Справа № 182/3882/19
Провадження № 2-а/0182/69/2019
Іменем України
02.07.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., за участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М., за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Печерного Євгена Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Печерного Євгена Сергійовича та просить суд скасувати постанову серії ЕАВ №1183085 від 27.05.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 27.05.2019 року відповідач прийняв відносно нього постанову серії ЕАВ №1183085 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і цією ж постановою притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Пояснює, що підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності було те, що як вказано в постанові, 27.05.2019 року о 22.25 годині в м. Нікополі він керував транспортним засобом опель вектра нз НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Патріотів України на якому встановлено гуму різного протектора та марки та не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9 ПДР, п. 31.4.5 ПДР - керування водієм ТЗ, що має технічні несправності колес/шин.
Вважає, що при винесені постанови поліцейський неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, не надав відповідної оцінки доказам, не вжив заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, тому вона підлягає скасуванню. Зазначає, що 27.05.2019 року він дійсно рухався на вказаній ділянці дороги, але жодних правил дорожнього руху він не порушував. За двадцять хвилин до його зупинки поліцейськими він потрапив у яму та пошкодив диск колеса з покришкою, а тому йому довелось поставити запасне колесо щоб доїхати до шиномонтажу. Під час заміни колеса біля нього двічі проїжджали патрульні поліцейські автомобілі, які навіть не поцікавились чи потрібна допомога, а можливо проїжджав і саме цей екіпаж. Під час складання постанови відносно нього він пояснював поліцейському зазначені обставини, пропонував пересвідчитись, що в багажнику автомобіля лежить пошкоджене колесо з диском, яке аналогічне трьом іншим дискам та колесам, однак його пояснення були проігноровані. З винесеною постановою він не згоден, оскільки відсутність освітлення номерного знаку виникла під час руху транспортного засобу і ним цей недолік було усунуто на місці його виявлення у присутності поліцейських, а усунути недоліки щодо знаходження на одній вісі різного малюнку протектора шин було не можливо, через порив покришки та відсутність у той період часу працюючих магазинів, де можливо було б придбати дві покришки з однаковим малюнком протектора. Тому вважає, що дії інспектора є протиправними і незаконними. Окрім того, в постанові не вірно вказана інформація щодо його місця проживання, а поліцейські взагалі не цікавились відомостями про його місце проживання та реєстрації. Також зазначає, що притягнення його до відповідальності за ч.1 статті 121 КУпАП було можливо лише за наявності та встановлення перелічених у п.п.31.3,31.4 та 31.6 Правил дорожнього руху порушень. Оскільки підсвітлення номерного знаку не є зовнішнім світловим приладом у розумінні розділу 19 ПДР, а п.п.31.3,31.4,31.6 Правил дорожнього руху не забороняють експлуатацію транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком тож керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком не тягне за собою відповідальності за ч.1 статті 121 КУпАП. Зазначає, що поліцейським у постанові не вказано конкретно який саме підпункт пункту 31.4.5 ПДР він порушив. До того ж запасне колесо було майже нове, його розмір відповідав моделі транспортного засобу, не відповідав лише малюнок протектора запасного колеса іншим трьом колесам на автомобілі. Відповідно до п.31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 та 9.11 цих правил . Отже, його було притягнуто до відповідальності за ч.1 статті 121 КУпАП лише за те, що він не повернув з наміченого ним коротшого шляху до місця стоянки автомобіля та не поїхав на шиномантаж, який працівник поліції вважав чи то кращим, чи то ближчим. Звертає увагу, що після накладення відносно нього постанови він продовжив рух та заїхав на шиномантаж, щоб усунути недоліки, проте знайомий йому працівник шиномонтажу повідомив його про те, що покришка колеса розірвана і він не зможе нічим йому допомогти. Зазначив, що у місті Нікополі жодне СТО не зможе заклеїти пошкодження покришки так, щоб це у майбутньому було безпечним та порадив придбати нову покришку. На наступний день він придбав у магазині, що розташований по АДРЕСА_1 , дві нові покришки. На шиномонтажі біля СТО „Некрасова”, яке працює лише у денний час, йому прокатали диск колеса та замінили покришки на нові. Тобто він зробив на наступний день те, що і так би зробив без складання відносно нього постанови щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначене підтверджує, що усунути технічні несправності, зазначені поліцейським, він би не зміг навіть на визначеному ним шиномонтажі. Вважає, що працівники поліції, які його зупинили, повинні були у першу чергу з'ясувати чому так сталося, що по вулицям та дорогам міста Нікополя не можливо проїхати так, щоб це не завдавало матеріальної шкоди усім водіям, а не як зазначив поліцейський ОСОБА_3 , що ямами у м. Нікополі повинні займатись інші поліцейські. За наведених обставин він вважає, що дії, вчинені інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати неправомірними, постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.(а.с. 1-5)
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Інших заяв та клопотань по суті справи учасники справи не подавали.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити. В своїх поясненнях посилався на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу, оскільки правопорушення мало місце, позивачем визнається, постанова складена з дотриманням норм законодавства.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 10.06.2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків(а.с.12)
19.06.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін(а.с.21)
Судом встановлено.
27.05.2019 року відповідачем винесено постанову серії ЕАВ №1183085 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і цією ж постановою притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 27.05.2019 року о 22.25 годині в м. Нікополі керував транспортним засобом опель вектра нз НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Патріотів України на якому встановлено гуму різного протектора та марки та не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9 ПДР, п. 31.4.5 ПДР - керування водієм ТЗ, що має технічні несправності колес/шин (а.с.6).
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення - акт органів адміністративної юрисдикції, яким вирішується питання про наявність в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення та застосування до нього мір адміністративного стягнення, тобто постанова повинна містити прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є рішення, яким встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в скоєнні правопорушення та призначається міра адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Частина перша статті 121 КУпАП передбачає, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів(темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.31.4. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
31.4.5. Колеса і шини:
г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи , пояснень позивача в судовому засіданні щодо подій, які мали місце під час оформлення адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 чітко вбачається , що він 27.05.2019 року о 22.25 год. дійсно керував транспортним засобом опель вектра нз НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Патріотів України на якому встановлено гуму різного протектора та марки та не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби.
Пунктом 31.5. ПДР передбачено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Пунктом 9.9. ПДР передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:
а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;
б) у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар;
в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами;
г) на механічному транспортному засобі, що буксирується;
ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком "Діти", що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки;
д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі;
е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 9.11 ПДР визначено, якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар:
а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил;
б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.
На думку суду, саме зазначені вище пояснення позивача в судовому засіданні свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно 27.05.2019 року було порушено правила дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність, а посилання на те, що ним були дотримані умови забезпечення безпеки руху є безпідставними, оскільки після заміни колеса на запасне він продовжив рух транспортним засобом до місця стоянки або ремонту, не дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Отже доводи позивача не спростовують вище встановлені обставини щодо керування ним 27.05.2019 року о 22.25 год. транспортним засобом опель вектра нз НОМЕР_1 в м. Нікополі по вулиці Патріотів України на якому встановлено гуму різного протектора та марки та не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.п.2.9 ПДР, п. 31.4.5 ПДР - керування водієм ТЗ, що має технічні несправності колес/шин.
Також в матеріалах справи відсутні докази, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було роз'яснено позивачу положення статей 307, 308, а також права, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення, більше того позивач суду пояснив, що відповідачем було пояснено причину зупинки, перевірено документи та складено постанову у його присутності, яку було зачитано відповідачем та роз'яснено про право ОСОБА_1 на її оскарження.
Також слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 1ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення правопорушення. У такому випадку не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Як раніше зазначалося, у даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося. Постанова від 27.05.2019 року серії ЕАВ №1183085 була складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що має місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Тому суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до ст. 280 КУпАП були з'ясовані всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і його дії вчинені у передбачені законом межах та у спосіб, а, відтак, і підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №1183085 від 27.05.2019 року, винесеної відносно ОСОБА_1 , не встановлено.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 19, 46, 77, 243, 257, 259, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Залишити постанову серії ЕАВ №1183085 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.05.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесену інспектором Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Печерним Євгеном Сергійовичем, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.
Повне рішення проголошено 02.07.2019 року.
Суддя: А. Г. Багрова