ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
02 липня 2019 року № 640/19381/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючої судді Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомМіністерства внутрішніх справ України
доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
провизнання протиправною та скасування постанови, -
Міністерство внутрішніх справ України (далі по тексту - позивач, МВС України) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Відділ), в якому просив:
- визнати протиправними дії Відділу щодо винесення постанови від 23.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн у виконавчому провадженні №56360340;
- зобов'язати Відділ скасувати постанову від 23.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн у виконавчому провадженні №56360340 на підставі пункту 1, 3 статті 18 та пункту 9 частини першої, частини другої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає про протиправність дій державного виконавця Відділу по винесенню 23.10.2018 постанови про накладення штрафу у подвійному розмірі, оскільки, як стверджує позивач, виконавчий лист №712/6015/17, виданий 15.06.2017 Соснівським районним судом м. Черкаси, про зобов'язання МВС України прийняти: рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів №850 від 21.10.2015 виконаний в повному обсязі 22.12.2017, про що належним чином було повідомлено виконавця. Наведені обставини, за твердженням позивача, виключають можливість застосування до боржника штрафних санкцій спірною постановою.
Ухвалою суду від 23.11.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення виявлених судом недоліків.
У зв'язку з надходженням від позивача додаткових документів, ухвалою суду від 30.01.219 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
18.02.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому уповноважений представник стверджує про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у зв'язку з повторним невиконанням боржником постанови суду 23.10.2018 державним виконавцем складений акт та винесена постанова про накладення на позивача штрафу у подвійному розмірі на боржника в сумі 10 200,00 грн та повторно попереджено про кримінальну відповідальність. При цьому, як вказує представник відповідача, надана МВС України відповідь щодо виконання судового рішення не може бути врахована як повне фактичне виконання постанови у справі №712/6015/17.
Одночасно із відзивом надійшли витребувані судом матеріали виконавчого провадження №56360340.
Ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
30.11.2017 Соснівським районним судом м. Черкаси у справі №712/6015/17 видано виконавчий лист про зобов'язання МВС України прийняти: рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
10.05.2018 за заявою стягувача Відділом відкрито виконавче провадження №56360340 з виконання зазначеного виконавчого листа №712/6015/17 та повідомлено боржника про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
16.07.2018 державним виконавцем складений акт, яким зафіксовано неповідомлення боржником станом на 16.07.2018 про вчинені дії щодо прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, таким чином, як зазначає державний виконавець, рішення суду не виконано.
16.07.2018 державним виконавцем у ВП №56360340 винесено постанову, якою, у зв'язку з неповідомленням боржником станом на 16.07.2018 про вчинені дії щодо прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 до боржника - МВС України за невиконання рішення суду застосований штраф у розмірі 5 100,0 грн. Вказаною постановою на боржника покладено обов'язок виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Постанова від 16.07.2018 направлена на адресу боржника супровідним листом від 16.07.2018.
Листом від 26.07.2018 вих.№15/2-2790 МВС України повідомило про виконання рішення суду, до якого було додано копію висновку про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги, де зазначено, що Департаменту поліції охорони Національної поліції України провести роз'яснювальну роботу з керівниками територіальних органів поліції охорони щодо необхідності здійснення виплат одноразової грошової допомоги колишнім працівникам міліції охорони з дотриманням вимог пункту 27 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1993 №615 та, підставі викладеного прийнято рішення: заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами надіслати до Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України для здійснення виплати одноразової грошової допомоги йому, як колишньому працівнику міліції охорони, з дотриманням вимог пункту 27 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1993 №615, - за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів.
31.08.2018 державним виконавцем складена вимога щодо надання до відділу пояснення відповідальної особи, щодо невиконання постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2017 по справі №712/6015/ 17 про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 в десятиденний термін з моменту отримання вимоги.
02.10.2018 на адресу відділу надійшла заява МВС України від 28.09.2018 за №12/6-4625 про закінчення виконавчого провадження, яка мотивована тим, що постанову Соснівського районного суду м Черкаси від 15.06.2017 у справі №712/6015/17 Міністерством внутрішніх справ виконано відповідно до повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.
23.10.2018 державним виконавцем складений акт, яким акцентується увага, що відповідно до резолютивної частини постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2017 у справі №712/6015/17 Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, а також наголошено, що прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги належить до виключної компетенції МВС України і у вказаному нормативно-правовому акті відсутній обов'язок Державної служби охорони здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або настання інвалідності працівника міліції охорони.
В своєму акті від 23.10.2018 державний виконавець також вказує на отриману від боржника заяву від 28.09.2018 про закінчення виконавчого провадження, до якої повторно надано копію висновку.
З огляду на наведене державний виконавець в акті від 23.10.2018 зафіксував, що станом на 23.10.2018 боржником не повідомлено відділ про вчинені і дії щодо прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, таким чином боржником рішення суду після попередження про кримінальну відповідальність - не виконано.
23.10.2018 державним виконавцем у ВП №56360340 винесена постанова про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника - міністерство внутрішніх справ України штраф на користь держави у розмірі 10 200,00 грн та попереджено боржника про кримінальну відповідальність за умисне невиконання постанови.
Не погоджуючись з наведеною постановою державного виконавця від 23.10.2018 у ВП №56360340, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
В той же час, за приписами частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Проаналізувавши наведені норми, суд вказує на те, що обов'язковою умовою накладення на боржника штрафу є закінчення строку виконання, встановленого державним виконавцем.
Як вбачається з матеріалів справи та копій матеріалів, наявних у ВП №56360340, виконавчим листом №712/6015/17 було встановлено спосіб виконання рішення суду, а саме «Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 850 від 21.10.2015».
Вказаний виконавчий лист відтворює абзац 3 резолютивної частини постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2017 у справі №712/6015/17 і його редакція не зазнала змін за результатами апеляційного оскарження.
Доказів внесення судом змін до способу виконання рішення за результатами розгляду відповідної заяви учасників справи позивач суду не надав, як і доказів звернення до суду з такою заявою.
В обґрунтування своєї позиції щодо фактичного виконання рішення суду в повному обсязі в добровільному порядку, позивач вказує на висновок від 22.12.2017, який за його твердженням, свідчить про наявність підстав для покладення на відповідача обов'язку скасувати спірну постанову про накладення штрафу.
Дійсно, даний висновок надсилався боржником на адресу Відділу листами від 26.07.2018 за №15/2-2790 та від 28.09.2018 за №12/6-4625.
Зміст зазначеного документа вказує на те, що він стосується результатів розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.03.2017 щодо виплати одноразової грошової допомоги. Тобто, його складено МВС України на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2017 у справі №712/6015/17.
Водночас, такий висновок містить в собі рішення про направлення заяви ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Черкаській області Національної поліції України для здійснення виплати одноразової грошової допомоги йому, як колишньому працівнику міліції охорони, з дотриманням вимог пункту 27 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1993 за №615, - за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів.
При цьому, позивач обґрунтовує вказане рішення посиланням на відповідні Закони України та чинні нормативно-правові акти, які дають йому право діяти саме в такий спосіб.
Втім, жодних висновків/рішень про необхідність виплати МВС України одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2017 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2018 такий доказ не містить.
Наведене спростовує доводи позивача щодо виконання ним рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.06.2017 саме у спосіб, що зазначений у виконавчому листі №712/6015/17 від 30.11.2017.
Інших доказів на підтвердження виконання рішення суду позивач суду не надав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 2 цього Кодексу встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій. В той же час, позивач не надав доказів на підтвердження обставин, які б вказували на протиправність оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності постанови державного виконавця від 23.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 10 200,00 грн у виконавчому провадженні №56360340, відповідність якого вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Міністерства внутрішніх справ України відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська