Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2019 р. Справа №233/3285/19
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати, та виплатити недоотриману пенсію померлого чоловіка за період з 01.02.2015 року по 18.02.216 року.
01.07.2019 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №233/3285/19.
Ухвалою Костянтиніського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2019 року було передано матеріалт справи №233/3285/19 до Донецького окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її подано з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправною бездіяльність УПФ, яка полягає у невиплаті пенсії, зобов'язати відповідача виплатити недоотриману пенсію померлого чоловіка за період з 01.02.2015 року по 18.02.2016 року.
З відповідним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду 23.05.2019 року, про що свідчить поштовий конверт. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.
Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В силу приписів ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 26 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”, “Перетяка та Шереметьєв проти України”).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії”).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, дослідивши обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, та враховуючи, викладені у позовній заяві, пояснення, суд дійшов висновку про порушення позивачем норм чинного процесуального законодавства, в частині строку звернення з позовом до суду.
Згідно з ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Підпунктом 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1921,00 грн., за подання даного адміністративного позову, за вимогу немайнового характеру, який поданий фізичною особою, розмір судового збору складає - саме 768,40 грн.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.
Частиною 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, повязаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, повязаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" ;
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, повязаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сімї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобовязані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, повязаних з виконанням військового обовязку, а також під час виконання службових обовязків;
13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, повязаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" ;
15) фізичні особи (крім субєктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобовязань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоровю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, повязаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ;
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не повязаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, повязаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у звязку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у звязку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Позивач не відноситься до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.
У статті 8 Закону України Про судовий збір зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Частиною 5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору подається окремо, а тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.
Таким чином, недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України Про судовий збір у розмірі 768,40 грн. або викладене окремим документом клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору з наданням належних доказів, на підтвердження скрутного матеріального становища.
Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківськогооб'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на звернення з позовною заявою та квитанції про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. або викладене окремим документом клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору з наданням належних доказів, на підтвердження скрутного матеріального становища.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Г.П. Бабаш