Справа № 183/4320/18
№ 2/183/693/19
іменем України
11 квітня 2019 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Городецького Д. І.
секретаря судового засідання - Спіциної Л. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання, -
19 липня 2018 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив (а.с. 17). В обґрунтування уточненого позову позивач посилався на те, що він на є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою зареєстрований він, його син - ОСОБА_3 та його син - ОСОБА_2 , що є відповідачем у справі. У належному йому будинку відповідач зареєстрований, однак фактично не проживає з березня 2017 року, а реєстрація відповідача порушує його права, як власника нерухомого майна.
У зв'язку з чим, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 , 1982 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку за місцем проживання.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 49).
Відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надав, у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та про відкладення розгляду справи не клопотав.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою суду від 23 липня 2018 року позовну заяву було залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 14-15). 08 серпня 2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 17). Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та постановлено про її розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с. 26-27). Ухвалою суду від 11 квітня 2019 року було закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позовна заява обґрунтована але підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Як установлено судом, позивач на підставі договору купівлі-продажу від 21 лютого 1992 року, посвідченого секретарем Виконавчого комітету Перещепинської селищної Ради народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області Бородіною Н. П., зареєстрованого в реєстрі за № 120, є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50-53).
Відповідно до Розпорядження Перещепинського міського голови № 14 від 12 лютого 2016 року "Про перейменування вулиць в населених пунктах Перещепинської міської ради", виданого на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", вулицю Дзержинського в АДРЕСА_1 (а.с. 59).
У вищезазначеному житловому будинку зареєстровані: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з довідки Виконавчого комітету Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 565 від 09 липня 2018 року (а.с. 9).
Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУМС УДМС України в Дніпропетровській області № 900/2 від 27 серпня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26 березня 1999 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).
Відповідач у зазначеному будинку АДРЕСА_1 зареєстрований, однак фактично з 2010 року не проживає, що підтверджується актом від 09 липня 2018 року, складеним депутатом Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в присутності сусідів (а.с. 8).
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Положеннями ст. 405 ЦК України визначено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, вимога позивача стосовно визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про зняття відповідача з реєстрації за вищевказаною адресою, то вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Тобто спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", підзаконними нормативними актами, визначено позасудовий порядок вирішення і оформлення питань зняття з реєстрації місця проживання особи, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та інших органів державної влади.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, що відноситься до компетенції органів виконавчого комітету відповідної ради, і суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки у такий спосіб суд своїм рішенням всупереч вимог закону підмінив би юрисдикційну діяльність іншого органу державної влади.
В зв'язку з наведеним, в задоволенні зазначеній частині позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання- задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням житлового будинку АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 коп. (сімсот чотири гривні 80 копійок).
Сторони у справі:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повне судове рішення складено 11 квітня 2019 року.
Суддя Д. І. Городецький