про залишення позовної заяви без руху
10 червня 2019 року м. Рівне№460/1342/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській област, в якому просить:
- стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 7758,84грн;
- стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнення у сумі 58288,19грн.
У своєму позові позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору, на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Судом встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулює Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, вказаною нормою визначено вичерпний перелік справ, у яких позивачі у всіх інстанціях звільняються від сплати судового збору і який розширеному тлумаченню не підлягає.
Системний аналіз норм ст.ст.94, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст.1, 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР, дає підстави для висновку про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати), тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та повновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 30.01.2019у справі №910/4518/16.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII у 2019 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлений в розмірі 1 921 грн.
Відтак, за подання даного позову позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 768,40грн. - за вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 768,40грн. за такими реквізитами: одержувач - УК у м.Рівному/м.Рівне/22030101, код ЄДРПОУ 38012714, рахунок №34311206084031, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: "Судовий збір за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34847329".
Керуючись статтями 169, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Дудар О.М.