Справа № 183/4200/18
№ 2/183/667/19
22 травня 2019 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Городецького Д. І.
секретаря судового засідання - Спіциної Л. Ю.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-
16 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила (а.с. 46-49). В обґрунтування уточненого позову позивач посилалась на те, що вони з відповідачем є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона виховує самостійно та який проживає разом з нею. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року з відповідача на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.
Позивач зазначила, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів її доходи значно зменшились, розмір щомісячних аліментів від відповідача складає близько 700,00 грн., що є не достатнім, разом з тим, зросли ціни на комунальні послуги та продукти харчування внаслідок інфляції, а їх син ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства, потребує постійного нагляду і постійного коштовного лікування та постійної реабілітації, спеціального взуття, вона несе витрати, пов'язані з лікуванням дитини, а саме, консультації лікарів, курси реабілітації в спеціалізованому клінічному санаторії, придбання медичних препаратів, проходження медичних процедур тощо. Крім того, потреби їх з відповідачем сина ОСОБА_5 значно зросли, він відвідує дитячий садок, для його розвитку вона постійно купує спеціальні зошити, книжки та інше канцелярське приладдя, а також одяг взуття тощо. Дитина часто хворіє і вона несе витрати на його лікування, а відповідач у вихованні дитини, догляду за нею та витратах на її лікування участі не приймає, мотивуючи свою позицію відсутністю роботи, однак він працездатний, здоровий та має можливість приймати участь у додаткових витратах на дитину.
У зв'язку з вищенаведеним, в уточненій позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь 50 % додаткових витрат на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 5 603,00 грн. та стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на утримання дитини періодично щомісяця по 500,00 грн. для придбання ліків.
Ухвалою суду від 20 липня 2018 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 43-44). 08 серпня 2018 року позивач усунула недоліки позовної заяви, звернувшись на адресу суду із уточненим позовом (а.с. 46-49). Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року було відкрите провадження у справі (а.с. 54).
У підготовче засідання сторони не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, оскільки позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач визнає (а.с. 68, 69).
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до свідоцтва про народження, батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 14).
Судом встановлено, що дитина проживає з позивачем ОСОБА_1 , перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 672 від 04 травня 2018 року (а.с. 19) та не заперечувалося відповідачем.
У відповідності до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 16, 17).
Судом встановлено, що дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом з дитинства з діагнозом: дитячий церебральний параліч, правосторонній геміпарез зі стійкими руховими порушеннями, затримка рухового розвитку, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 № 146686/161 від 11 листопада 2016 року, виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, довідка лікаря КЗ "ЦМПМСД Новомосковського району" Знаменівська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини ОСОБА_6 , виписний епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 3496, а також медичний висновок про дитину-інваліда № 384/39 від 27 вересня 2016 року, які надані суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 9, 10-11, 20, 21, 22).
Дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розроблено індивідуальну програму реабілітації інваліда (а.с. 24-27). Як посилається позивач у своїй позовній заяві нею на реабілітацію та лікування сина було витрачено 11 206,00 грн., зазначені обставини підтверджуються медичними документами, виписками з амбулаторної карти та виписками з історії хвороб, призначеннями лікарів щодо лікування та квитанціями про придбання медичних препаратів, проходження медичних обстежень (а.с. 29, 31-39), половину з яких вона просить стягнути з відповідача, як додаткові витрати на утримання дитини, проти чого відповідач не заперечував у своїй заяві, натомість визнав позов (а.с. 68).
На підставі ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
В п. 18 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Загальна сума витрат на лікування дитини становить 11 206,00 грн., у зв'язку з чим, з суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача повинні бути стягнуті грошові кошти в розмірі половини понесених витрат на лікування дитини - в сумі 5 603,00 грн., а тому позов у цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на утримання дитини періодично щомісяця у розмірі 500,00 грн., суд зауважує, що згідно зі ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених вимог в частині стягнення додаткових витрат не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76-80 ЦПК України, які є підставою для стягнення цих витрат на лікування малолітньої дитини наперед.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження позову про фінансування додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_3 наперед, що зумовлюють понесення витрат на майбутнє. Матеріали справи не містять доказів обґрунтування необхідності понесення на майбутнє додаткових витрат, та причини, що їх зумовлюють.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Ухвалюючи рішення, суд звертає увагу, що в майбутньому позивач чи відповідач не позбавлені права звертатися до суду з позовом про зміну розміру аліментів, а також про участь батьків у додаткових витрат на дитину.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 603,00 грн. (п'ять тисяч шістсот три грн. 00 коп.).
У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Сторони у справі:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 22 травня 2019 року.
Суддя Д. І. Городецький