01 липня 2019 року справа № 580/1717/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
29 травня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії, як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який під час призову на спеціальні збори виконував військовий обов?язок по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок чого став особою з інвалідністю у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, який під час проходження спеціальних військових зборів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС став особою з інвалідністю з 13.05.2019 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” обчисленої з п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має статус учасника ліквідації аварії Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи. Вважає, що у відповідності до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Крім того, в обгрунтування позовної заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. У зв'язку з винесенням вказаного рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 у справі №3-14/2019(402/19, 1737/19) він 13.05.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п?ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року починаючи з 13.05.2019. 17.05.2019 листом №16/С-10 відповідач відмовив йому у перерахунку та виплаті пенсії, оскільки Рішення Конституційного Суду України не містить положень щодо його виконання.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечив. 21.06.2019 надав відзив, в якому зазначив, що приписи статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків ЧАЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами. Позивач є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки з 22.08.1987 до 17.11.1987 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків на ЧАЕС при цьому, він не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби та не надав суду жодного доказу, який б підтверджував, що він проходив дійсну строкову військову службу в цей період, натомість в період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивач перебував в трудових відносинах із Хрестителівською дільничною ветлікарнею, що підтверджується копією трудової книжки № НОМЕР_2 . Таким чином, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження служби, а був направлений для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то відповідач вважає, що він не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Дослідивши подані суду письмові докази, доводи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, суд встановив таке.
Відповідно до копії довідки Чорнобаївського районного військового комісаріату від 11.01.2006 №3 позивач з 22.08.1987 по 17.11.1987 направлявся на спеціальні збори в якості військовозобов'язаного для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримав 9,005 рентген опромінення. Підтверджує вказану обставину також копія військового квитка позивача № НОМЕР_3 та копія архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 51/1/14739.
В період виклику на спеціальні збори в якості військовозобов'язаного для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивач перебував в трудових відносинах із Хрестителівською дільничною ветлікарнею, що підтверджується копією трудової книжки № НОМЕР_2 .
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 23.12.2005 Черкаською обласною державною адміністрацією - позивач є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС першої категорії та згідно посвідчення серії НОМЕР_5 від 03.12.2008 є інвалідом війни ІІІ групи.
Крім того, позивачу безтерміново встановлена ІІІ група інвалідності з причин захворювання пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків на Чорнобильської катастрофи, про що свідчить довідка МСЕК №139355 від 03.12.2008.
13.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у зв?язку з визнанням Конституційним Судом України (рішення від 25.04.2019) неконституційним словосполучення «дійсної строкової», яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 17.05.2019 №16/С-10 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку його пенсії, оскільки рішення Конституційного Суду України №1-р)ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання та до пункту 9-1 Порядку №1210 відповідні зміни не внесено.
Не погоджуючись з останнім позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ).
Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
З наведеного вбачається, що до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону №796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом № 2148-VIII статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Рішенням Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року у справі № 3-14/2019(402/19,1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, виходячи із системного аналізу двох редакцій Закону та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року суд зазначає, що законодавець, вносячи зміни до частини 3 статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: зазначивши осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї .
Так, частина 2 статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження служби.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
2) участь особи відбувалась під час проходження служби;
3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Також, суд бере до уваги і те, що при винесені ухвали від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/33/18) Верховний Суд зазначив, що ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Зазначене рішення є обов'язковим для судів.
15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України Закону № 796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України за № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Таким чином, пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Судом встановлено, що позивач є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки з 22.08.1987 по 17.11.1987 виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. При цьому, позивач не брав участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби та не посилається на ці обставини, як на підставу призначення йому пенсії.
Види військової служби визначені у ст. 2 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», до яких участь у військових зборах не належить.
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу, натомість військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відтак, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження служби, а був призваний для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від Хрестителівської дільничної ветлікарні, в якій працював водієм, та під час розгляду справи судом не встановлено факту участі позивача у ліквідації наслідків аварії як військовозобов?язаної особи, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Разом з тим, суд зазначає, що зміст та обсяг прав і свобод позивача у випадку відмови у перерахунку йому пенсії жодним чином не буде звужено, зважаючи на таке.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", яке вживається в частині третій статті 22 Конституції України, розкрито в пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005(справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання): "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".
Натомість, відмова ж відповідача у перерахунку пенсії позивача не призведе до зменшення розміру пенсії, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку відсутня дискримінація відносно позивача, оскільки такому, як учаснику ліквідації на ЧАЕС (категорія 1), інваліду 3 групи (захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС), державою вже раніше встановлено пільги, передбачені чинним законодавством, разом з тим, Зaкoном Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», зокрема, ст. 59 даного Закону, захищено права військовослужбовців, які під час проходження саме служби були залучені до ліквідації аварії наслідків на ЧАЕС.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 у справі №2340/2712/18 та від 06.06.2019 у справі 580/185/19.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 01.07.2019.
Суддя В.П. Тимошенко