07 червня 2019 року м. Рівне №460/773/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВолодимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі - відповідач) про зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просив суд:
- зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 з 01.03.2018, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку, що складає 13297,82грн., за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85% заробітку;
- зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 з 01.03.2019, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1% заробітку, що складає 15558,45грн., за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85% заробітку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, має більше 37 років страхового стажу, з яких більше 26 років - роботи за Списком №1. Постановою Кузнецовського міського суду від 28.12.2016 у справі №565/1787/16-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017, відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.12.2016 зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85% заробітку на підставі частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач провів перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення суду. Проте, з 01.03.2018 відповідач припинив виплату підвищення до пенсії у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18, яке набрало законної сили 07.12.2018, відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2018 зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85% заробітку на підставі частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначене рішення суду виконувалося відповідачем, але з порушенням законодавства, а саме: для розрахунку підвищення пенсії з 01.03.2018 застосовувався середньомісячний заробіток в розмірі 5830,18грн, замість належних 13297,82грн. Надалі, з 01.03.2019, на підставі ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проведено індексацію (перерахунок) пенсії позивача, і як наслідок, середньомісячний заробіток складає 15558,45грн. Проте, відповідач продовжує нараховувати та виплачувати позивачу пенсію, виходячи із заробітку 5830,18грн. Таким чином, як зазначає позивач, протиправність діянь відповідача полягає в тому, що нараховуючи підвищення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду, відповідачем не враховано актуальні розміри заробітку позивача, а саме: з 01.03.2018 - 13297,82грн, з 01.03.2019 - 15558,45грн. Це призвело до суттєвого заниження розміру пенсійних виплат позивача, що слугувало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Розгляд справи по суті призначено на 06.05.2019.
02.05.2019 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
02.05.2019 від Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив розгляд справи провести без участі представника управління.
В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області у справі №565/1787/16-а управлінням виконана. Оскільки 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі - Закон №2148-VIII), згідно із пп.3 п. 2 розділу І якого норму ст.56 Закону №796-ХІІ доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то день припинення права на вказаний вид збільшення пенсії настав 11.10.2017. Проте, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 у справі №1740/2240/19 теж виконано. Відповідач вказав, що у резолютивній частині рішення суду відсутні зобов'язання управління щодо виплати пенсії довічно в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно, з 01.03.2018 розмір пенсійної виплати позивача визначено на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Оскільки Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області на виконання своїх повноважень діяло в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством, підстави для подальшого виплати пенсії позивачу у перерахованому розмірі відсутні. За наведених обставин, відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Враховуючи подані сторонами заяви, положення ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою від 06.05.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), має понад 37 років страхового стажу, з яких більше 26 років - роботи за Списком №1.
Перебуваючи з 02.01.2008 на обліку у Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, яка призначена зі зниженням пенсійного віку, відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Вищенаведені обставини підтверджуються розпорядженням органу пенсійного фонду від 29.12.2016 №117878 (а.с.6).
Постановою Кузнецовського міського суду від 28.12.2016 у справі №565/1787/16-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017, Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.12.2016 зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85% заробітку, з урахуванням частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.а.с.12-21).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18, яке набрало законної сили 07.12.2018, Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2018 зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85% заробітку, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.а.с.22-25).
Зазначаючи про те, що відповідач під час виконання останнього рішення суду протиправно не врахував актуальні розміри заробітку, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Згідно з положеннями статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон №796-XII.
Згідно з ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону №1058-ІV (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, зокрема, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.
Тобто, цією нормою надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-ІV або спеціальним Законом №796-XII.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV (в редакції, станом до 01.10.2011, що враховувалась при призначенні пенсії позивачу), за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Згідно зі ст. 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Також частиною 3 цієї статті передбачено, що призначення та виплата пенсій зазначеним категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Крім того, як встановлено ч.2 ст.56 Закону №796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за Списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, законодавчо визначені пільгові умови та порядок обчислення стажу роботи, який надає право для отримання пенсії (ст.55, ст.56 Закону №796-ХІІ).
Наявними матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, перебуває на обліку у Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV із зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону №796-XII.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2018 пенсії на підставі норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" набрало законної сили.
Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.78 КАС України).
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак, суд погоджується з твердженням позивача, що згідно з ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ він має право на пенсію в повному розмірі як особа, віднесена до категорії 4, з подальшим обчисленням надбавки за понаднормовий стаж до пенсії 1% за кожний рік роботи понад установлений стаж 20 років, але не вище за 85% заробітку.
Перевіряючи правомірність перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.03.2018 та з 01.03.2019 на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18, суд враховує, що з 11.10.2017 набрали чинності зміни, внесені згідно із Законом №2148-VIII до ч.2 ст.56 Закону №796-XII, відповідно до яких право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 2 ст. 27 Закону №1058-ІV передбачається, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.57 Закону №796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону №1058-ІV. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-ІV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Відтак, зміни, що внесені до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв'язку із понаднормовим страховим стажем.
Крім цього, Рівненським окружним адміністративним судом визнано за позивачем право на перерахунок пенсії за віком відповідно до ст.27, ст.28 Закону №1058-ІV з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ в редакції до 11.10.2017.
Суд зауважує, що за змістом Закону №2148-VIII у ньому відсутні застереження, що зміни до частини 2 статті 56 Закону №796-XII поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 принцип закріплений у частині 1 статті 56 Конституції України, треба розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Враховуючи, що пенсія за віком позивачу призначена до набрання чинності Законом №2148-VIII, а відтак вказані зміни, на переконання суду, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, що виникли значно раніше.
Як встановлено судом, здійснюючи перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII, відповідач з 01.03.2018 застосовує середньомісячний заробіток позивача в сумі 5830,18грн, з урахуванням якого доплата за понаднормовий стаж становить 2506,98грн., в той час як з урахуванням оптимізації розмір такого заробітку складав 13297,82грн. Аналогічно з 01.03.2019 - відповідач застосовує середньомісячний заробіток позивача в сумі 5830,18грн, з урахуванням якого доплата за понаднормовий стаж становить 2506,98грн, в той час як з урахуванням оптимізації розмір такого заробітку складав 15558,452грн (а.а.с.7-11).
За приписами ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно застосував до спірних правовідносин частину 2 статті 56 Закону №796-XII із змінами, внесеними Законом №2148-VIII, чим неправомірно звузив існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом, реалізація якого попередньо була захищена судовим рішенням, що набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача щодо неврахування в процесі виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 актуальних розмірів середньомісячного заробітку позивача, а саме: з 01.03.2018 - 13297,82грн, з 01.03.2019 - 15558,45грн.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відтак, адміністративний позов підлягає до задоволення.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У адміністративному позові позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Однак, враховуючи те, що судом встановлено протиправні дії відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинення певних дій.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40грн. згідно з квитанцією від 02.04.2019 №42 (оригінал знаходиться в матеріалах справи)
.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Соборна, буд.28, смт.Володимирець, Рівненська область, 34300, ЄДРПОУ 40377142) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18, а саме: неврахування актуальних розмірів середньомісячного заробітку позивача, який з 01.03.2018 становить 13297,82грн, з 01.03.2019 - 15558,45грн.
Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 з 1 березня 2018 року, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку, що складає 13297,82грн, за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85 процентів заробітку.
Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1740/2240/18 з 1 березня 2019 року, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 процент заробітку, що складає 15558,45грн, за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 85 процентів заробітку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 червня 2019 року.
Суддя Дудар О.М.