судді Сумського окружного адміністративного Опімах Л.М. від 02 липня 2019 року
02 липня 2019 р. Справа № 818/1774/18
Рішенням Сумського окружного адміністративного судувід 26 червня 2019 року у справі № 818/1774/18 задовлена заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Скасоване рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 про відмову у задоволенні позову, ухвалене рішення, яким позовні вимоги задоволені , визнано протиправним рішенняї Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області відповідно до ч.3 статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Суть спору полягає в тому, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності. Після ухвалення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 року (далі - Закон № 2148), який набрав чинності 01.10.2017, позивач звернувся до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про встановлення п'ятикратного розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 15.11.2017 № 851 (далі - Постанова № 851) та відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Однак, у відповідь позивач отримав лист, в якому зазначено про відсутність підстав для такого перерахунку, із чим він не погодився та звернувся до суду за захистом своїх законних прав. Позивач зазначає, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом 2 групи та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 796-XII. Позивач вважає, що з 01.10.2017 відповідно до ст. 59 Закону № 796-XII має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим відмову відповідача у перерахунку вважає протиправною.
Позиція відповідача, з якою погодився суд, відмовляючи у позові, полягала в тому, що за замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці; враховуючи, що стаття 59 Закону №796-XII регулює порядок призначення пенсій саме військовослужбовцям, логічним є висновок про те, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає порядок призначення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII пенсіонер має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула статусу особи з інвалідністю внаслідок вищевказаної участі.
Оскільки ОСОБА_2 А ОСОБА_3 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII не поширюється на правовідносини, пов'язані з призначенням/перерахунком його пенсії.
25.04.2019 Конституційним Судом України у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було ухвалено рішення № 1-р(II)/2019, яким:
- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;
- словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане є підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами.
З огляду на визнання неконституційними положень частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, на яких ґрунтуються висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 у цій справі у зв'язку з виключними обставинами та його скасування з прийняттям нового, про часткове задоволення позовних вимог.
Не погоджуюсь з рішенням суду про задоволення позову , вважаю, що підстави для цього відстуні.
Так, на переконання колегії суддів, дія статті 59 Закону №796-ХІІ щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється не виключно на військовослужбовців строкової служби, як помилково вважає відповідач, а і на позивача, якого було призвано на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та який у зв'язку з цим отримав інвалідність.
Тобто, задовольняючи позовні вимоги, суд фактично повторно вирішив спір, на підставі одних і тих же норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, послався на рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019(402/19, 1737/19), як на додаткове обгрунтування свого висновку, а не як на виключну підставу для пергляду рішення суду. Вирішуючи питання про навність підстав для скасування судового рішення і задоволення позову, суд мав переглянути його лише в площині визнання неконституційним словосполучення «дійсної строкової» у частині 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Така позиція суду не узгоджується з метою і підставами процесуальних норм, що регулюють перегляд судових рішень відповідно до глави 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вважаю, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 про відмову у задоволенні позову не підлягало скасуванню, оскільки прийняте у відповідності до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які діяли під час існування спірних відносин.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Також, відповідно до ст. 91 Закону України “Про Конституційний Суд України” закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Акти Конституційного Суду України є правовими актами, приймаються спеціально уповноваженим органом, з дотриманням встановлених форми і процедури, і є обов'язковими до виконання на території України. Проте, акти Конституційного Суду України не регулюють суспільні відносини, оскільки до повноважень Конституційного Суду України не входить нормотворчість, крім організації внутрішньої роботи. Акти Конституційного Суду України конкретизують чинне законодавство, здійснюють тлумачення положень Конституції.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 N 1-зп, від 09.02.99 N 1-рп/99, від 05.04.2001 N 3-рп/2001, від 13.03.2012 N 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
25 квітня 2019 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 1-р(ІІ)/2019 по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким визнано неконституційним словосполучення “дійсної строкової ”, яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В резолютивній частині рішення Конституційний Суд України вказав, що визнані неконституційними положення закону втрачають чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином до 25 квітня 2019 року частина 3 ст. 59 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була в частині словосполучення “дійсної строкової ” чинною та підлягала застосуванню. Право позивача на обчислення пенсії у відповідності до ч.3 ст.59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виникло 25.04.2019. Відповідач не наділений повноваженнями надавати оцінку нормам закону на предмет його відповідності Конституції України, а навпаки у відповідності до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, на момент прийняття відповідачем рішення про відсутність підстав для перерахунку позивачу пенсії, він діяв у відповідності до вимог закону та не допустив порушень. Підстави для визнання його дій протиправними відсутні. Відтак відсутні підстави для задоволення позову і в частині вимог про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про визнання дій відповідача протиправними.
Суддя Л.М. Опімах