Справа № 2а-8265/09/0523
27 січня 2010 року Київський районний суд м. Донецька
у складі головуючого - судді Попревича В.М,
при секретарі - Джус Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання протиправної відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги та зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком і забезпечити її виплату з січня 2006 року по вересень 2009 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував наявністю в нього статусу “дитина війни” та наявністю в відповідача обов'язку здійснення нарахування та перерахування доплати до пенсії у розмірі 30 % від суми мінімальної пенсії за віком зазначеній категорії громадян за приписами положень статті 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В судовому засіданні позивач заявив клопотання про поновлення строків для звернення до суду, змінив позовні вимоги та просив зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу в період з січня 2006 року по грудень 2009 року.
Відповідач надав заяву про розгляд справи без участі його представника та наполягав на пропущенні строку звернення позивача до суду за захистом порушених прав та застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи позивача, встановив наступне.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи похилий вік позивача та відсутність можливості своєчасно отримати інформацію про здійснення нарахування надбавки до пенсії суд дійшов висновку про можливість поновлення строку звернення до суду.
Позивач відноситься до соціальної групи “діти війни” відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України, копією пенсійного посвідчення.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька № 590/Ж-27-01-03 від 23 червня 2009 року, направленого позивачу за наслідками розгляду заяви у відповідності із Законом України “Про звернення громадян”, позивачу, починаючи з 01 січня 2008 року виплачується доплата як громадянину, що має статус дитини війни у розмірі 10% від суми прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті складає з 01 січня 2008 року в сумі 47,00 грн., з 01 квітня 2008 року в сумі 48,10 грн., з 01 липня 2008 року в сумі 48, 20 грн., з 01 жовтня 2008 року в сумі 49,80 грн.
Спірним питанням цієї справи наявність правових підстав щодо отримання позивачем надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за визначений позивачем період.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З приводу спірних правовідносин щодо неотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року слід зазначити наступне.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235-IV, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року N 3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ОСОБА_2 України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблений не був.
З огляду на те, що положення статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині зобов'язання здійснити нарахування щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечення її виплати в період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року.
З приводу спірних правовідносин щодо неотриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року слід зазначити наступне.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
З огляду на зазначене суд зазначає, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитина війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
З огляду на зазначене вимоги позивача в частині виплати щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.
Виходячи із змісту листа відповідача, копія якого наявна в матеріалах справи, позивачу протягом 2008 року було частково виплачено суму доплати до пенсії як дитині війни, у тому числі виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування суму недоплаченої щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року із врахуванням здійснених відповідачем виплат на користь позивача як дитини війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ст.71 Закону України від 26 грудня 2008 року №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних розмірах розмірів лише тих виплат, що нараховуються виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, та їх дія не поширюється на відносини щодо вплати доплати до пенсії при наявності в особи статусу «дитина війни».
Виходячи із змісту листа відповідача № 590/Ж-27-01-03 від 23 червня 2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи, позивачу протягом 2009 року було частково виплачено суму доплати до пенсії як дитині війни.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, із врахуванням здійснених відповідачем доплат як дитині війни на користь позивача в цей період.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат не є перешкодою для виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, з огляду на приписи статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.46, ст.152 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч.2 ст.8, ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28 грудня 2007 року, ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, абз.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, керуючись ст.ст.11, 71, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року із врахуванням здійснених відповідачем витрат на користь позивача в цей період, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року із врахуванням здійснених відповідачем витрат на користь позивача в цей період, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови.
Суддя:
ОСОБА_2