Справа: № 22-а-2710/09 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"23" лютого 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Кузьменко В.В., Попович О.В.,
при секретарі: Плаксі В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Колективного підприємства Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства «Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Колективного підприємства Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства «Україна» до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Дніпровська районна у м. Києві рада про визнання протиправним і нечинним розпорядження від 14 березня 2008 року № 209, -
У червні 2008 року Колективне підприємство Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство «Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Дніпровська районна у м. Києві рада про визнання протиправним і нечинним розпорядження від 14 березня 2008 року № 209. Свої вимоги мотивує тим, що дане розпорядження видане неуповноваженою особою, а тому є таким, що винесене з порушенням вимог чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Колективне підприємство Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство «Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вважає що при її постановленні судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін виходячи з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження від 14.03.2008 року «Про скасування розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 627 від 06.06.2007 року «Про надання дозволу на продовження терміну дії договорів оренди нежилих приміщень».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дане розпорядження було прийнято відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про оренду державного та комунального майна», «Про освіту» та відповідно до вимог протесту Прокурора Дніпровського району м. Києва, щодо скасування розпорядження № 627 від 06.06.2007 року з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для скасування розпорядження № 627 від 06.06.2007 року став протест Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва.
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що районну в місті Києві державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана головою районної в місті Києві ради, яка Президентом України призначається на посаду голови районної в місті Києві державної адміністрації, а ОСОБА_1 ніколи головою Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації не обирався, а на день подання позову Головою Дніпровської районної у місті Києві ради є Мисовська О.Ю., у зв'язку з цим, на його думку, ОСОБА_1 не може обіймати посаду виконуючого обов'язки Голови Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає настуне.
Закон України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон) визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до ст. 8 Закону, місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.
Згідно ст. 39 Закону, у разі відсутності голови місцевої державної адміністрації його функції і повноваження виконує перший заступник голови, а у разі відсутності останнього - один із заступників голови місцевої державної адміністрації.
12.10.2007 року розпорядженням № 375-к «Про тимчасовий розподіл обов'язків між головою, заступниками голови та керівником апарату Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації» затверджено тимчасовий розподіл обов'язків та пунктом 6 розпорядження визначено, що у разі відсутності голови, заступників та керівників апарату (відрядження, відпустка, хвороба та інше) їх повноваження здійснюються заступниками на основі взаємозаміни та іншими відповідальними працівниками, згідно з додатком.
Згідно додатку, виконання повноважень на час відсутності голови покладено на заступника голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Сергійчука С.І.
Крім того, відповідно до Регламенту виконавчого органу Дніпровської районної у м. Києві ради (Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації) на період відсутності голови райдержадміністрації його обов'язки виконує один із заступників голови райдержадміністрації відповідно до Тимчасового розподілу функціональних обов'язків між головою, заступниками голови та керівником апарату Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
13 грудня 2007 року Президент України видав розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з посади голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації. Розпорядження було вчинено на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2007 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року у справі № к-23 962/07 скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01.08.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 року. Справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
На час розгляду справи судом першої інстанції відповідно до розпорядження від 18.12.2008 року № 461-к, керуючись п. 5 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням Конституційного суду України від 13.10.2005 року № 9-рп Мисовська О.Ю. приступила до виконання обов'язків виконуючої обов'язки голови Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неприйняття до уваги твердження позивача на ту обставину, що на момент видання спірного розпорядження головою адміністрації повинна була бути лише Мисовську О.Ю., оскільки жодного документу про її призначення на цю посаду суду не надавалось.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2008 року у справі № 05-5-30/243-35/180 за позовом КП МВКП «Україна» до Управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про спонукання продовжити дію договору оренди на новий термін, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2008 року у справі № 36/328 за позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до МВКП «Україна» про звільнення несвоєчасно повернутої тимчасово зайнятої земельної ділянки площею близько 0,15 га, яка використовується під розміщення виробничої бази по вул. Червоноткацькій, 12 у Дніпровському районі міста Києва, позовні вимоги було задоволено, зобов'язано МВКП «Україна» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,15 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 12.
Згідно чинного законодавства України акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд першої інстанцій прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Колективного підприємства Міжгалузевого виробничо-комерційного підприємства «Україна» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: В.В. Кузьменко
О.В. Попович