: № 22-а-1398/09 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"23" лютого 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Шевчук О.М.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по не виплаченому в повному обсязі підвищення до пенсії як «дитині війни», -
У листопаді 2008 року позивачка ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по не виплаченому в повному обсязі підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2006-2007 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року вимоги позивачки задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивачки.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивачки.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 має статус «дитина війни», що підтверджується відповідною копією посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи. (а.с. 6).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивачки, щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням доплати в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 рік, суд першої інстанції керувався статтями 99, 100 КАС України, оскільки відповідач наполягав на відмові у задоволенні адміністративного позову в зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
З матеріали справи вбачається, що позивачка звернулася до суду з даним позовом 04.11.2008 року, подавши цей позов більш ніж через рік з моменту порушення, на її думку, прав, свобод та законних інтересів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання виплатити недоотримані суми допомоги за 2006 рік та з 01.01.2007 року по 03.11.2007 року, застосувавши до цих позовних вимог наслідки пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом, передбачених ст. 100 КАС України.
Задовольняючи частково вимоги позивачки за 2007 рік суд першої інстанції виходив з наступного.
Згідно з статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік та відповідно до ст. 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства та викладених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
З урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячного підвищення до пенсії, що встановлюється для громадян віднесених до категорії «діти війни», судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що частково підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання проведення перерахунку пенсії позивачки, з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 04 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням річного строку звернення до суду.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості по не виплаченому в повному обсязі підвищення до пенсії як «дитині війни» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 01.03.2010 року.
Головуючий суддя: (підпис)
Судді: (підпис)
Суддя: Бистрик Г.М.