Ухвала від 23.02.2010 по справі 2-а-5/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5/09 Головуючий у 1-й інстанції: Замега І.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

УХВАЛА

Іменем України

"23" лютого 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Усенка В.Г.,Собківа Я.М.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення заборгованості по невиплаченій у повному обсязі в 2007 році щомісячній грошовій допомозі по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із вимогою про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області різниці недоплаченої їй суми допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку за 2007 рік у сумі 6072,70 гривень.

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по грудень 2007 року включно у розмірі меншому, ніж це встановлено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 3993,37 гривень заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області, подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Догляд за дітьми здійснюється позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, пунктом 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Як встановлено колегією суддів, відповідачем грошова допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку була виплачена позивачу у 2007 році у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Беручи до уваги те, що бюджетний період для всіх бюджетів становить рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня цього ж року, а позивачу у 2007 році допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку виплачена з січня по грудень 2007 року, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог щодо виплати допомоги позивачу за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, виходячи з її розміру, встановленого Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Любарської районної державної адміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від 27 лютого 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 26 лютого 2010 року.

Попередній документ
8276829
Наступний документ
8276831
Інформація про рішення:
№ рішення: 8276830
№ справи: 2-а-5/09
Дата рішення: 23.02.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.01.2023)
Дата надходження: 09.12.2022
Розклад засідань:
17.01.2023 14:50 Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу