01 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1581/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 травня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 /надалі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 / про:
- визнання протиправними дій Полтавського обласного військового комісаріату щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого під час проходження військової служби, посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби";
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого під час проходження військової служби, посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що смерть чоловіка ОСОБА_1 . ОСОБА_2 настала внаслідок травми, а причина смерті пов'язана з проходженням ним військової служби, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 27.03.2018 та відповіддю Полтавського ОВК від 26.11.2018 вих. №12/28/91. Позивач пояснює, що звертався до відповідача із заявою та необхідними документами для видачі ОСОБА_1 , як члену сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті, посвідчення "Члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби". Однак, відповідач протиправно відмовив у видачі вказаного посвідчення відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі - відмовлено, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1581/19, у задоволенні клопотання позивача про залучення Міністерство оборони України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відмовлено, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:30 13 червня 2019 року, витребувано докази.
28 травня 2019 року до суду надійшов відзив Полтавського ОВК на позовну заяву /а.с. 52-53/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що чоловік ОСОБА_1 військовослужбовець ОСОБА_2 24.03.2018 під час спільного вживання алкогольних напоїв у кафе разом із гр. ОСОБА_3 побився з ним та помер від тілесних ушкоджень 25.03.2019, у посмертному епікризі серед іншого, записано: алкогольне сп'яніння, гостре отруєння сурогатами алкоголю, що підтверджується записами у вступній частині висновку експерта №12-17/7-ОКБ/18. Вказує, що розтин трупа проводився 27.03.2019, тобто через три доби після вживання алкоголю, факт уживання алкогольних напоїв не спростовується.
Учасники справи у судове засідання 13 червня 2019 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, суд встановив наступні обставини.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 28.03.2018, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 віці 53 роки, про що 28.03.2019 складено відповідний актовий запис № 845, місце смерті: Україна, Харківська область, м. Харків /а.с. 17, 69/.
У копії лікарського свідоцтва про смерть №12-17/7-ДКБ/18 від 27.03.2018 з довідкою про причину смерті ОСОБА_2 зазначено причину смерті: травматичний шок, поєднана травма груді, черепно-мозкова травма та хребтова травма 24 березня 2018 року, обставини не відомі /а.с. 19, 70/.
У акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини 27.03.2019 зафіксовано, що 24.03.2018 близько 17.45 години до медичної роти військової частини НОМЕР_2 звернувся начальник штабу - перший заступник командира військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_2 для надання медичної допомоги. Зазначено, що події пов'язані з майором ОСОБА_1 відбулись у неслужбовий час, не мають ознак порушення статей Статуту ЗСУ та положень проходження військовослужбовцями служби за контрактом - на обличчя всі ознаки побутової травми. 25.03.2018 року о 13.40 годині лікарі невідкладного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) констатували факт смерті учасника АТО майора ОСОБА_2 /а.с. 56/.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 31.03.2018 №17 військовослужбовця військової служби за контрактом майора ОСОБА_2 , колишнього начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 , який загинув 25.03.2018 в результаті травматичного шоку, поєднаної травми груді, черепно-мозкової травми та хребтової травми, виключено зі списків особового складу частини з 27.03.2018 у зв'язку зі смертю. Смерть отримана під час проходження військової служби, проте не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби /а.с. 55/.
07.06.2018 позивач ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького об'єднаного військового комісаріату із заявою про видачу їй посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби" /а.с. 54/. Як вбачається зі змісту заяви, до вказаної заяви позивачем було додано: копію витягу про звільнення /а.с. 55/, копію акту службового розслідування /а.с.56/, копію висновку експерта /а.с. 57-67/, копію витягу ВЛК /а.с. 68/, копію свідоцтва про смерть /а.с. 69/, копію лікарського свідоцтва про смерть /а.с. 70/, копію свідоцтва про шлюб /а.с. 71/, копію паспорта, коду, фото.
Листом Полтавського ОВК від 27.11.2018 №12/2913/ВСЗ /а.с. 13, 72/ позивача повідомлено, згідно поданих матеріалів та висновку експерта Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №12-17/7-ОКБ/18 від 27.03.2018 зазначено, що під час загибелі військовослужбовець перебував у стані алкогольного сп'яніння. За даної умови, підстав для оформлення і видачі посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби" для членів сімей не вбачається.
Не погодившись з такою відповіддю Полтавського ОВК, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
За змістом статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Згідно з приписами частини 6 статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.
Частиною 13 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 28.05.1993 № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - Постанова № 379).
Постановою №379 установлено, що посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками N 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом; дітям військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, посвідчення видаються після досягнення ними 7-річного віку; дітям, які не досягли цього віку, передбачені законодавством пільги надаються на підставі довідки, що видається одному з членів сім'ї військовослужбовця.
У висновку експерта №12/17/7-ОКБ/18 (експертиза розпочата 27 березня 2018 року та закінчена 16 квітня 2018 року) зазначено, що причиною смерті гр. ОСОБА_2 став травматичний шок, як смертельне ускладнення поєднаної травми груді, черепно-мозкової травми та травми хребта, що має причинний зв'язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті. Вказано, що при судово-медичному дослідженні крові трупа гр. ОСОБА_2 метиловий, ізопропиловий, етиловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не знайдені /а.с. 67/.
Як вбачається зі змісту висновку експерта №12/17/7-ОКБ/18 забір крові для судово-токсикологічної експертизи з метою виявлення наявності і концентрації алкоголю зроблено 27 березня 2018 року /а.с. 64/, тоді як у вступній частині висновку експерта (п.1.27 Обставини справи (дані медичної документації та додаткових досліджень, експертиз, викладені на мові оригіналу)) зазначено, що з ухвали суду про призначення судово-медичної експертизи, отриманої 27.03.2018 відомо: "... 24 березня 2018 року, близько 17 години, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кафе "Сармат" за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сумісного вживання алкогольних напоїв, почав конфлікт, який в подальшому перейшов у бійку, що сталася на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з раніше незнайомим йому військовослужбовцем військової служби за контрактом майором ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у цивільному одязі проводив вільний від виконання службових обов'язків час.... ОСОБА_2 санітарним транспортом було доставлено до ВМКЦ ПнР з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма; струс головного мозку; закритий перелом кісток носу; закритий перелом нижньої стінки правої орбіти; закрита травма грудної клітини; лівобічний пневмоторакс; закрита травма живота; перелом поперекових відростків L І (двобічний), L ІІ (праворуч) хребців; пара орбітальні гематоми; алкогольне сп'яніння. Наступного дня, 25 березня 2018 року о 13 годині 40 хвилин внаслідок отриманих травм констатована смерть потерпілого ОСОБА_2 ".
Таким чином, події, які спричини смерть ОСОБА_2 відбулися 24 березня 2018 року, 25 березня 2018 року о 13 годині 40 хвилин констатована смерть ОСОБА_2 , а експертиза, за результатами якої складено висновок експерта №12/17/7-ОКБ/18, розпочата 27 березня 2018 року та закінчена 16 квітня 2018 року, тобто експертиза була розпочата та забір крові у ході її проведення здійснено на третій день після подій, які спричини смерть ОСОБА_2 .
При цьому, у висновку експерта №12/17/7-ОКБ/18 зафіксовано, що медичним персоналом ВМКЦПнР надана медична карта № 2687 на ім'я гр. ОСОБА_2 , 1964 р.н., з якої слідує: "госпитализация 24.03.18 в 19.50 час. Госпитализирован по направлению поликлиники в/ч НОМЕР_4 . "Направлення" від 24.03.18 поліклініки в/ч НОМЕР_4 : "дз: закрита травма грудної клітини, двобічний пневмоторакс. Закрита травма живота, ЗЧМТ, струс гол. мозку, пара орбітальні гематоми двобічні". 24.03.18. Запис лікаря приймального відділення. Скарги на головний біль, біль в грудній клітині, більше ліворуч, біль в животі. Із анамнезу хвороби: Зі слів супроводжуючого медичного персоналу 24.03.2018 року біля кафе "Сармат" смт. Башкіровка був побитий невідомим. Доставлений черговим медичним персоналом 92 бригади для обстеження та лікування до ВМКЦ ПнР (в/ч НОМЕР_4 ). Госпіталізований до хірургічного відділення, розміщений у відділенні невідкладної медичної допомоги. Загальний стан середньої важкості. Повноцінному контракту та обстеженню недоступний із-за приступів психомоторного збудження. Шкіра блідо-рожева. Множинні садна обличчя. Параорбітальні гематоми двобічні. Болючість при пальпації грудної клітини, більше на рівні 8-1 О ребер. Над легенями ліворуч дихання ослаблене. Живіт при пальпації болючий. Рухи в кінцівках збережені.. Дз. закрита травма грудної клітини, двобічний пневмоторакс. Закрита травма живота, ЗЧМТ, струс головного мозку, пара орбітальні гематоми двобічні. Перелом нижньої щелепи зліва. Алкогольне сп'яніння. 24.03.18. Операції №№ 25; 26.
У висновку експерта №12/17/7-ОКБ/18 також зафіксовано, що о 13 годині 28 хвилин 25.03.2018 констатована біологічна смерть хворого. Діагноз: Основне захворювання: Важка полі травма (24.03.2018): закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом кісток правої орбіти, носу; забій м'яких тканин обличчя, пара орбітальні гематоми, субкон'юнктивальний крововилив обох очей; закрита травма груді, лівобічний пневмоторакс, забій серця; закрита травма живота, забій передньої черевної стінки: забій поперекової ділянки, закритий перелом поперекових відростків L1-2. 24.03.2018 року операції: торакоцентез зліва, дренування плевральної порожнини за Бюлау та лапароцентез, дренування черевної порожнини. Супутня патологія: Гострий комбінований психоз. Алкогольне сп'яніння. Конкуруючі захворювання: Гостре отруєння сурогатами алкоголю. Ускладнення основного та конкуруючих захворювань: Післятравматичний шок І-ІІ ступеню. Гострий коронарний синдром (?). Тромбомбоемболія легеневої артерії (?)".
Відтак, оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_2 сталася, зокрема, внаслідок вчинення останнім дій у стані алкогольного сп'яніння, дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не поширюється на членів сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , а тому позивач не має права на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми права, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку що відмова відповідача у видачі ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого під час проходження військової служби, посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби", - ґрунтується на вимогах Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у видачі ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого під час проходження військової служби, посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби", а також похідна від них вимога про зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату видати ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого під час проходження військової служби, посвідчення "Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби" на підставі Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", форма і порядок видачі якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.1993 №379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби", - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відмову у задоволенні адміністративного позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) до Полтавського обласного військового комісаріату (ідентифікаційний код 07851296, вул. Шевченка, 78-а, м. Полтава, 36039) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич