Справа: № 22-а-37260/08 Головуючий у 1-й інстанції: Білий В.М.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"25" лютого 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.
суддів Василенка Я.М., Мельничука В.П.
при секретарі Романовій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Північно-територіального управління пожежної безпеки про визнання неправомірними дій начальника територіального управління пожежної безпеки Кифорука С.Д.,
14 грудня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова, в якому просив суд визнати дії начальника територіального управління пожежної безпеки (м.Чернігів) Кифорука Сергія Дмитровича неправомірними та такими, що порушили його права визначені статтями 24,48,55 Конституції України, статтями 1-2, 2,19 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтями 6, 49 Кодексу адміністративного судочинства України в частині заборони участі у судовому засіданні 06 лютого 2007 року по розгляду справи № 2-а-543/06 за позовом ОСОБА_3 про стягнення недоплаченої суми.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2008 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено.
На постанову суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2008 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та не доведено обставин, що мають значення для справи. Висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом порушено норми процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із п.6 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Частина 1 ст. 17 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються ознаки публічно-правових спорів.
В даному випадку позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій відповідача неправомірними, який заборонив позивачу ОСОБА_2 взяти участь у справі за його, ОСОБА_2, позовом про стягнення надбавки (а.с.12). Тобто, в даному випадку ОСОБА_2 виступає з метою задоволення особистих потреб та інтересів, які пов'язані зі стягненням на його користь надбавки.
Відпускати чи не відпускати працівника з роботи з будь-яких поважним причин, вирішує керівництво установи відповідно до Кодексу законів про працю України.
Крім того, зі змісту адміністративного позову та доданих до нього доказів не вбачається, що позивач звертався до відповідача по питанню відпустити його на судове засідання, яке стосується особисто його інтересів, і позивач отримав відмову.
В адміністративному позові ОСОБА_2 зазначає лише, що на 09 годину 00 хвилин 06 лютого 2007 року було призначено судове засідання у Деснянському районному суді міста Чернігова по розгляду справи №2-а-543/06 за його адміністративним позовом, а начальник ТУ пожежної безпеки (м. Чернігів) Кифорук С.Д. заборонив йому прийняти участь у судовому засіданні по зазначеній справі.
Суд першої інстанції в своєму рішення вірно зазначив, що даний спір не є публічно-правовим, але не врахував норму статті 17 та 157 КАС України, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки дане питання віднесено до внутрішньої діяльності відповідача згідно Закону про працю, а тому відповідно до ст. 203 КАСУ оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 зазначає, що він заперечує проти Ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 03 жовтня 2008 року, якою було відмовлено у задоволенні заяви про відвід судді.
Судова колегія не може погодитися з даними запереченнями апелянта, оскільки підстав для відводу головуючому першої інстанції, передбачених статтею 27 КАС України, в заяві зазначено не було.
Враховуючи викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню в частині скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до вимог статті 204 КАС України підставами для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд є: якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглянув справу.
Заява ОСОБА_2 від 23 вересня 2008 року про відвід головуючому першої інстанції Білому В.М. є необґрунтованою.
Керуючись ст.ст.2,3,17, 27, 157, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Північно-територіального управління пожежної безпеки про визнання неправомірними дій начальника територіального управління пожежної безпеки Кифорука С.Д. - задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.10.2008 року - скасувати.
Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Північно-територіального управління пожежної безпеки про визнання неправомірними дій начальника територіального управління пожежної безпеки Кифорука С.Д.- закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.П. Попович
Судді Я.М.Василенко
В.П.Мельничук
(Повний текст Ухвали складено 02.03.2010 року.)