ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 червня 2019 року м. Київ№ 640/3553/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши клопотання про закриття провадження у справі
за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України
до Державної регуляторної служби України
третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект»
про скасування розпорядження, -
Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до суду з позовом до Державної регуляторної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект», в якому просив (з урахуванням доповнень до адміністративного позову) скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 06.12.2018 року №143.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2019 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
02.04.2019 року на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.
Ухвалою суду від 15.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
11.06.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання Державної регуляторної служби України про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що вказану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
З урахуванням того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, КАС України обмежено випадки звернення суб'єкта владних повноважень до суду з позовом та встановлено вичерпний перелік адміністративних позовів суб'єктів владних повноважень, з якими останні можуть звернутись до адміністративного суду.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, поданий позов не стосуються порушених прав, що є необхідною умовою звернення до суду. При цьому, розпорядження Державної регуляторної служби України, яке оскаржує позивач, лише зобов'язує його усунути встановлені порушення чинного законодавства.
Як вбачається з п.п.7 п.4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №32, Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань проводить ліцензування на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, виробництва особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення ліцензування господарської діяльності, повноваження органів ліцензування та спеціального органу з питань ліцензування визначені Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII (надалі - Закон №222-VIII). Закон №222-VIII, зокрема, встановлює порядок нагляду і контролю у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Абзацом 2 частини 9 статті 16 Закону №222-VIII встановлено, що Рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування набирає чинності з дня видання ним розпорядження про задоволення або відхилення апеляції чи про необхідність усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Натомість, ані вказаним Законом №222-VIII, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено право Міністерства екології та природних ресурсів України на оскарження обов'язкових до виконання розпоряджень спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. В цьому випадку, орган ліцензування повинен діяти виключно на виконання повноважень, передбачених Законом.
З огляду на викладене вбачається, що розпорядження Державної регуляторної служби України від 06.12.2018 року №143 «Про усунення порушень законодавства у сфер ліцензування» є актом індивідуальної дії, який породжує обов'язок Міністерства екології та природних ресурсів України усунути порушення законодавства у сфері ліцензування та не підлягає оскарженню цим суб'єктом владних повноважень.
Подавши даний адміністративний позов, Міністерство екології та природних ресурсів України вийшло за межі власних повноважень, чим порушило вказані вище норми законодавства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи вищенаведе, та, враховуючи те, що законодавством не встановлено повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України на звернення до суду з приводу оскарження обов'язкових до виконання розпоряджень спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та закрити провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
У ч.2 ст.238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідного клопотання до суду не надходило.
Керуючись положеннями ст.ст. 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Клопотання представника Державної регуляторної служби України задовольнити
Закрити провадження у адміністративній справі №640/3553/19 за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укрекопромпроект» про скасування розпорядження.
Попередити позивача, що повторне звернення до адміністративного до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.А. Добрівська