Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
01 липня 2019 р. Справа № 520/5639/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код 05405575) до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) про скасування постанови, -
Позивач, Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області , в якому просить суд :
- визнати протиправною та скасувати постанову ЗВП 4909973 від 17.12.2018р. старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Баранової Я.О. про накладення арешту на грошові кошти ДП “ХЕМЗ”, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 який відкритий в АТ “АЛЬФА - БАНК”. МФО 300346, який необхідний для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам ДП “ХЕМЗ”.
Із адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з винесенням старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Барановою Я.О. постанови про накладення арешту на грошові кошти ДП “ХЕМЗ” від 17.12.2018 року у ЗВП № 4909973.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що постанова Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про арешт коштів боржника ВП № 4909973 винесена 17.12.2018 року.
Підприємство оскаржило постанову від 17.12.2018 року до відділу примусового виконання рішень УДВС у Харківській області.
Листом № 4909973/07.01/В-4 від 04.04.2019 року УДВС ГТУЮ у Харківській області відмовлено у задоволенні заяви щодо зняття арешту з рахунку підприємства, який надійшов на адресу позивача 15.04.2019 року.
Отже, зі змісту адміністративного позову, судом встановлено, що позивач був обізнаний про існування спірної постанови ще в березні 2019року.
З адміністративним позовом про оскарження вищевказаної постанови підприємство звернулось до суду 04.06.2019, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду згідно вимог п.1 ч.2 ст.287 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року позовну заяву Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - залишено без руху. Повідомлено позивачу, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення позивач отримав вказану ухвалу 24.06.2019р.
Через канцелярію суду позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначив, що підприємство отримало відмову банку від виконання до сплати платіжних відомостей про перерахування заробітної плати та обов'язкових платежів, які проводяться на заробітну плату (єдиний соціальний внесок, податок з доходів фізичних осіб та сплата військового збору), у зв'язку з чим звернулось до відділення банківської установи, що обслуговує підприємство, в якому в усній формі було надано пояснення, що заборона перерахування коштів встановлена за документами, що надійшли від виконавчої служби. Також зазначено, що наступного робочого дня керівник підприємства знову звернувся до банківської установи, в якій було надано пояснення, що на адресу головного офісу банківської установи в місті Києві надійшла постанова про арешт коштів боржника ЗВП 4909973 від 17 грудня 2018 року, в зв'язку з чим перерахування заробітної плати працівникам ДП “ХЕМЗ” не можливе, платіжні відомості відхиляються з зазначенням підстави “недостатність коштів”. На час звернення з позовною заявою до суду, постанова про арешт коштів боржника державним виконавцем на адресу ДП “ХЕМЗ” не направлено. Листом № 4909973/07.01/В-4 від 04.04.2019 року, за підписом начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області було повідомлено підприємство, що відділ відмовляє підприємству у задоволенні заяви, щодо зняття арешту з рахунку. Лист надійшов на адресу підприємства 15 квітня 2019 року, у зв'язку з викладеними обставинами позивач вважає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом ним пропущено не було.
Посилання позивача, на звернення позивача до керівника ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області та на відсутність коштів для сплати судового збору, як на поважні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд не визнав поважними, оскільки протягом вказаного часу позивач не був позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до суду.
На виконання ухвали від 06.06.2019 р. позивачем, надано заяву вх. № 01-26/35208/19, з якої суд не вбачає інших поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду унормовані, зокрема, ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.
Частиною 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуальних строків починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настяння події, з якої пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1,2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, в даному випадку, суд не вбачає поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, що викладена в ухвалі від 30 серпня 2006 року по справі "Каменівська проти України" Заява № 18941/04, у якій Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37).
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
До аналогічних правових висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 28.05.2019р. у справі № 490/2300/17.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанови подана після закінчення строку передбаченого ст. 287 КАС України, в зв'язку з чим підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 123, 248, 256, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код 05405575) до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (61002, м.Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16) про скасування постанови - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Рубан В.В.