Справа: № 22-а-31101/08 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"25" лютого 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Василенка Я.М., Мельничука В.П.,
при секретарі Романовій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
У травні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просила суд стягнути з відповідача 6993,27 грн. невиплачених коштів, передбачених ст. ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 7228,34,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення Житомирським окружним адміністративним судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Відповідно до статті 196 КАС України судова колегія вважає за можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Даний порядок відшкодування передбачений статтею 1175 ЦК України, згідно якої, шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач фактично в своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача певну грошову суму без оскарження їх дій або бездіяльності.
Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив вимогу позивача, проте, суд першої інстанції не звернув увагу на порушення в даному випадку підвідомчості спору.
Предметом даного судового розгляду по справі є питання про стягнення недоплаченої грошової суми без визнання неправомірними дій відповідача, що ні в якому разі не може бути самостійним предметом адміністративного спору. По своїй суті дані правовідносини є цивільно-правовими та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження по справі з підстав, визначених ст. 157 КАС України.
В даному випадку суду першої інстанції було б доцільно звернути увагу на ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до положень якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Тобто, даною нормою виділено, що якби позивач ставив одночасно вимоги про визнання незаконними дій або ж бездіяльності відповідачів та стягнення певної грошової суми, як відновлення свого порушеного права, завданого оспорюваними ним діями чи бездіяльністю, то за таких умов виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, судом першої інстанції не було досліджено доказів того, чи зверталась позивач з відповідним прохання про проведення перерахунку допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, а також яку саме відповідь було надано відповідачем.
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано одну обставину - підвідомчість спору, а тому є неправильними всі процесуальні дії по даній справі, починаючи з прийняття даного позову, відкриття провадження та постановлення судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що спір з таким предметом спору відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.
Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст.157 КАС України).
Отже, виходячи з вимог чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження по даній справі.
Керуючись ст.ст. 2, 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року - задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року - скасувати.
Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді Я.М. Василенко
В.П. Мельничук
(Повний текст Ухвали складено 02.03.2010 року.)