27 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/759/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Гомельчука С.В.,
при секретарі: Воронцовій К.С.,
за участю:
представника відповідача - Гордієнка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Буд - Гарант Плюс" до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
11 квітня 2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Буд-Гарант Плюс» (далі - позивач, ПП «Буд-Гарант Плюс») до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0051355112 на суму 19200,99 грн.
Ухвалою від 16.04.2019 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 02.05.2019 року.
Протокольною ухвалою від 02.05.2019 року судове засідання вирішено відкласти на 28.05.2019 року через неявку представника позивача.
Ухвалою суду від 28.05.2019 року ухвалено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 червня 2019 року.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що 22 січня 2019 року підприємство отримало податкове повідомлення-рішення № 0051355112 від 18 грудня 2018 року, винесене на підставі акту перевірки від 15.11.2018 року № 208/21-22-51-12- 01/36129995, яким за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 192009,90 грн. до підприємства застосовано штрафну санкцію у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків від суми грошового зобов'язання на суму 19200,99 коп. Відповідно до розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення від 18.12.2018 року № 0051355112), штрафну санкцію застосовано за несвоєчасну сплату узгодженої суми зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2018 року № 0001181422 на суму 100,00 грн. за 3 дні затримки; за податковим повідомлення-рішенням від 16.04.2018 року № 0001181422 на суму 8855,06 грн. за 13 днів затримки; податковим повідомленням- рішенням від 16.04.2018 року № 0001181422 на суму 2238,78 грн. за 13 днів затримки; за податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.08.2018 року на суму 8007,15 грн. за 26 днів затримки. На думку позивача спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем на підставі акту від 02.04.2018 року № 66/21-22-14-06/36129995 прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001191422 від 16.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 81709,75 грн., з яких 80596 грн. податкове зобов'язання та 1113,75 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0001181422 від 16.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт та послуг на суму 111938,75 грн., з яких 89551 грн. податкове зобов'язання та 22387,75 грн. штрафні (фінансові) санкції. Підприємство оскаржило ці податкові повідомлення-рішення до Херсонського окружного адміністративного суду. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 року в справі 2140/1788/18 адміністративний позов ПП «Буд-Гарант Плюс» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0001191422 від 16.04.2018 року та № 0001181422 від 16.04.2018 року. На зазначене судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, яку задоволено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року. Станом на дату проведення перевірки (акт від 15.11.2018 року № 208/21-22-51-12-01/36129995) справа перебувала в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду. На час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт № 208/21-22-51-12- 01/36129995 від 15.11.2018 року та надіслання платнику податків податкового повідомлення - рішення № 0051355112 від 18 грудня 2018 року, контролюючий орган був обізнаний про оскарження платником податків у судовому порядку податкових - повідомлень рішень №0001191422 від 16.04.2018 року та № 0001181422 від 16.04.2018 року, тобто про неузгодженість цих рішень контролюючого органу. Якщо таке зобов'язання є неузгодженим, воно не створює наслідків для визначення інших зобов'язань, а рішення, яким воно визначається, на думку позивача, не має юридичної сили для посилання на нього при перевірках даного платника податків чи його контрагентів. Позивач вважає, що у підприємства не могло виникнути перед контролюючим органом ніяких податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню № 0001181422 від 16.04.2018, яке оскаржено платником податків у судовому порядку. У зв'язку з протиправністю дій посадових осіб відповідача, що виразились у невнесенні до системи обліку ДФС відомостей про неузгодженість зобов'язання ПП «Буд-Гарант Плюс» за податковим повідомленням - рішенням № 0001181422 від 16.04.2018 року, всі платежі які сплачувались підприємством зараховувались на погашення фіктивної заборгованості. В зв'язку з цим у платника податків і виникла заборгованість зі сплати поточних платежів у тому числі і за податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.08.2018 року. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0051355112 на суму 19200,99 грн.
Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, який 19 червня 2019 року доповнив додатковими поясненнями в справі, відповідно до яких позовні вимоги податковим органом не визнаються з таких підстав. 15.11.2018 року податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податків до бюджету за період з 10.08.2018 по 25.09.2018 року, за результатами якої складено акт №208/21-22-51-12- 01/36129995 від 15.11.2018 року. На підставі висновків даного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0051355112, яким до позивача застосовано штраф у сумі 19200,99 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (штраф в розмірі 10%). Відповідно до Інтегрованої картки платника податків штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 19200,99 грн. виникли за рахунок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню (форма «Р») від 16.04.2018 №0001181422 (граничний термін сплати 10.08.2018 року, фактично сплачено 13.08.2018 року суму 1000 грн., 23.08.2018 року суму 110938,40 грн.) та несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року (граничний термін сплати 30.08.2018 року, фактично сплачено 25.09.2018 року). ПП «Буд-Гарант Плюс» податкове повідомлення рішення від 16.04.2018 №0001181422 оскаржило до суду 31.08.2018 відповідно до ухвали Херсонського окружного адміністративного суду по справі №2140/1788/18, саме з моменту оскарження податкове повідомлення-рішення набуло статусу неузгодженого. Відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства, і тому відсутні підстави для його скасування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено, що 15.11.2018 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76, п.200.10 ст.200 ПК України проведена камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем податків до бюджету за період з 10.08.2018 року по 25.09.2018 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт №208/21-22-51-12-01/36129995 від 15.11.2018 року.
В акті перевірки зафіксовано порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України.
Згідно акту перевірки встановлено 4 випадки порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, з них 1 випадок по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17 серпня 2018 року та 3 випадки по податковому повідомленню-рішенню №0001181422 від 16 квітня 2018 року, а саме:
- податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2018 року при граничному терміні сплати 30 серпня 2018 року сума податкового зобов'язання в розмірі 80071,50 грн. сплачена до бюджету 25 вересня 2018 року, штраф у розмірі 10% становить 8007,15 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року при граничному терміні сплати 10 серпня 2018 року сума грошового зобов'язання в розмірі 1000 грн. сплачена до бюджету 13 серпня 2018 року, штраф у розмірі 10% становить 100 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року при граничному терміні сплати 10 серпня 2018 року сума грошового зобов'язання в розмірі 22387,8 грн. сплачена до бюджету 23 серпня 2018 року, штраф у розмірі 10% становить 2238,78 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0001181422 від 16 квітня 2018 року при граничному терміні сплати 10 серпня 2018 року сума грошового зобов'язання в розмірі 88550,6 грн. сплачена до бюджету 23 серпня 2018 року, штраф у розмірі 10% становить 8855,06 грн.
На підставі висновків даного акту, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.12.2018 № 0051355112, яким до позивача застосовано штраф у сумі 19200,99 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0001181422 від 16 квітня 2018 року на момент проведення камеральної перевірки було предметом судового оскарження в Херсонському окружному адміністративному суді в справі № 2140/1788/18, а тому не мало статусу узгодженого.
Стосовно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17 серпня 2018 року позивача вказує, що податковий орган неправомірно врахував грошові кошти на сплату податкових зобов'язань по даній податковій декларації в рахунок погашення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню №000118422 від 16 квітня 2018 року, через що виникла штучна заборгованість.
Позивач не погодився з такими діями податкового органу та не погодився з правомірністю спірного податкового повідомлення-рішення №0051355112 від 18 грудня 2018 року.
Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України).
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (п.76.1 ст.76 ПК України в редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пп.76.3 ст.76 ПК України).
Таким чином, законодавець передбачив спеціальний порядок проведення камеральної перевірки, який полягає у відсутності обов'язку у податкового органу повідомляти платника податків про початок проведення такої перевірки, у процедурі проведенні такої перевірки без присутності платника податків та у використанні під час проведення такої перевірки інформаційних баз податкового органу.
Дослідивши акт камеральної перевірки від 15 листопада 2018 року №208/21-22-51-12- 01/36129995 суд встановив, що підставою для проведення такої перевірки, серед іншого, вказано п.200.10 ст.200 ПК України.
Як зазначено у пункті 76.1 статті 76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, як це встановлено пунктом 200.10 статті 200 ПК України.
Строки подання податкових декларацій встановлені пунктом 49.18 статті 49 ПК України, підпунктом 49.18.1 якого зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Звітним періодом для платника податку на додану вартість є один календарний місяць, що встановлено пунктом 202.1 статті 202 ПК України.
