20 травня 2019 року м. Рівне №460/147/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Мороза Д.Ю., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
позивача: не прибула,
відповідача: представник Дем'янюк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування рішення, картки відмови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/001127/2 від 27.12.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2018/01157 від 27.12.2018.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 11.12.2018 для позивача у Королівстві Данія було придбано легковий автомобіль. З метою провадження митних формальностей митним брокером було подано відповідачу митну декларацію. Проте, відповідачем протиправно за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним (резервним) методом. На думку позивача митним органом безпідставно не визнано заявлену декларантом митну вартість товару та протиправно прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та коригування митної вартості транспортних засобів комерційного призначення. Митний кодекс України містить виняткове положення про те, що митну вартість визначає декларант, а не фіскальний орган. За останнім закріплено лише право на перевірку правильності визначення митної вартості.
Ухвалою суду від 30.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
18.02.2019 Рівненською митницею ДФС подано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим декларанту запропоновано надати додаткові документи, які не були надані декларантом. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартість імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою за заявлену, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та сформовано картку відмови.
Ухвалою суду від 26.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не прибула , просила розглянути справу за його відсутності.
Враховуючи положення ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув справу за відсутності позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву та відзив, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.
Згідно з попереднім повідомленням від 13.12.2018 №UA204010/2018227580, через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС на митну територію України за допомогою автодорожнього транспорту гр. ОСОБА_2 для ОСОБА_1 було ввезено транспортний засіб, що був у використанні, а саме: легковий автомобіль марки “HYUNDAI”, модель «І40», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення, вартістю 3700 EUR, країна відправлення - Королівство Данія. Дата завершення переміщення транспортного засобу - 23.12.2018 (а.с.22).
Відповідно до акта проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.12.2018 №UA20501010/2018/118160, уповноваженою особою митного органу в присутності гр. ОСОБА_2 було проведено огляд зазначеного автомобіля та виявлено наступні пошкодження та ознаки експлуатації: забруднення салону, оббивки сидінь, пошкодження лако-фарбового покриття (коли, подряпини), механічні пошкодження - праві передні і задні двері, задній бампер, задні крила, сліди мастила на дзв.прояви корозії лонжеронів, гальмівних дисків, підмоторної рами (а.а.с.77-78).
19.12.2018 декларантом позивача, ТОВ «МАРЕМА Україна», оформлено та подано відповідачу митну декларацію №UA204020/2018/002373, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: легковий автомобіль, що був у використанні, марки «HYUNDAI», модель «I40», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_2 номер двигуна (тип) D4FDDU369490, код УКТЗЕД 87033290, країна відправлення/експорту - Данія, загальною вартістю 115322,10грн., за методом визначення митної вартості - 1 (а.а.с.95-96).
Для митного оформлення відповідачу було подано разом з митною декларацією наступні документи: рахунок-фактуру від 11.12.2018 №431018 на суму 3700,00 (27500 DKK) (а.а.с.122-123), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів від 13.12.2018 №UA20501010/2018/118160 (а.а.с.77-78), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 (а.а.с.150-153), митну декларацію країни експорту №18DK00310020C385В1 (а.с.23).
Листом від 26.12.2018 №088 ТОВ «МАРЕМА Україна» було повідомлено Рівненську митницю ДФС про те, що за митною декларацією від 22.12.2018 №UA204020/2018/002373 будуть надані додаткові документи, а саме: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, копія митної декларації країни відправлення (а.с.103).
Додатково на вимогу відповідача декларантом позивача було надано звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 26.12.2018 №7-1218 (а.а.с.25-54) та квитанцію від 11.12.2018 №б/н (а.а.с.125-126).
Листом від 26.12.2018 №089 ТОВ «МАРЕМА Україна» було повідомлено Рівненську митницю ДФС про те, що за митною декларацією від 22.12.2018 №UA204020/2018/002373 були надані всі додаткові витребувані документи (а.а.с.104).
27.12.2018 Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/001127/2 за митною декларацією №UA204020/2018/002373. Цим рішенням митну вартість легкового автомобіля, що був у використанні, марки «HYUNDAI», модель «I40», ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , було збільшено з 27500,00 DKK до 48908,84 DKK(а.а.с.63-64).
У вказаному рішенні зазначено про те, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 11.12.2018 №431018 містить відомості про дві вартості транспортного засобу в різних валютах - 2700DKK (що на момент подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить - 115322,10грн.) та 3700 EUR (що на момент подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить - 115858,44грн.). Надану на вимогу митниці квитанцію від 11.12.2018 №б/н не можливо поширити на заявлений до митного оформлення автомобіль, оскільки остання не містить відомостей про платника та вартості транспортного засобу.
Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - згідно з формами митного контролю за індексами 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 6550,00 EUR , що перевищує заявлену митну вартість КТЗ.
Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, таких як: касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу.
27.12.2018 Рівненською митницею ДФС відповідно сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2018/01157, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA204020/2018/002373 (а.а.с.14-15).
Як зазначено у вказаній картці відмови, причиною формування цього документа є наступні обставини: митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.12.2018 №UA204000/2018/001127/2 відповідно до вимог розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у зв'язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом позивача митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у зв'язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом позивача митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
При цьому, пунктом 2 частини другої цієї статті Кодексу зобов'язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені ст.53 Митного кодексу України.
Так, частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.5 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну транспортного засобу було перевірено надані до митної декларації від 27.12.2018 №UA204020/2018/002373 документи та встановлено наявність у них розбіжностей, що слугувало підставою для повідомлення декларанта про необхідність надання додаткових документів на підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості та надалі, у зв'язку з ненаданням таких документів, - підставою для прийняття спірних рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Суд встановив, що поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 11.12.2018 №431018 містить суперечливі відомості щодо вартості транспортного засобу, а саме: така вартість зазначена в різних валютах - 2700DKK (що на момент подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить - 115322,10грн) та 3700 EUR (що на момент подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить - 115858,44грн) (а.с.122).
Також надана на вимогу митниці квитанція від 11.12.2018 №б/н не містить жодної інформації про платника та про вартість транспортного засобу (а.с.125).
Відтак, суд вважає не підтвердженим факт придбання позивачем транспортного засобу вартістю 3700 EUR .
Крім того, декларантом позивача у митній декларації від 27.12.2018 №UA204020/2018/002373 було зазначено рік виготовлення придбаного позивачем транспортного засобу - 2013 (а.с.95), у той час як згідно з актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.12.2018 №UA20501010/2018/118160 (а.с.77) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 (а.а.с.150-153) зазначений автомобіль було виготовлено у 2014 році.
Ця розбіжність суттєво впливає на правильність визначення вартості імпортованого позивачем транспортного засобу.
Поряд з цим, судом встановлено, що наданий декларантом позивача звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 26.12.2018 №7-1218 обґрунтовано не був врахований відповідачем при визначенні митної вартості легкового автомобіля.
Так, механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України від 24.11.2003 N42/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (далі - Методика).
Згідно з пп.з) п.1.4 розд.І Методики, вона застосовується, зокрема, з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України.
Всупереч вимогам Методики, відображена у звіті від 26.12.2018 №7-1218 інформація про пошкодження транспортного засобу не відповідає інформації про пошкодження, відображеній у акті проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.12.2018 №UA20501010/2018/118160 (а.а.с.31, 78)
Як зазначено судом вище, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 Митного кодексу України).
Таким чином, відповідачем правомірно було відхилено звіт про оцінку колісного транспортного засобу від 26.12.2018 №7-1218.
За змістом ч.ч.2-6 ст.58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості, за результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (відповідно до положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 Митного кодексу України, інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст.63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України. При цьому, для визначення митної вартості використана найменша вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митниці.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах.
Позивач ні під час митного оформлення, ні до судової справи не надав належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а відтак суд вважає, що доводи позивача не спростовують правомірності спірних рішення та картки відмови митниці та не дають суду підстав для їх скасування.
Відтак, позов задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Рівненської митниці ДФС (вул.Соборна, 104, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 червня 2019 року.
Суддя Дудар О.М.