Справа №204/2900/19
Провадження №2-а/204/83/19
іменем України
24 червня 2019 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий - суддя Книш А.В.,
секретар судового засідання Окунська М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просив скасувати винесену інспектором лейтенантом поліції Комаровим Сергієм Сергійовичем постанову серії ЕАВ №1070365 від 15 квітня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 квітня 2019 року на перехресті вул. Шинної та пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпро позивач, керуючи транспортним засобом CHERRY AMULET, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зупинений інспектором поліції лейтенантом Комаровим С.С., який повідомив йому про нібито скоєне ним адміністративне правопорушення, яке полягало у проїзді на заборонений сигнал світлофора. Зазначає, що він здійснив рух через перехрестя на зелений сигнал світлофору, однак інспектор склав оскаржувану постанову, якою наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП. Із даною постановою позивач не згодний і вважає її такою, що винесена з порушенням діючих норм законодавства. При винесенні постанови інспектор не з'ясував чи було вчинено правопорушення позивачем та не взяв до уваги його пояснення. Зазначає, що ним було переглянуто відеозапис, здійснений відповідачем, з якого не вбачається порушення позивачем будь-яких вимог правил дорожнього руху, тобто вважає, що матеріали справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не містять доказів скоєння ним адміністративного правопорушення. Крім того, відповідач вказав в якості місця вчинення правопорушення вул. Новосільну, хоча насправді позивач рухався через перехрестя вул. Шинної та пр. Богдана Хмельницького, де й був зупинений екіпажем патрульної поліції. Враховуючи вищевикладене, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. До початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його присутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.
Відповідач належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без присутності його представника. Додатково надав пояснення, в яких зазначив, що дійсно відповідачем було винесено оскаржувану постанову за викладених в ній обставинах. Зазначає, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 притягнення особи до адміністративної відповідальності, у разі якщо постанова виноситься на місці вчинення правопорушення, фактично відбувається у скороченому провадженні. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується, зокрема, показаннями інспекторів УПП в Дніпропетровській області ДПП, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем правил дорожнього руху України, а також позивачу було надано докази його правопорушення на місці скоєння. Зауважує, що позивач не надав жодних доказів, які б спростували факт вчинення правопорушення, тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Дослідивши наявні докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.
15 квітня 2019 року відносно позивача інспектором роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенантом поліції Комаровим С.С.винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1070365, згідно якої, 15 квітня 2019 року о 14 год.04 хв. у м. Дніпро на вул. Новосільна, буд.1а водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом проїхав на заборонений сигнал світлофору (червоний), що зафіксовано на відео реєстратор, чим порушив п.8.7.3.е ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. На підставі даного порушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.4).
Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
П. 8.7.3.е Правил дорожнього руху України передбачає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Тобто, належним доказом правопорушення є фото або відеофіксація вчиненого правопорушення розміщена на видному місці із наданням доказу щодо користування позивачем під час руху транспортного засобу засобами зв'язку.
З досліджених в судовому засіданні доказах, не встановлені обставини, викладені відповідачем в оскаржуваній постанові, відомості щодо порушення позивачем вимог п.8.7.3.е Правил дорожнього руху не зафіксовані. З наданого відповідачем відеозапису вчиненого правопорушення вбачається, що порушення п.8.7.3.е Правил дорожнього руху відповідачем не зафіксоване.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, відповідач зазначеного обов'язку не виконав та не надав до суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, склад якого передбачено ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Сама ж по собі наявність такої постанови не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Решті доводів позивача стосовно протиправності оскаржуваної постанови суд не надає оцінки виходячи з наявних підстав для прийняття судового рішення про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
Судові витрати на підставі ст. 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 77, 139, 121, 123, 243-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, площа Троїцька, буд.2-А) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 15 квітня 2019 року серії ЕАВ №1070365 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу у розмірі 425 гривень на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, винесену інспектором роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції у м. Дніпро лейтенантом поліції Комаровим Сергієм Сергійовичем.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: