26 червня 2019 року справа № 200/14668/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю позивача особисто, представника відповідача Максюти М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 р. (повний текст рішення складено 23 квітня 2019 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/14668/18-а (головуючий І інстанції суддя Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки про розмір пенсії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у видачі довідки про розмір пенсії, та такими, що порушують право на отримання грошової допомоги та житлової субсидії та створюють перешкоди для реалізації таких прав; стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 744, 00 грн.; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000, 00 грн.; вирішити питання судових витрат (а.с. 3-5).
16 квітня 2019 року позивач надала уточнення позовних вимог, з урахуванням яких просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 15000, 00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 1116 грн. (а.с. 151-152).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про розмір пенсії за вересень - жовтень 2018 року.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: вул. Поштова, 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302, код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат (а.с. 156-159).
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 164-166).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що шкода, завдана органами Пенсійного фонду України, компенсується за рахунок державного бюджету, а відповідне рішення суду виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тобто, в даному випадку Управління не є належним відповідачем у справі.
Також, відповідач зазначає, що відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити наявність причинного зв'язку між моральною шкодою та діями управління. Відповідно до Цивільного кодексу України, посадові особи звільняються від відшкодування шкоди, заподіяної під час виконання трудових обов'язків, а тому вимоги щодо стягнення моральної шкоди, викладені в рішенні, є безпідставними. Крім того, законами України «Про Державний бюджет України» за відповідні роки кошти на виплату моральної шкоди Пенсійним фондом України не передбачались.
За унормуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав. Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечувала.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданим 7 червня 2015 року Краматорським МВ ГУДМС України в Донецькій області. Позивачка є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серія ПС № НОМЕР_3 та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (а.с. 7-8).
Відповідачем з вересня 2018 року виплату пенсії позивачу призупинено у зв'язку із відсутністю довідки внутрішньо переміщеної особи. За захистом права на отримання пенсії позивач звернулася до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року визнано протиправними дії пенсійного органу щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 як місцевому жителю м. Краматорська Донецької області та зобов'язано поновити та виплатити позивачу пенсію з вересня 2018 року. Рішення суду на час подання позову виконано не було (а.с. 11-12).
У зв'язку із відсутністю коштів на проживання ОСОБА_1 звернулася на Урядову «гарячу лінію» щодо надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових проблем. Виконавчий комітет Краматорської міської ради листом від 24 жовтня 2018 року повідомив, що для отримання одноразової матеріальної допомоги за рахунок державного бюджету та матеріальної допомоги за рахунок коштів міського бюджету необхідно надати заяву, до якої треба додати, крім іншого, довідку Пенсійного фонду про розмір пенсії за попередній та поточний місяць на дату звернення (а.с. 14 та зворотній бік).
16 листопада 2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання довідки про розмір пенсії (а.с. 15).
Згідно листа пенсійного органу від 22 листопада 2018 року № 684/Р-01-01-15 вищевказану довідку можна отримати після поновлення виплати пенсії (а.с. 16).
Крім того, з аналогічними заявами позивач зверталася неодноразово, проте довідка надана не була.
Разом з тим, 16 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою про надання одноразової матеріальної допомоги, із зазначенням підстав такого звернення, додавши довідку про розмір пенсії за минули період (а.с. 17-18).
Листом від 21 листопада 2018 року Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради повідомлено позивача про відмову в прийнятті документів, оскільки надана до заяви довідка за період з березня по серпень 2018 року, не визначає права на отримання одноразової грошової допомоги. Крім того, роз'яснено про право отримання довідки про розмір пенсії у відділі обслуговування громадян Пенсійного органу (а.с. 19).
Позивач неодноразово зверталася на Урядову «гарячу лінію» та до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області з питання поновлення виплати пенсії, проте це питання залишалося невирішеним, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявами, скаргами позивача та листами Пенсійного фонду України від 14 вересня 2018 року, від 30 жовтня 2018 року, 2 листопада 2018 року, 9 листопада 2018 року, 4 грудня 2018 року (а.с. 22-26, 65-71, 74-75, 87- 88).
Рішенням про призначення субсидії від 4 січня 2019 року ОСОБА_1 не призначено житлову субсидію з 1 жовтня 2018 року в зв'язку з відсутністю довідки про розмір пенсії за вересень 2018 року (а.с. 56, 76).
Рішенням Краматорської міської ради від 14 листопада 2018 року вирішено надати одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у розмірі 300 грн (а.с. 140).
Субсидія на оплату комунальних послуг була призначена у березні 2019 року після надання позивачем довідки про розмір пенсії за вересень 2018 року, що підтверджується Рішенням від 13 березня 2019 року (а.с. 119).
Спірним у даній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови їй у видачі довідки про розмір пенсії за вересень - жовтень 2018 року та стягнення з відповідача моральної шкоди.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що відповідачем протиправно було припинено ОСОБА_1 виплату пенсії з вересня 2018 року, що позбавило позивача єдиного джерела доходу.
Непрацюючі малозабезпечені особи та мешканці міст, які опинилися в складній життєвій ситуації, можуть отримати матеріальну допомогу за рахунок Державного бюджету України та за рахунок коштів міського бюджету, згідно Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 256 та згідно Положення про порядок надання матеріальної допомоги мешканцям міста, затвердженим рішенням міської ради м. Краматорська від 26 січня 2011 року №4/VI-5.
При цьому, для отримання зазначеної допомоги до заяви необхідно додати, зокрема, довідку про розмір пенсії за попередній та поточний місяць.
За унормуванням пункту 15 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого Постановою КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово - комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива” зі змінами відповідно до Постанови КМУ від 26 квітня 2017 року № 300 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі - Положення) житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального (неопалювального) сезону і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.
За змістом пункту 16 цього Положення після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).
Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із ненаданням пенсійним органом довідки про розмір пенсії ОСОБА_1 за вересень 2018 року не відбулося призначення субсидії в автоматичному режимі у жовтні 2018 року, що передбачено Положенням.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово зверталася до Пенсійного органу із заявою про видачу довідки про розмір пенсії, проте відповідач відмовляв їй, у зв'язку з тим, що виплату пенсії було призупинено, довідка була надана лише 4 березня 2019 року. Разом з тим, як зазначалось раніше, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року визнано протиправними дії пенсійного органу щодо припинення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , як місцевому жителю м. Краматорська Донецької області, та зобов'язано поновити та виплатити позивачу пенсію з вересня 2018 року.
Зазначене вище підтверджує, що протиправне припинення виплати пенсії позивачу, ненадання довідки про розмір пенсії, позбавили позивача джерела існування, подовження субсидії на оплату комунальних послуг у жовтні 2018 року та можливості отримати матеріальну допомогу.
Посилання відповідача на нове програмне забезпечення по відпрацюванню пенсійних справ, яким не передбачено формування довідки про розмір пенсії у разі відсутності виплати, є безпідставним з огляду на наступне.
Приписами абзацу 1 частини 1 статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі- Закон № 1058-IV) визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1 “Про внесення змін до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування” затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення). Згідно пункту 1, це Положення відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Розділом V зазначеного Положення встановлено порядок надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Приписами розділу V цього Положення передбачено, що інформація з Реєстру застрахованих осіб використовується з додержанням вимог Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених статтею 17 Закону. Інформація з Реєстру застрахованих осіб надається безоплатно Пенсійним фондом України та територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій та/або електронній формі.
Інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку.
Інформація з Реєстру застрахованих осіб формується програмним способом за такими параметрами:
суб'єктом - застрахованою особою чи страхувальником (групою застрахованих осіб чи страхувальників) із зазначенням: для застрахованої особи - номера облікової картки та реєстраційного номера облікової картки платника податків; для страхувальника - коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків;
обсягом інформації - у повному обсязі чи за окремий період;
складом інформації - про участь особи у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, джерела надходження відомостей щодо неї, набуття застрахованою особою права на отримання страхових виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо;
призначенням інформації - для призначення пенсії, всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидії), виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю та інших цілей, визначених Законом.
Відомості, що обробляються в Реєстрі застрахованих осіб, залежно від виду та обсягу можуть формуватись у формі таблиць, переліків, довідок тощо та надаватись листом Пенсійного фонду України або його територіального органу, оформленим відповідно до вимог діловодства.
Інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, зокрема: довідка про розмір пенсії пенсіонера - згідно з додатками 11 (для паперової форми), 12 (для електронної форми) до цього Положення.
При цьому, згідно додатку 11, форма довідки про розмір пенсії передбачає внесення даних власноручно.
Суд зазначає, що право на отримання соціальної допомоги громадянина, який опинився у складних життєвих обставинах, не може ставитися у залежність від програмного забезпечення органу. Крім того, використання програмного комплексу “ППВП” не виключає можливості здійснення коригування даних за допомогою програмного забезпечення “АСОПД”, яке наявне в органах Пенсійного фонду.
За визначенням статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації (ст. 7 Закону України “Про інформацію”).
За таких обставин відмова відповідача у наданні позивачеві довідки про розмір пенсії за вересень 2018 року є неприйнятною, порушила її права і, мала, як наслідок, неотримання матеріальної допомоги та своєчасно непризначену субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині визнання протиправними дій щодо відмови у видачі довідки про розмір пенсії за вересень-жовтень 2018 року.
Положеннями ст. 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Положеннями статті 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
За правилами загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Так, згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При цьому, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 (пункт 3) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Як вже зазначалось вище, позивачу було протиправно припинено пенсійні виплати та, як з'ясовано вище, протиправно не видано довідку на підставі протиправного припинення виплати пенсії. Позивач не мала коштів на життєво важливі потреби, на лікування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач проживає сама, що підтверджується довідкою про склад сім'ї. Пенсія є основним її видом доходу (а.с. 10).
Згідно ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
На переконання суду між неправомірними діями відповідача та негативними для позивача наслідками встановлено причинний зв'язок, що призвело до необхідності останньою додавати значних зусиль для відновлення порушених прав і забезпечення можливості існування за відсутності єдиного джерела існування.
За таких обставин суд вважає необхідним при визначенні розміру відшкодування, керуватись принципами розумності, пропорційності та справедливості, враховує обставини справи, характер страждань позивача, істотність вимушених змін в її житті, вважає правомірним стягнення судом першої інстанції на відшкодування завданої моральної шкоди кошти в розмірі 3000 грн.
Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що відмовляючи позивачу у видачі довідки про розмір пенсії він діяв правомірно.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 283, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 р. у справі № 200/14668/18-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 1 липня 2019 року.
Судді Г.М. Міронова
І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко