Справа № 212/2170/18
2/215/1655/19
14 червня 2019 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області Коноваленко М.І., у цивільній справи за позовною заявою ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», юридична адреса: 03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 25,
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами загального позовного провадження.
Зазначена справа надійшла до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, на підставі розпорядження голови Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до п.2 ч.1, ч.4 ст.31, ч.3 ст.41 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_2 14 червня 2019 року подав заяву про відвід судді, посилаючись на те, що суддя Коноваленко М.І. не може брати участь у розгляді вказаної справи та підлягає відводу з наступних підстав: постановивши ухвалу про розгляд вказаної справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, суддя тим самим позбавив останнього доступу до правосуддя; суддя особисто відмовив в доступі до інформації про стан розгляду справи, тоді як з учасниками інших справ 14.06.2019 особисто спілкувався; позбавив можливості ознайомитися з матеріалами цивільної справи. Все вище наведене вказує на сумніви у неупередженості і справедливості судді Коноваленка М.І.
Вивчивши заяву відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультаційної Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.
На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї зі сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 6 статті 277 ЦПК України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Проте в даному випадку при відкритті провадження було визначено суддею проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, тобто зміни порядку розгляду справи не було.
Крім того, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Оглянувши матеріали справи, враховуючи положення ч.3 ст. 274 ЦПК України, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з наведеного визначення справ незначної складності, та не вимагають призначення експертизи та виклику свідків, а ціна позову не перевищує п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суддя дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень ст. 279 ЦПК України.
З цих підстав постановлено ухвалу від 23.05.2019 року про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що передбачено ЦПК України, тому твердження відповідача ОСОБА_2 , щодо не допуску його до правосуддя, є безпідставним. Щодо ненадання відповідачу інформації особисто суддею, то відповідачем отримані процесуальні документи, в яких міститься інформація щодо порядку розгляду. Крім цього, заява відповідача про ознайомлення його з матеріалами справи надійшла до судді з канцелярії суду разом з його заявою про відвід 14.06.2019, що спростовує твердження відповідача про здійснення йому перешкод в ознайомленні з матеріалами справи. Також подання скарги на суддю до Вищої ради правосуддя не є підставою для відводу судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. 40 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Коноваленка Максима Івановича визнати необґрунтованою.
Провадження у цивільній справі № 212/2170/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» - зупинити, до вирішення питання щодо відводу головуючого судді по справі.
Передати заяву про відвід судді Коноваленка Максима Івановича для вирішення, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: