18 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1181/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,
представника відповідачів - Бурби К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" /надалі - позивач; ТОВ "ВЕРСАЛІТ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач-1; ГУ ДФС у Полтавській області/, Державної фіскальної служби України /надалі - відповідач-2; ДФС України/ про:
1) визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
- №1070531/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- №1070533/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:
- №1 від 31.01.2019 на суму 98000,00 грн., в тому числі ПДВ 16333,33 грн. - направлена на реєстрацію 01.02.2019, реєстраційний номер документу 9010830772;
- №2 від 31.01.2019 на суму 176400,00 грн., в тому числі ПДВ 29400,00 грн. - направлена на реєстрацію 01.02.2019, реєстраційний номер документу 9010834190, складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ", в строки визначені діючим законодавством.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні рішення є неправомірними та необґрунтованим через відсутність належних доказів порушення підприємством податкового законодавства. Вказує, що ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують факт реального вчинення позивачем господарських операцій, на які виписано податкові накладні №1, 2 від 31.01.2019.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1181/19, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12:00 14 травня 2019 року, витребувано докази.
07 травня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву /а.с. 90-92/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при прийнятті рішень встановлено, що ТОВ "ВЕРСАЛІТ" до податкових накладних від 31.01.2019 № 1, 2 надано договори оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 та №3108/ЦА від 31.08.2018 з ФОП Дьомін А.В., які діють до 31.12.2018, тобто втратили чинність. З огляду на це Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення від 06.02.2019 №1070531/42286597 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2019 та №1070533/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що договори між ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (оренда) та ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) укладено в простій письмовій формі, а не посвідчені нотаріально. Крім того, всі первинні документи щодо передачі майна на виконання цього договору підписані особою, яка не уповноважена вчиняти такі дії, що, в свою чергу, унеможливлює здійснення позивачем будь-яких правомірних подальших дій щодо вищевказаного майна, а відтак і не підтверджує його подальшої передачі в суборенду незалежно від якості оформлення документів в подальшому.
07 травня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву /а.с. 137-139/, у якому представник ДФС України просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при прийнятті рішення встановлено, що ТОВ "ВЕРСАЛІТ" до податкових накладних від 31.01.2019 № 1, 2 надано договори оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 та №3108/ЦА від 31.08.2018 з ФОП Дьомін А.В., які діють до 31.12.2018, тобто втратили чинність.
Протокольною ухвалою суду від 14 травня 2019 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено до 09:00 28 травня 2019 року.
17 травня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 154-157/, у якій зазначено, що ГУ ДФС у Полтавській області не були враховані в сукупності інші умови договору №3108/ОР-П та договору №3108/ЦА, зокрема пункт 3.1, згідно якого термін оренди становить період, протягом якого транспортний засіб знаходиться в орендному користуванні орендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із оренду. Пунктом 6.2 договору №3108/ОР-П та пунктом 6.2 договору №3108/ЦА встановлено, що повернення транспортного засобу відбувається за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Також, згідно пункту 8.4 договору №3108/ОР-П, пункту 8.4 Договору №3108/ЦА у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством. Вказує на те, що оскільки договори №3108/ОР-П, №3108/ЦА є по своїй суті господарськими договорами, то частина 2 статті 799 ЦК України, щодо нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи, не підлягає застосуванню у спірних господарських правовідносинах. Також зазначив, що згідно наданої контролюючому органу копії довіреності №1390 від 14.08.2018 ОСОБА_2 наділена повноваженнями з питання оформлення та укладення договорів, для здійснення чого їй надано, зокрема, право підписувати договори, акти, платіжні доручення тощо.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 09:00 18 червня 2019 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив; надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі /а.с. 173/.
Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідачів, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597) зареєстроване як юридична особа 06.07.2018, основним видом економічної діяльності ТОВ "ВЕРСАЛІТ" є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, позивач узятий на облік у ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області як платник податків з 06.07.2018 що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ВЕРСАЛІТ" /а.с. 16/.
31.08.2018 між ФОП Дьомін А.В. (орендодавець) та ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (орендар) укладено договір оренди №3108/ОР-П /а.с. 31-32/, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування транспортний засіб КРАЗ модель255Б тип паливоцистерна-С шасі (кузов) №VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 2.2 договору передача транспортного засобу в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, за адресою додатково погодженою сторонами.
Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що орендодавець надає згоду на передачу орендарем транспортного засобу в суборенду третім особам. Відповідно до пункту 3.1 договору №3108/ОР-П термін оренди становить період, протягом якого транспортний засіб знаходиться в орендному користуванні орендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із оренду(и).
Орендна плата на користування транспортним засобом встановлюється в розмірі 30000,00 грн. за календарний місяць, без ПДВ (п. 4.1 договору №3108/ОР-П).
Згідно пунктами 8.2, 8.4 договору №3108/ОР-П даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом до 31 грудня 2018 року. У випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.04.2012, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 41-42/.
ФОП Дьомін А.В. перебуває на обліку як платник єдиного податку 3 групи з 20.04.2012, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 17.08.2015 №1504683400535 /а.с. 43/.
На виконання договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв КРАЗ модель255Б тип паливоцистерна-С шасі (кузов) №VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, про що складено акт приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 38/.
31.01.2019 представник замовника ТОВ "ВЕРСАЛІТ" та представник виконавця ФОП Дьомін А.В. Волокита Л.В. склали акт №4 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 35/ про те, що виконавцем було надано в оренду транспортний засіб у січні 2019 року по договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 - паливоцистерна-С, реєстраційний № НОМЕР_2 , за січень 2019 року вартістю 30000 грн.
31.08.2018 між ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (орендар) та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" (суборендар) укладено договір суборенди транспортних засобів №3108/П-255Б /а.с. 24-26/, за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати суборендареві, а суборендар прийняти в строкове платне користування транспортні засоби (надалі - майно, що здається в суборенду) та зобов'язується сплачувати орендареві орендну плату (п. 1.1). Характеристики, найменування та стан майна, що здається в суборенду, визначаються у відповідних актах приймання-передачі майна, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2.). Майно, що здається в суборенду, належить орендарю на праві володіння і користування у відповідності до умов Договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 між орендарем та ФОП ОСОБА_3 В., у подальшому - "орендодавець" (п. 1.3).
Відповідно до п. 3.1 договору передавання майна, що здається в суборенду, здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Пунктом 4.2. передбачено, що термін суборенди становить період, протягом якого майно, що здається в суборенду, знаходиться в користуванні суборендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі майна з суборенди.
Відповідно до п. 10.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 10.1 цього договору та до моменту повернення майна із суборенди на підставі акту приймання-передачі.
Додатком до Договору суборенди транспортних засобів №3108/П-255Б від 31.08.2018 є акт приймання-передачі транспортних засобів в суборенду від 01 серпня 2018 року /а.с. 27/, згідно якого на виконання пункту 3.1 Договору суборенди транспортних засобів №3108/П-255Б від 31.08.2018 орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування майно, яке належить орендарю на праві володіння і користування згідно з Договором оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018, а саме: транспортний засіб КРАЗ модель255Б ти паливоцистерна-С шасі (кузов) №VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля.
31.01.2019 між представником суборендаря ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" та представником орендаря ТОВ "ВЕРСАЛІТ" складено акт надання послуг суборенди №1 від 31.01.2019 про те, що на підставі договору №3108/П-255Б від 31.08.2018 та рахунку на оплату покупцю № 1 від 31.01.2019 /а.с.29/, орендарем були надані такі послуги: суборенда паливоцистерни-С, реєстраційний № НОМЕР_2 за січень 2019 року на суму 98000 грн., у тому числі ПДВ - 16333,33 грн. /а.с. 28/.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" складено та 01.02.2019 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.01.2019 на суборенду паливоцистерни-С, реєстраційний № НОМЕР_2 за січень 2019 року на загальну суму 98000 грн., в тому числі ПДВ - 16333,33 грн. /а.с. 17-18/.
За результатами розгляду податкової накладної від 31.01.2019 №1 контролюючий орган 02.02.2019 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.14" направив ТОВ "ВЕРСАЛІТ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 №1 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 19/.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.02.2019 № 1 /а.с. 20/ та пояснення, викладені в окремому документі, що додається /а.с. 21-23/. До вказаного повідомлення від 04.02.2019 № 1 позивачем було додано 14 додатків /а.с. 21-43/.
06.02.2019 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1070531/42286597 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №1 /а.с. 44-45/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Додаткова інформація: договір оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 втратив чинність.".
Також 31.08.2018 між ФОП Дьомін А.В. (орендодавець) та ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (орендар) укладено договір оренди №3108/ЦА /а.с. 60-61/, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування насосну установку ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 , в подальшому насосна установка.
Відповідно до п. 2.2 договору передача насосної установки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, за адресою, додатково погодженою сторонами. Пунктом 2.3 вказаного договору передбачено, що орендодавець надає згоду на передачу орендарем транспортного засобу в суборенду третім особам.
Відповідно до пункту 3.1 договору №3108/ЦА термін оренди становить період, протягом якого насосна установка знаходиться в орендному користуванні орендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із оренду(и). Орендна плата на користування насосної установки встановлюється в розмірі 60000,00 грн. за календарний місяць, без ПДВ (пункт 4.1 договору №3108/ЦА).
Згідно пунктами 8.2, 8.4 договору №3108/ЦА, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом до 31 грудня 2018 року. У випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
На виконання договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв насосну установку ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, про що складено акт приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 67/.
31.01.2019 представник замовника ТОВ "ВЕРСАЛІТ" та представник виконавця ФОП Дьомін А.В. Волокита Л.В. склали акт №3 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 68/ про те, що виконавцем було надано в оренду транспортний засіб у січні 2019 року по договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 - оренда насосної установки ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 за січень 2019 року вартістю 60000 грн.
31.08.2018 між ТОВ "ВЕРСАЛІТ (орендар) та ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" (суборендар) укладено договір суборенди обладнання №3108/ЦА /а.с. 53-55/, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов'язується передати суборендареві, а суборендар прийняти в строкове платне користування насосну установку (надалі - майно, що здається в суборенду) та зобов'язується сплачувати орендареві орендну плату (п. 1.1). Характеристики, найменування та стан майна, що здається в суборенду, визначаються у відповідних актах приймання-передачі майна, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2.). Майно, що здається в суборенду, належить орендарю на праві володіння і користування у відповідності до умов Договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 між орендарем та ФОП ОСОБА_1 , у подальшому - "орендодавець" (п. 1.3).
Відповідно до п. 3.1 договору встановлено, що передавання майна, що здається в суборенду, здійснюється сторонами за актом приймання-передачі.
Пунктом 4.2 цього договору передбачено, що термін суборенди становить період, протягом якого майно, що здається в суборенду, знаходиться в користуванні суборендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі майна з суборенди.
Відповідно до п. 10.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 10.1 цього договору та до моменту повернення майна із суборенди на підставі акту приймання-передачі.
Додатком до Договору суборенди транспортних засобів №3108/ЦА від 31.08.2018 є акт приймання-передачі обладнання в суборенду від 01 вересня 2018 року /а.с. 56/, згідно якого на виконання пункту 3.1 договору суборенди транспортних засобів №3108/ЦА від 31.08.2018 орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування майно, яке належить орендарю на праві володіння і користування згідно з договором оренди №3108/ЦА від 31.08.2018, а саме: насосну установку ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля.
31.01.2019 між представником суборендаря ТОВ "ТЕХНОЛАЙТ-М" та представником орендаря ТОВ "ВЕРСАЛІТ" складено акт надання послуг суборенди №2 від 31.01.2019 про те, що на підставі договору №3108/18-ЦА від 31.08.2018 та рахунку на оплату покупцю № 2 від 31.01.2019 /а.с. 58/, орендарем були надані такі послуги: суборенда насосного агрегату ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на загальну суму 176400,00 грн., в тому числі ПДВ - 29400,00 грн. /а.с. 57/.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" складено та 01.02.2019 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 31.01.2019 на суборенду насосного агрегата ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на загальну суму 176400,00 грн., в тому числі ПДВ - 29400,00 грн. /а.с. 46-47/.
За результатами розгляду податкової накладної від 31.01.2019 №2 контролюючий орган 02.02.2019 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.14" направив ТОВ "ВЕРСАЛІТ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 №2 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 48/.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.02.2019 № 2 /а.с. 49/ та пояснення викладені в окремому документі, що додається /а.с. 50-52/. До вказаного повідомлення від 04.02.2019 № 2 позивачем було додано 14 додатків /а.с. 50-72/.
06.02.2019 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1070533/42286597 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №2 /а.с. 73-74/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Додаткова інформація: договір оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 втратив чинність".
Позивач не погодився з рішеннями Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1070531/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №1070533/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1070531/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних та №1070533/42286597 від 06.02.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, надалі - ПК України), об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями пункту 13 Порядку №1246 встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок №117).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P
Відповідно до пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Пунктами 5-7 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Так, судом встановлено, що за результатами розгляду податкової накладної від 31.01.2019 №1 контролюючий орган 02.02.2019 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.14" направив ТОВ "ВЕРСАЛІТ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 №1 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 19/.
За результатами розгляду податкової накладної від 31.01.2019 №2 контролюючий орган 02.02.2019 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.3.1.14" направив ТОВ "ВЕРСАЛІТ" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.01.2019 №2 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 48/.
У підпункті 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" зазначено платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Однак, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано доводами відповідачів, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пп.1.6 не наведено. Також, у Квитанціях контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Конкретного переліку документів не вказано.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.02.2019 № 1 /а.с. 20, 101/. Пояснення до повідомлення викладені в окремому документі, що додається /а.с. 21-23, 99-100/. До вказаного повідомлення від 04.02.2019 № 1 позивачем було додано 14 додатків, а саме копії: договору суборенди обладнання №3108/18-П-255Б від 31.08.2018 /а.с. 24-26, 106-107/, акту приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 27, зворот а.с. 114/, акту надання послуг суборенди №1 від 31.01.2019 /а.с. 28, 114/, рахунку на оплату №1 від 31.01.2019 /а.с. 29, 98/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 30, 97/, договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 /а.с. 31-32, 108/, листа ТОВ "ВЕРСАЛІТ" №4 від 31.08.2018 /а.с. 33, 103/, довіреності /а.с. 34-37, 109-110/, акту приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 38, 113/, акту №4 надання в оренду транспортних засобів від 31.01.2019 /а.с. 39, зворот а.с. 113/, рахунку - фактури №31/01/-4 від 31.01.2019 /а.с. 40, зворот а.с. 98/, виписки є ЄДРПОУ щодо ФОП ОСОБА_1 . /а.с. 41-42, 112/, витягу з реєстру платників єдиного податку від 17.08.2015 №1504683400535 /а.с. 43, 111/.
ТОВ "ВЕРСАЛІТ" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.02.2019 № 2 /а.с. 49, 121/. Пояснення до повідомлення викладені в окремому документі, що додається /а.с. 50-52, 119-120/. До вказаного повідомлення від 04.02.2019 № 2 позивачем було додано 14 додатків, а саме копії: договору суборенди обладнання №3108/18-ЦА від 31.08.2018 /а.с. 53-55, 126-127/, акту приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 56, зворот а.с. 134/, акту надання суборенди №2 від 31.01.2019 /а.с. 57, 134/, рахунку на оплату №2 від 31.01.2019 /а.с. 58, 118/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 59, 117/, договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 /а.с. 60-61, 128/, листа ТОВ "ВЕРСАЛІТ" №5 від 31.08.2018 /а.с. 62, 123/, довіреності /а.с. 63-66, 129-130/, акту приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 67, 133/, акту №3 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 68, зворот а.с.133/, рахунку - фактури №31/01/-3 від 31.01.2019 /а.с. 69, зворот а.с. 118/, виписки є ЄДРПОУ щодо ФОП ОСОБА_1 . /а.с. 70-71, 132/, витягу з реєстру платників єдиного податку від 17.08.2015 №1504683400535 /а.с. 72, 131/.
Незважаючи на надані позивачем пояснення та документи, 06.02.2019 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1070531/42286597 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №1 /а.с. 44-45/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Додаткова інформація: договір оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 втратив чинність".
Також, 06.02.2019 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1070533/42286597 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №2 /а.с. 73-74/.
За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них. Додаткова інформація: договір оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 втратив чинність.
Пункт 15 Порядку №117 надає право платнику податків подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування свої письмові пояснення та документи необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з приписами п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Таким чином, факт здійснення господарських операцій має підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".
При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
На підтвердження факту здійснення господарської операції з суборенди паливоцистерни-С, реєстраційний № НОМЕР_2 за січень 2019 року на загальну суму 98000 грн., в тому числі ПДВ - 16333,33 грн., за договором суборенди обладнання №3108/18-П-255Б від 31.08.2018 позивачем надано до контролюючого органу копію акту надання послуг суборенди №1 від 31.01.2019, складеного про те, що на підставі договору №3108/18-П-255Б від 31.08.2018 та рахунку на оплату покупцю № 1 від 31.01.2019 /а.с. 29/, орендарем були надані такі послуги: суборенда паливоцистерни-С, реєстраційний № НОМЕР_2 за січень 2019 року на суму 98000 грн., у тому числі ПДВ - 16333,33 грн. /а.с. 28/.
Крім того, позивачем було надано контролюючому органу копії: договору суборенди обладнання №3108/18-П-255Б від 31.08.2018 /а.с. 24-26, 106-107/, акту приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 27, зворот а.с. 114/, рахунку на оплату №1 від 31.01.2019 /а.с. 29, 98/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 30, 97/, договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 /а.с. 31-32, 108/, листа ТОВ "ВЕРСАЛІТ" №4 від 31.08.2018 /а.с. 33, 103/, довіреності /а.с. 34-37, 109-110/, акту приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 38, 113/, акту №4 надання в оренду транспортних засобів від 31.01.2019 /а.с. 39, зворот а.с. 113/, рахунку - фактури №31/01/-4 від 31.01.2019 /а.с. 40, зворот а.с. 98/
На підтвердження факту здійснення господарської операції з суборенди насосного агрегата ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на загальну суму 176400,00 грн., в тому числі ПДВ - 29400,00 грн. за договором суборенди обладнання №3108/18-ЦА від 31.08.2018 позивачем надано до контролюючого органу копію акту надання суборенди №2 від 31.01.2019, складеного про те, що на підставі договору №3108/18-ЦА від 31.08.2018 та рахунку на оплату покупцю № 2 від 31.01.2019 /а.с. 58/, орендарем були надані такі послуги: суборенда насосного агрегату ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 (з 01.01.2019 по 31.01.2019) на загальну суму 176400,00 грн., в тому числі ПДВ - 29400,00 грн. /а.с. 57/.
Крім того, позивачем було надано контролюючому органу копії: договору суборенди обладнання №3108/18-ЦА від 31.08.2018 /а.с. 53-55, 126-127/, акту приймання-передачі обладнання в суборенду від 01.09.2018 /а.с. 56, зворот а.с. 134/, рахунку на оплату №2 від 31.01.2019 /а.с. 58, 118/, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 59, 117/, договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 /а.с. 60-61, 128/, листа ТОВ "ВЕРСАЛІТ" №5 від 31.08.2018 /а.с. 62, 123/, довіреності /а.с. 63-66, 129-130/, акту приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 67, 133/, акту №3 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 68, зворот а.с.133/, рахунку - фактури №31/01/-3 від 31.01.2019 /а.с. 69, зворот а.с. 118/.
У постанові від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зроблено висновок, що з аналізу положень статей 761, 774 Цивільного кодексу України Суд вбачає, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду.