Узагальнюючи вищенаведене, після подання податкової звітності, дані, зазначені у декларації, перевіряються податковим органом на протязі 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
В даному випадку податковий орган помилково послався на даний пункт, оскільки він не перевіряв данні податкової звітності, а перевіряв саме своєчасність сплати податків до бюджету за період з 10 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року.
Актом перевірки податковий орган зафіксував порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань протягом термінів, визначених п.57.1 ст.57 ПК України стосовно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року та стосовно податкового повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України (в редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дія цього пункту без сумніву розповсюджується на податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року №9174407815 від 17 серпня 2018 року, але вона не розповсюджується на податкове повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року.
Натомість до нього слід застосувати п.57.3 ст.57 ПК України, за яким у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідачем на підставі акту від 02.04.2018 року № 66/21-22-14-06/36129995 прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001191422 від 16.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 81709,75 грн., з яких 80596 грн. податкове зобов'язання та 1113,75 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0001181422 від 16.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт та послуг на суму 111938,75 грн., з яких 89551 грн. податкове зобов'язання та 22387,75 грн. штрафні (фінансові) санкції.
30.08.2018 року ПП «Буд-Гарант Плюс» звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.04.2018року №№0001181422 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 111938,75грн, у томі числі 89551грн. за податковими зобов'язаннями та 22387,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; 0001191422 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 81709,75 грн., у томі числі 80596 грн. за податковими зобов'язаннями та 1113,75грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року в справі 2140/1788/18 позов задоволений.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року ухвалено у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Буд-Гарант Плюс» до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Таким чином з 20 березня 2019 року зазначені податкові повідомлення-рішення набули ознак узгодженості.
Натомість позиція податкового органу, що камеральна перевірка проводилась за період з 10 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року, а в перевіряємий період до моменту звернення до адміністративного суду (30 серпня 2018 року) податкове повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року було узгодженим та підлягало сплаті судом визнається такою, що суперечить приписам ПК України з урахуванням наступного.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п.56.18 ст.56 ПК України).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абз.4 п.56.18 ст.56 ПК України в редакції чинній на момент проведення камеральної перевірки).
Наведені норми є нормами прямої дії та не дозволяють податковому органу тлумачити їх на власний розсуд.
Позиція відповідача мала б сенс у випадку, якщо камеральна перевірка стосовно податкового повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року проводилась в період до 30 серпня 2018 року, тобто до моменту звернення позивача до суду з позовом про оскарження цього податкового повідомлення-рішення, наприклад, 23 серпня 2018 року.
Суд дослідив інтегровану картку позивача за платежем «14010100» за період з 01.01.2018 року по 31.10.2018 року та встановив, що:
- 13 серпня 2018 року в ній зафіксовано зарахування до бюджету 1000 грн. з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, цією ж датою в інтегрованій картці платника (ІКП) міститься запис про нарахування 100 грн. штрафної санкції в розмірі 10% від сплаченої суми;
- 23 серпня 2018 року в ній зафіксовано зарахування до бюджету 352364 грн. з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, цією ж датою в ІКП містяться записи про:
зменшення боргу по основному платежу в розмірі 88550,56 грн., нарахованому на підставі податкового повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року та про застосування штрафної санкції в розмірі 8855,06 грн. в розмірі 10% від сплаченої суми.
зменшення боргу по основному платежу в розмірі 22387,75 грн., нарахованому на підставі податкового повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року та про застосування штрафної санкції в розмірі 2238,78 грн. в розмірі 10% від сплаченої суми.
- 30 серпня 2018 року в ІКП зафіксовано збільшення недоїмки по податковій декларації №9174407815 від 17 серпня 2018 року в розмірі 192010,22 грн.
- 25 вересня 2018 року в ній зафіксовано виключення з ІКП всіх сум (всього 191180,46 грн. з урахуванням пені), пов'язаних з податковим повідомленням-рішенням №0001181422 від 16 квітня 2018 року через отримання ухвали суду в справі №2140/1788/18 від 31 серпня 2018 року про його оскарження.
- 25 вересня 2018 року в ІКП зафіксовано погашення недоїмки по податковій декларації №9174407815 від 17 серпня 2018 року в розмірі 80071,47 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 8007,15 грн. в розмірі 10% від сплаченої суми.
Наразі безспірним є факт проведення камеральної перевірки 15 листопада 2018 року, коли податкове повідомлення-рішення №0001181422 від 16 квітня 2018 року перебувало в процедурі судового оскарження та не мало статусу узгодженого.
Податковий кодекс України не містить правового інституту «тимчасово узгоджене грошове зобов'язання», натомість в ньому є два різних правових інститути «узгоджене грошове зобов'язання» та «неузгоджене грошове зобов'язання».
Після звернення позивача до суду з оскарженням сум грошового зобов'язання такі суми набули статусу неузгодженого грошового зобов'язання.
Після винесення судом остаточного рішення такі суми набули статусу узгодженого грошового зобов'язання.
Таким чином, податковий орган всупереч приписів ПК України, незважаючи на процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення, будучі обізнаним про наявність ухвали суду в справі №2140/1788/18, без наявних на те правових підстав (оскільки оформив порушення строків сплати за податковим повідомленням-рішенням під порушення строків сплати за декларацією - п.57.1 ст.57 ПК України) нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату неузгодженого (на момент проведення камеральної перевірки) податкового повідомлення-рішення, що є неприпустимим.
Відповідач не вчинив дій по проведенню камеральної перевірки в період до 30 серпня 2018 року, а тому суд не вбачає правових підстав для перенесення показників, зафіксованих в ІКП станом на 13 серпня 2018 року та станом на 23 серпня 2018 року на правову ситуацію, яка склалась після отримання ухвали суду в справі №2140/1788/18 та після повернення всіх сум пов'язаних з податковим повідомленням-рішенням в статус неузгоджених.
Доводи податкового органу в цій частині на правильність висновків суду не впливають, а податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0051355112 підлягає скасуванню в частині нарахування штрафних санкцій по вищезазначеним сумам, а саме на суму 11193,84 грн.
Стосовно нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати грошових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року від 17 серпня 2018 року №9174407815 суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно- перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є:
- скарга (заява) платника податків;
- рішення про результати розгляду скарги (заяви);
- ухвала суду про відкриття провадження;
- рішення суду, прийняте по суті (пп.1 п.4 розділу 5 Порядку №422).
Ухвала суду про відкриття провадження в справі №2140/1788/18 винесена 31 серпня 2018 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76159346).
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно- перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами: інформація з ухвали суду про відкриття провадження.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).
У разі внесення вказаної інформації:
до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;
після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.
Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову (ч.2 пп.2 п4 розділу 5 Порядку №422).
Наведене вказує, що при отриманні ухвали суду про відкриття провадження в справі показники ІКП мали бути приведені у відповідність до їх стану на дату 31 серпня 2018 року, що й було зроблено 25 вересня 2018 року. З тією лише відмінністю, що датою сплати грошових зобов'язань за податковою декларацією буде не 25 вересня 2018 року, а 31 серпня 2018 року, оскільки ІКП повинна мати актуальний стан на дату порушення провадження в справі №2140/1788/18.
Враховуючи, що граничним терміном сплати податкових зобов'язань з ПДВ за податковою декларацією за липень 2018 року є 30 серпня 2018 року суд встановив порушення строків сплати таких зобов'язань на 1 день, фактична сплата (шляхом повернення до ІКП всіх сум пов'язаних з податковим повідомленням-рішенням №0001181422 від 16 квітня 2018 року) податкових зобов'язань відбулась 31 серпня 2018 року.
Незважаючи на арифметичну помилку, допущену податковим органом при обрахунку кількості днів затримки сплати суми податкових зобов'язань (замість 1 дня відповідач порахував 26 днів) вона не впливає на правильність визначення суми штрафних санкцій.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст.126 ПК України).
З урахуванням викладеного податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 року №0051355112 в частині визначення штрафних санкцій в розмірі 8007,15 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог.
В судовому засіданні 27 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись статтями 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 139, 241 - 246, 250 , 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Буд - Гарант Плюс" (код ЄДРПОУ 36129995, м. Херсон, вул. Комкова, 89) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі від 18.12.2018 року № 0051355112 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 111938,40 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) на користь Приватного підприємства "Буд-Гарант Плюс" (код ЄДРПОУ 36129995, м. Херсон, вул. Комкова, 89) судовий збір в розмірі 1119 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 75 коп. шляхом безспірного списання.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01 липня 2019 р.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 111010000