05 червня 2019 року м. Рівне №460/677/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV);
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з моменту звернення до відповідача за її призначенням - 1 лютого 2019 року.
Позов обґрунтовано тим, що з листа відповідача від 25.02.2019 №З-12 позивач дізнався про його переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV без застосування показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки. Зазначений показник відповідачем не було застосовано у зв'язку з тим, що пенсія позивачу призначається не вперше. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними. Вказує на те, що оскільки він звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за іншим законом, а не про переведення на інший вид пенсії, то заробітна плата для обчислення розміру пенсії повинна бути визначена за формулою, встановленою ч.2 ст.40 Закону №1058-IV.
Ухвалою суду від 11.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Скориставшись встановленим правом, відповідач подав відзив на позовну заяву з клопотанням про призначення справи до судового розгляду з викликом сторін.
Ухвалою суду від 07.05.2019 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування викладених у відзиві заперечень відповідач зазначив, що 01.02.2019 управлінням було переведено позивача на пенсію за віком відповідно до його заяви та поданих документів шляхом застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій за 2014, 2015 та 2016 роки в сумі 3764,40грн. Оскільки позивачу вперше було призначено пенсію за вислугу років, то перехід на інший вид пенсії, зокрема, на пенсію за віком здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, згідно з яким пенсія за віком і за вислугою років є різними видами пенсії. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки представника відповідачем суду не повідомлені.
З урахуванням вимог п.1 ч.3 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та додатково пояснив суду, що звернувся до відповідача щодо призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV вперше. Звернув увагу суду на позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 29.11.2016 №21-6331а15, та - Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2018 у справі №К/9901/16/17. Просив позов задовольнити повністю.
Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, заслухавши позивача, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.07.2011, перебуваючи на обліку в Рівненському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Позивач набув право на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-IV і 01.02.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком.
Згідно з розпорядженням Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 05.02.2019, ОСОБА_1 з 01.02.2019 було переведено на пенсію за віком.
При цьому, при розрахунку розміру пенсії позивача було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу за 2014-2016 роки (що враховувався під час розрахунку розміру попередньо призначеної пенсії за вислугу років).
Листом від 25.02.2019 №З-12 відповідач повідомив позивача про таке переведення.
Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV.
Приписами ст.9 №1058-IV визначено види пенсійних виплат і соціальних послуг.
Відповідно до зазначеної норми, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі ст.10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 40 Закону №1058-IV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, ч.3 ст.45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Як уже зазначалося, позивачу була призначена пенсія відповідно до п."е" ст.55 Закону №1788-XII, тобто за вислугу років.
Відповідно, розмір такої пенсії визначався за правилами статей 19, 53, 64-67 Закону №1788-XII.
Приписами пункту "е" ст.55 Закону №1788-XII визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Поряд з цим, 01.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення йому пенсії за віком.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 01.02.2019 позивач звернувся до відповідача щодо призначення іншого виду пенсії на підставі іншого закону, на противагу переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ст.45 Закону №1058-IV, на що посилається відповідач.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в рішеннях Верховного Суду України та Верховного Суду.
Зокрема, у рішеннях від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 Верховний Суд України та від 22 лютого 2018 року у справі № К/9901/16/17 Верховний Суд зазначили, що при переведенні з пенсії, призначеної згідно із Законом №1788-XII, на пенсію відповідно до Закону №1058-IV, необхідно враховувати показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Суд зазначає, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж Закон №1058-IV, відповідно до якого позивач вперше звернувся за призначенням пенсії 01.02.2019.
Отже, при призначенні позивачу з 01.02.2019 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 цього Закону, а саме: 2016, 2017, 2018.
Враховуючи те, що пенсія позивачу згідно із Законом №1058-IV призначається вперше, для визначення її розміру повинні застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході з одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший, передбачений цим же законом.
Таким чином, відповідач протиправно при обрахунку пенсії за віком позивача відповідно до Закону №1058 застосував показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2014-2016 роки, не застосувавши зазначені показники за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016- 2018 роки, відповідно до ст.40 Закону №1058.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю, вийшовши за межі позовних вимог,як це передбачено ст.9 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі 768,40грн, сплачені згідно з квитанцією від 29.03.2019 №24 (а.с.4).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул. Яворницького, 34, м.Рівне, 33001, ЄДРПОУ 40373305) задовольнити.
Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу за 2014 -2016 роки при розрахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу за 2016-2018 роки, починаючи з 1 лютого 2019 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (ЄДРПОУ 40373305) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 липня 2019 року.
Суддя Дудар О.М.