Справа № 216/3710/19
провадження 2-з/216/35/19
іменем України
про забезпечення позову
14 червня 2019 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
12 червня 2019 року до Центрально-Міського районного суду м. Кривого рогу дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій зазначено, що заявник має намір звернутись до суду з позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Криворіжгаз» про визнання незаконними акту, рішення, покладення зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 зазначив, що 05.04.2019 року ПАТ «Криворіжгаз» було виявлено порушення споживачем та складено акт про порушення № 263 в якому зазначено втручання в роботу лічильника газу, а саме відсутності пломби заводу виробника. Відповідно до листа ПАТ «Криворіжгаз» від 06.05.2019 року заявника повідомлено про припинення газопостачання/розподілу природного газу у разі не сплати заборгованості у сумі 149515,24 грн. за адресою: м АДРЕСА_1 Кривий Ріг, вул. Голубина, буд. 51. З даним донарахуванням заявник не погоджується, тому просить суд заяву про забезпечення позову задовольнити, шляхом заборони публічному акціонерному товариству «Криворіжгаз» вчиняти будь-які дії щодо припинення газопостачання/розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Таким чином, виходячи з аналізу норм цивільного законодавства та судової практики, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони публічному акціонерному товариству вчиняти будь-які дії щодо припинення газопостачання/розподілу природного газу до будинку АДРЕСА_2 , оскільки заявником не було надано достатніх доказів, внаслідок чого у суду не має правових підстав вважати, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.О.Кузнецов