Справа: № 2-а-4594/09 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"24" лютого 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Маслія В.І., Собківа Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ в м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправною відмову в проведенні перерахунку та виплати пенсії, як інваліду 3 групи за захворюванням, котре пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком для осіб, які втратили працездатність, провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.10.2008 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2009 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Апеляційна інстанція не може повністю погодитися з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проживає та зареєстрована в м. Б. Церкві, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з Чорнобильською катастрофою. Перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Б. Церкві Київської області.
Позивач вважає, що отримував допомогу та доплату значно нижчу, ніж це передбачено ст. ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
За ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по ІI групі інвалідності щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача про необхідність застосування постанов КМ України від 26.07.1996 року № 831 та 836 для визначення розмірів виплат позивачу державної та додаткової пенсії, необґрунтовані і суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними постановами КМ України встановлено, що додаткова пенсія до пенсії по інвалідності обчислюється виходячи з розрахункової величини 16,62 грн., а до пенсії по інвалідності застосовується мінімальний розмір, виходячи з розрахункової величини 19,91 грн..
В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.6).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» дію положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»на 2008 р. було викладено в іншій редакції.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України «Про державний бюджет на 2008 рік», зокрема ст. 12 зазначеного Закону, яким було змінено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України. В п. 5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ст.. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії -з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії. Якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Судова колегія знаходить правильним є висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.10.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання перерахувати позивачу доплату до пенсії та її щомісячну виплату згідно ст.. 50 та ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на момент здійснення такого перерахунку та виплати, підлягають задоволенню, починаючи з 01.10.2008 року.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області - відмовити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2009 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: