Справа №295/9572/19
Категорія 31
2/295/2409/19
01.07.2019 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М., вирішуючи питання про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав та стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина перша ст. 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відправлення правосуддя, зокрема, ухвалення судових рішень, є завданням судів та їх основною функцією, якщо особа вважає судове рішення необґрунтованим та незаконним передбачено можливість оскаржити відповідне рішення. В свою чергу, чинне законодавство закріплює можливість особі реалізувати своє право на оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Частиною шостою статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Проте, застосування положення частини шостої статті 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема суду, які не пов'язані із здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, що має на меті прийняття акту органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.
Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 757/43355/16-ц, від 20.03.2019 року у справі №295/7631/17.
Відповідно до п. 21 Великої хартії суддів (Основоположних принципів), затвердженої Консультативною радою європейських суддів 17 листопада 2010 року, засоби для виправлення суддівських помилок мають бути передбачені відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави.
Отже, вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Враховуючи предмет та підставу позову ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що він не може бути розглянутий в межах цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст.186, 354 ЦПК України, ст.ст. 19, 20 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського апеляційного суду про порушення конституційних прав та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів, з дня її підписання.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Чішман