Справа: № 22-а-7632/09 Головуючий у 1-й інстанції: Кучерін О.Ф.
Суддя-доповідач: Данилова М. В.
"04" березня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Данилової М.В.,
суддів: Бистрик Г.М. та Бараненка І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною, -
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області (УПСЗН) про перерахунок недоплаченої щомісячної грошової допомоги.
Зазначала, що є матір'ю малолітньої дитини та фактично здійснює догляд за нею.
Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, Законів України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, - просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з нього заборгованість по невиплаченій у повному обсязі сумі допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за 01 квітня 2007 року по 25 жовтня 2008 року у розмірі 6828,72 грн.
Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначали, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Норми, які вводяться цим законом, діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Також наголошували, що їх вина у порушенні прав позивача відсутня. Стверджували необхідність застосування пропуску строку звернення до суду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Це підтверджується свідоцтвом про народження і ніким не заперечується.
Допомога по догляду за дитиною виплачувалась позивачу УПСЗН. Зокрема, ОСОБА_3 отримала в оскаржуваний період 2620,47 грн.
Згідно частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними.
Згідно з правилами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною виплачувалась позивачу УПСЗН, із урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
У період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ОСОБА_3 належало здійснити виплати щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Тобто вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню саме з 09 липня такого року. Так як суд першої інстанції знайшов підстави поновлення строку звернення до суду, апеляційний суд не заперечує проти незастосування наслідків пропуску строку звернення до суду.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. (У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань).
Стосовно вимог за 2008 рік, то відповідна допомога за даний рік виплачувалась позивачу за правилами Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
З 01 січня 2008 року згідно пункту 23 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Вказане положення Закону діє у часі, неконституційним не визнавалось, і тому в задоволенні позовних вимог в цій частині позивачу слід відмовити.
У зв'язку з вищенаведеним рішення Варвинського районного суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області задовольнити частково.
Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 11 лютого 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області перерахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: