02 липня 2019 року м. Полтава Справа № 440/569/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід судді Супруна Є.Б. від розгляду адміністративної справи №440/569/19 за позовом Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області до Полтавської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Полтавська обласна державна адміністрація, Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, Коломацька сільська рада Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
13 лютого 2019 року позивачі Зеленківська сільська рада Чутівського району Полтавської області та Войнівська сільська рада Чутівського району Полтавської області звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної ради, вказавши серед третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Полтавську обласну державну адміністрацію, Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, Коломацьку сільську раду Полтавського району Полтавської області, Чутівську районну державну адміністрацію, Старицьківську сільську раду, в якому просять визнати протиправним рішення пленарного засідання двадцять третьої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання від 21 грудня 2018 року за №995 "Про схвалення Перспективного плану формування території громад Полтавської області (в новій редакції)" в частині віднесення Зеленківської та Войнівської сільських рад Чутівського району Полтавської області до Коломацької об'єднаної територіальної громади Полтавського району Полтавської області та скасувати дане рішення в названій частині.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року відкрито провадження у справі №440/569/19 за вищевказаним позовом та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27 березня 2019 року з ініціативи позивачів до участі в справі залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України, Полтавську обласну державну адміністрацію, Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, Коломацьку сільську раду Полтавського району Полтавської області.
28 травня 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12 червня 2019 року, про що виніс відповідну ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання.
01 липня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід судді Супруна Є.Б. від розгляду адміністративної справи №440/569/19.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 липня 2019 року (суддя Супрун Є.Б.) передано справу №440/569/19 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, та зупинено провадження у справі №440/569/19 до вирішення питання про відвід судді.
Підставою зупинення провадження у справі та її передачі для вирішення заяви про відвід судді Супруна Є.Б. іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість поданої адвокатом заяви про відвід судді.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 липня 2019 року суддею з розгляду заяви адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід судді від 01 липня 2019 року визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченка С.О.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Оцінюючи обґрунтованість заяви адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід судді від 01 липня 2019 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11 жовтня 2006 року №21-496во06). Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі "Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб'єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.
Згідно уставленої практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Важливо зазначити, що відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як зазначено у рішенні Європейського суду по справі "Білуха проти України", стосовно об'єктивного критерію слід визначити, … чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Як слідує зі змісту заяви адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід судді, остання обґрунтована існуванням обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, з огляду на зняття суддею з розгляду питань, які ставилися адвокатом.
Вказані доводи адвоката Коваля Володимира Федоровича суд вважає необґрунтованими, оскільки мотиви, які покладені в основу заяви про відвід, стосуються процесуальних дій та рішень суду.
За приписами частини третьої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Так, за змістом заяви про відвід, адвокат фактично висловив свою незгоду з прийнятим судом процесуальним рішенням під час розгляду справи по суті.
При цьому частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, суддею Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченком С.О., за результатами розгляду заяви адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід, не встановлено існування будь-якої з підстав, зазначених у статтях 36 - 37 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу судді Супруна Є.Б.
За викладених обставин, заява адвоката Коваля Володимира Федоровича від 01 липня 2019 року про відвід судді Супруна Є.Б. від розгляду адміністративної справи №440/569/19 задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви адвоката Коваля Володимира Федоровича про відвід судді Супруна Є.Б. від розгляду адміністративної справи №440/569/19 за позовом Войнівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, Зеленківської сільської ради Чутівського району Полтавської області до Полтавської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України, Полтавська обласна державна адміністрація, Департамент економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, Коломацька сільська рада Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко