про залишення позовної заяви без руху
01 липня 2019 року справа № 580/2041/19
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали позовної заяви у справі № 580/2041/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
27.06.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку та виплаті пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії виданою ПАТ Чигиринське АТП 17139 від 29.01 2015 № 2 відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядок обчислення пенсій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії виданою ПАТ Чигиринське АТП 17139 від 29.01.2015 № 2 відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11 2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.06.2019.
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області понесені судові витрати на правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Згідно пункту 11 частини 16-1 Розділу XV Конституції України «Перехідні положення» представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-2 Конституції України виключно адвокатами у судах першої інстанції здійснюється з 01.01.2019.
Згідно частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач у позовній заяві, зокрема просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області понесені судові витрати на правничу допомогу, проте не зазначає розмір витрат на правничу допомогу, не надає до матеріалів позовної заяви детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачеві, доказів на підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги.
Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі (ЄДРСР 75149541).
У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.10.2013 у справі № 708/1187/13-а (ЄДРСР 33965689), залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 у справі № 708/1187/13-а (ЄДРСР 39770226) адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області у перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 ; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 з 20.03.2013 з урахуванням виплачених сум. У мотивувальній частині рішення зазначено «суд визнає всі вищезазначені докази достатніми та належними для здійснення позивачу перерахунку пенсії, з урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження ЧАЕС в період з 29.08.1986 до 30.09.1986 включно, відповідно до наданої довідки про виплачену заробітну плату у сумі 1181,16 крб.».
У заяві позивача від 03.06.2019, адресованої органам Пенсійного фонду України у Черкаській області зазначено, що відповідачем не виконано рішення суду від 07.10.2013 у справі № 708/1187/13-а, чим порушено чинне законодавство та обов'язок неухильно дотримуватися норм Закону України та виконання рішень суду.
Суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення має наслідком відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Суд зазначає, що у даній справі позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданою ПАТ Чигиринське АТП 17139 від 29.01.2015 № 2 відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11 2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.06.2019. Станом на час звернення позивача до Черкаського окружного адміністративного суду 27.06.2019, вже існує рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання органів ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії з інвалідності, виходячи із заробітної плати учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_1 з 20.03.2013 з урахуванням виплачених сум. Позивачем не надано доказів звернення до Чигиринського районного суду Черкаської області у справі № 708/1187/13-а щодо здійснення судового контролю за виконанням рішення суду та/або бездіяльності ДВС у зв'язку із реалізацією вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У рішенні від 15.10.2009 у справі Yuriy Nikolayevich Ivanov проти України, № 40450/04 ЄСПЛ констатував, що право на суд є ілюзорним, якщо національна правова система дозволяє, щоб остаточне, обов'язкове до виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Держава не може виправдовуватися відсутністю засобів невиконання судових рішень, ухвалених проти неї або проти установ чи підприємств, що знаходяться у державній власності або контролюються державою.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що включає принцип res judicata як прояву поваги до остаточності рішень суду (рішення ЄСПЛ у справах Ponomaryov проти України та Ryabykh проти Російської Федерації). У разі остаточного вирішення спору судами рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu проти Румунії від 28.11.1999, № 28342/95). У рішенні у справі Nelyubin проти Російської Федерації ЄСПЛ дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає: якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не має піддаватися сумніву. Ґрунтовно виконання судових рішень як складова права на справедливий суд було оцінене ЄСПЛ у рішенні у справі Hornsby проти Греції від 19.03.1997, № 18357/91: право було би ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове рішення залишалось недіючим на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, що статті 6 ЄКПЛ, детально визначивши процесуальні гарантії прав сторін, залишила без захисту реалізацію судових рішень. Якщо вважати, що стаття 6 ЄКПЛ стосується тільки доступу до правосуддя та судового процесу, це призвело би до ситуацій, що є несумісними із принципом верховенства права. Виконання рішення, прийнятого будь-яким судом, повинно таким чином розглядатись як невід'ємна частина «суду» у сенсі статті 6 ЄКПЛ. Дієвий захист особи та відновлення законності включає і обов'язок органу управління діяти відповідно до рішення суду. У зв'язку із цим ЄСПЛ зауважив, що державна адміністрація є елементом правової держави і її інтереси є ідентичними цілям належного здійснення правосуддя. Якщо державні органи відмовляються виконувати або затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6 ЄКПЛ втрачають сенс.
Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Позивачем не надано доказів щодо звернення про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення у справі № 708/1187/13-а.
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано довідку від 19.06.2019 № 33 та розрахунок здійснений Головним бухгалтером КП «ГУ Будинку рад», проте не зазначено які саме обставини підтверджують/спростовують зазначені докази.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:
- нової редакції позовної заяви із зазначенням: суми витрати на правничу допомогу, обґрунтування їх розміру;
- надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги;
- визначенням способу захисту порушених, на думку позивача, прав.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова