Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
01.07.2019 р. справа №629/1834/19 Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про 1) визнання протиправною бездіяльності відповідачів, 2) зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, збільшення розміру премії, а також з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015р.; 3) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок суми заборгованості по пенсії за 2016-2017 роки з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, збільшення розміру премії та 50% надбавки до грошового забезпечення, а також з урахуванням довідки від 30.05.2012 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 року та сплатити вищевказану заборгованість; 4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням надбавки за особливо важливі завдання, з урахуванням збільшеного розміру премії, з урахуванням 50% надбавки до грошового забезпечення та з урахуванням довідки від 30.05.2012 року на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015 року та сплатити різницю недоотриманої пенсії; 5) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та сплатити суми компенсації втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, -
встановив:
Рішення про прийняття позову до розгляду прийнято 28.05.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 13.06.2019 р. У період з 08.06.2019р. по 27.06.2019р. суддя знаходилась у щорічній відпустці, 28.06.2019р., 29.06.2019р., 30.06.2019р. - вихідні дні.
Підставами позову є доводи про те, що порушуючи Конституцію та закони України, ГУ МВСУ у Харківській області передало на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015р. до ГУ ПФУ у Харківській області неправдиві відомості про розмір грошового забезпечення, оскільки 21.03.2018р. видано довідку №100/20293 для перерахунку пенсії 1) без урахування 50% надбавки до грошового забезпечення 2) зазначено премію у значно меншеному розмірі, 3) надбавка за особливо важливі завдання у розмірі 56%. Щодо вимог до ГУ ПФУ у Харківській області, то суд зазначає, що владним органом не враховано при обчисленні пенсії за 2016-2017рр. та з 2018р. 1) 50% надбавки до грошового забезпечення, 2) надбавки за особливо важливі завдання, а також при обчисленні пенсії не враховано довідку про розмір грошового забезпечення від 30.05.2012р.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - Головне управління, Управління, терорган ПФУ), з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що останнім обчислено розмір пенсії позивача на підставі лише тих показників, які були надані уповноваженим органом та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки. Крім того, зазначив, що постанову Вищого адміністративного суду України від 14.05.2015р. виконано управлінням у повному обсязі.
Відповідач, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ у Харківській області (далі за текстом - Ліквідаційна комісія) з поданим позовом не погодився.
Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що надбавка за виконання особливо важливих завдань та 50% надбавка до грошового забезпечення, які отримував позивач, правомірно не вказані у довідці про розмір грошового забезпечення, оскільки на момент виникнення у нього права на перерахунок пенсії (січень 2016р.) дані надбавки вже не виплачувались. Щодо зазначеного у довідці розміру премії (0,82%), то відповідач зазначив, що даний розмір премії відповідно до абз.2 п.5 Порядку №45 є середнім розміром, що фактично виплачено за відповідною посадою поліцейського за січень 2016р.
Дослідивши приєднані до справи докази, суд установив такі обставини спору.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач до призначення пенсії за вислугу років проходив публічну службу в Управлінні МВСУ в Харківській області, одержує пенсію, призначену у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 55% грошового забезпечення, знаходиться на обліку як пенсіонер в ГУ ПФУ у Харківській області.
Управління МВС України в Харківській області перейменовано в Головне управління МВС України в Харківські області наказом МВС України від 04.05.2006 року №452.
На виконання рішення Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015р. відповідачем, Головним управлінням ПФУ у Харківській області на підставі наданої ГУ МВС у Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №100/20293 від 26.08.2015р. було проведено перерахунок пенсії заявника з 14.06.2010р., унаслідок чого розмір пенсії склав - 1107,82грн.
У той же час, розмір грошового забезпечення публічного службовця за відповідною (прирівняною) посадою у штаті органу склав - 1.922,75грн.
01.01.2018р. відповідач, Головне управління ПФУ у Харківській області здійснив перерахунок пенсії заявника з 01.01.2016р. на підставі постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 і від 11.11.2015 року №988.
Перерахунок пенсії було проведено владним суб"єктом у зв'язку з одержанням від Ліквідаційної комісії МВС України в Харківській області довідки № 100/20293 від 21.03.2018р., відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року за посадою позивача склав: посадовий оклад - 2.400,00 грн.; оклад за спеціальним званням капітан поліції - 1.800,00 грн.; надбавка за вислугу років 40 % - 1.680,00 грн.; надбавку за роботу з таємними документами 10% - 240,00 грн., премія 0,82% - 50.18 грн., всього 6.170,18грн. (а.с.12).
Після проведених перерахунків розмір пенсії заявника (55 % грошового забезпечення) склав 3.393, 60 грн.
Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб'єкта управлінського характеру, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі установлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Порядок пенсійного забезпечення працівників системи органів внутрішніх справ України після звільнення зі служби у відставку унормований приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд ураховує, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
Так, ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагороди за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи).
Натомість, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагороди за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи).
Правильність такого тлумачення змісту ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 15.02.2018р. по зразковій справі № 820/6514/17 (Пз/9901/8/18).
З огляду на викладене, доводи заявника про необхідність використання у процедурі перерахунку розміру раніше призначеної пенсії складових елементів структури власного грошового забезпечення слід визнати юридично неспроможними, позаяк згідно з законом у згаданій процедурі можуть бути використані лише складові елементи структури реально одержаної винагороди третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за аналогічною (прирівняною) штатною посадою.
Між тим, звертаючись до суду заявник намагається зберегти досягнутий у минулому завдяки рішенню Вищого адміністративного суду України від 14.07.2015р. розмір та кількість складових пенсії, що не узгоджується з принципом верховенства права.
Тому, суд повторно наголошує, що складові елементи власного грошового забезпечення заявника не повинні використовуватись у процедурі перерахунку раніше призначеної пенсії у порядку ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Продовжуючи розгляд справи, суд відмічає, що положеннями ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» питання визначення порядку перерахунку пенсій передано законодавцем у відання Кабінету Міністрів України.
Урядом України було прийнято постанову №45 від 13.02.2008р., якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Порядок №45), а правлінням пенсійного фонду України було прийнято постанову №3-1 від 31.01.2007р., якою затверджено Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Порядок №3-1).
Подія набуття чинності постановою КМУ від 11.11.2015р. №988 та від 18.11.2015р. №947 спричинила збільшення розміру грошового забезпечення поліцейських і зумовила виникнення у заявника права на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії, адже згідно з п.1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного у п.1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління ЧР державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
У подальшому КМУ було прийнято постанову від 21.02.2018р. №103, п.3 якої було передбачено проведення перерахунку пенсій, призначених особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.
Суд не знаходить підстав для висновку про протиправність дій відповідача, Головного управління з приводу виконання станом на 01.04.2018р. приписів діючого рішення Уряду України у формі постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 та від 11.11.2015р. №988.
З викладених вище міркувань, суд не знаходить правових підстав для використання у ході такого перерахунку складових елементів структури власного грошового забезпечення заявника до звільнення у відставку.
Суд вкотре повторює, що при обчисленні розміру пенсії при її перерахунку за механізмом згідно з ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» юридичне значення мають виключно складові елементи структури оплати праці діючого публічного службовця.
Перевіривши форму і зміст довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області № 100/20293 від 21.03.2018року, на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії заявника, суд доходить до переконання про дотримання вимог чинної на той час постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103.
Отже, суд вважає, що відповідач, Головне управління ПФУ в області не мав правових підстав для неврахування цієї довідки при реалізації владних управлінських повноважень у сфері пенсійного забезпечення.
Відтак, юридично спроможних доводів для визнання протиправними оскаржених дій та рішень владного суб'єкта текст позову та додаткові пояснення не містить.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та вивчив усі аргументи сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах не знайшов свого підтвердження факт порушення прав та інтересів позивача у сфері пенсійної справи.
Указане є підставою для відмови у позові.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Старосєльцева