Справа № 2а-2570/10
10 лютого 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Андрєєвої О.М.,
при секретарі - Хомутовій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахунку пенсії, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача УПФУ в Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахунку пенсії, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька з 28 грудня 1988 року та отримує пенсію за віком згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”. 2 січня 2009 року вона звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом № 89/Ш-27-01-03 від 27 січня 2009 року відповідач повідомив позивачку, що їй було зроблено перерахунок пенсії за стажем та заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України із застосуванням показнику заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 гривень, на підставі спільного листа за № 4096/02 - 01 від 11.03.09 Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України. Позивач вважає, що зазначений лист не є нормативним актом і порушує вимоги закону, в тому числі ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно якої у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Таким чином, відповідачем неправильно застосовано показник заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197,91 гривень, а необхідно було застосувати показник заробітної плати за 2008 рік у розмірі 1573,99 гривень, що суттєво порушило інтереси позивача. Просила постановити рішення, яким визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку її пенсії, та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із використанням середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України за 2008 рік, а саме 1573,99 гривень.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі позивача на підставі наявних даних.
Представник відповідача - суб'єкта владних повноважень - в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про вручення йому судової повістки, але про причини своєї неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в справі доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи суд встановив, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька і отримує пенсію за віком при повному стажі.
Суд встановив, що саме Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька є належним відповідачем по цій справі з наступних підстав.
Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів пенсійного фонду є забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які відповідно до законодавства здійснюються за рахунок коштів фонду й інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення відповідно до цього закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. Частиною 2 статті 8 цього Закону передбачено, що Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами й організаціями, а також коштів державного бюджету України .
Суд встановив, що органами державної влади саме на відповідача - УПФУ в Київському районі м. Донецька покладено обов'язок провадити виплату позивачу пенсії, і ці виплати фактично здійснюються відповідачем позивачу за рахунок і в межах коштів, що виділяються йому на зазначені цілі з державного бюджету. За таких обставин судом встановлено, що саме Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька є належним відповідачем у цій справі.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до п.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника. Відповідно до п.5 цього Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями, перерахунок призначеної пенсії, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.42 цього Закону в редакції, що діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії 2 січня 2009 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Згідно пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
За таких обставин проведення заявнику перерахунку пенсії на 2009 рік із застосуванням показнику заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1197,91 гривень суперечить зазначеним нормам діючого законодавства.
Суд встановив, що пп.10 п.35 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року частину 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в іншій редакції, згідно якої страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, що дорівнюють п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб".
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року зазначену норму - пп.10 п.35 розділу II Закону від 28 грудня 2007 року було визнано неконституційною, в зв'язку з чим така редакція Закону втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22 травня 2008 року, оскільки відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому суд встановив, що з врахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року позивач мав право на перерахунок пенсії на 2009 рік із застосуванням показнику заробітної плати за 2008 рік в розмірі 1573 гривні 99 коп., а відмова відповідача у такому перерахунку позивачу пенсії є неправомірною.
При цьому суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що після визнання недійсною (неконституційною) норми, якою ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” було викладено в новій редакції, автоматичного відновлення старої редакції статті не відбувається, а необхідна спеціальна вказівка законодавця про поновлення її дії. Такі ствердження представника відповідача не грунтуються на законі та є надуманими, оскільки в разі визнання недійсною (неконституційною) певної редакції норми закону вочевидь існує і є діючою попередня редакція цієї норми закону.
На підставі викладеного, ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, ч.2 ст.8, ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.4 ст.42, ч.ч.4, 5 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями, пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, п.п.3, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, керуючись ст.ст.11, 71, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахунку пенсії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за стажем і заробітком, виходячи із заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2008 рік.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії за стажем і заробітком ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2008 рік, а саме із 1573 (одна тисяча п'ятьсот сімдесят три) гривні 99 коп., починаючи з 1 січня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови.
Суддя: