Справа: № 22-а-5209/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.
Суддя-доповідач: Горбань Т. І.
"23" лютого 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Горбань Т.І.
Суддів: Костюк Л.О.
Мамчура Я.С.
при секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки,
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального права, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини їх неявки суду невідомі, сторони були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4)порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії АГ № НОМЕР_1 від 16.01.2006 року.
Суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1-ої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та здійснити відповідні виплати, однак помилково вказав період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. , за який слід здійснити вказаний перерахунок та виплату, в той час, коли ці дії слід вчинити за період з 19.11.2007 р. по 31.12.2007р.,з огляду на наступне.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Її дію відновлено Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року , яким виключено пункт 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено.
Однак, 9 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(№489-V від 19.12.2006р.), зокрема, пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст.111 цього Закону, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(№ 2195 - IV від 18.11.2004р.), згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням того, що позивач вказувала, що дізналася про порушення своїх прав з висвітлення у пресі подій, пов»язаних з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, а відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, причини пропуску якого суд 1-ої інстанції обґрунтовано не визнав поважними, та не вбачаючи підстав для поновлення строку на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України, прийшов до висновку, що необхідно відмовити в частині вимог позивача по 08.07.2007 року включно, у зв'язку з необґрунтованістю вимог та пропуском строку звернення до суду, не звернувши уваги на те, що позивач звернулася до суду 19.11.2008 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Чернігівського окружного адміністративного суду.
Вищезазначене призвело до помилкового визначення періоду з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. , за який слід здійснити вказаний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Дії відповідача є протиправними, вчиненими не відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України, в період з 19.11.2007 р. по 31.12.2007р.
На підставі вищевикладеного колегія судів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року слід скасувати, прийняти нову постанову, так як судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з урахуванням щомісячної підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком з 19.11.2007 року до 31.12.2007 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено 26.02.2010 року.