Таким чином, Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17 зроблено висновок щодо застосування статей 761, 774 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як встановлено судом 31.08.2018 між ФОП Дьомін А.В. (орендодавець) та ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (орендар) укладено договір оренди №3108/ОР-П /а.с. 31-32/, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування транспортний засіб КРАЗ модель255Б тип паливоцистерна-С шасі (кузов) №VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 3.1 договору №3108/ОР-П термін оренди становить період, протягом якого транспортний засіб знаходиться в орендному користуванні орендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із оренду(и). Згідно пунктами 8.2, 8.4 договору №3108/ОР-П даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом до 31 грудня 2018 року. У випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
На виконання договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв КРАЗ модель255Б тип паливоцистерна-С шасі (кузов) №VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, про що складено акт приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 38/.
31.01.2019 представник замовника ТОВ "ВЕРСАЛІТ" та представник виконавця ФОП Дьомін А.В. Волокита Л.В. склали акт №4 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 35/ про те, що виконавцем було надано в оренду транспортний засіб у січні 2019 року по договору оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 - паливоцистерна-С, реєстраційний № НОМЕР_2 , за січень 2019 року вартістю 30000 грн.
31.08.2018 між ФОП Дьомін А.В. (орендодавець) та ТОВ "ВЕРСАЛІТ" (орендар) укладено договір оренди №3108/ЦА /а.с. 60-61/, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування насосну установку ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 , в подальшому насосна установка.
Відповідно до пункту 3.1 договору №3108/ЦА термін оренди становить період, протягом якого насосна установка знаходиться в орендному користуванні орендаря і який визначається на підставі актів приймання-передачі в/із оренду(и). Згідно пунктами 8.2, 8.4 договору №3108/ЦА, даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом до 31 грудня 2018 року. У випадках не передбачених даним договором, сторони керуються чинним цивільним законодавством.
На виконання договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 орендодавець передав, а орендар прийняв насосну установку ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 , оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ключі від автомобіля, про що складено акт приймання-передачі в оренду від 01.09.2018 /а.с. 67/.
31.01.2019 представник замовника ТОВ "ВЕРСАЛІТ" та представник виконавця ФОП Дьомін А.В. Волокита Л.В. склали акт №3 надання в оренду транспортних засобів /а.с. 68/ про те, що виконавцем було надано в оренду транспортний засіб у січні 2019 року по договору оренди №3108/ЦА від 31.08.2018 - оренда насосної установки ЦА-320А на базі автомобіля КРАЗ-250, реєстраційний № НОМЕР_3 за січень 2019 року вартістю 60000 грн.
Таким чином, оскільки позивач продовжував користуватися майном після закінчення строку договорів оренди від 31.08.2018 №3108/ОР-П та від 31.08.2018 №3108/ЦА (з 31.08.2018 по 31.12.2018), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, вказані вище договори вважаються поновленими на строк, який був раніше встановлений договорами.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2018 у справі № 910/8306/17 зроблено висновок, що зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (пункт 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").
Відтак, суд відхиляє доводи відповідачів про те, що договори оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 та №3108/ЦА від 31.08.2018 втратили чинність 31.12.2018.
Частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року у справі №3-66гс12 зроблено висновок щодо застосування статей 3, 55 Господарського кодексу України, частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, статті 799 Цивільного кодексу України та зазначено, що "...відповідно до зазначених норм законодавства даний договір оренди транспортних засобів укладено між ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб'єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Крім того, документи, які містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що даний договір оренди транспортних засобів укладено між суб'єктами господарювання, а саме фізичними особами-підприємцями, та прийнято ними до виконання у повному обсязі. Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.".
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 20.04.2012, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 132/, вказані договори оренди укладені з метою здійснення господарської діяльності щодо надання майна в оренду, орендодавцем за договорами оренди №3108/ОР-П від 31.08.2018 та №3108/ЦА від 31.08.2018 є фізична особа-підприємець Дьомін Анатолій Вікторович, а не фізична особа, тому до підприємницької діяльності ФОП Дьомін А.В. з надання в оренду транспортних засобів застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб та не підлягає застосуванню частина 2 статті 799 Цивільного кодексу України.
Суд також відхиляє доводи відповідачів про те, що первинні документи підписані особою, яка не уповноважена вчиняти такі дії, оскільки позивачем було надано контролюючому органу копію нотаріально посвідченої довіреності від 14.08.2018, виданої Волокиті Л.В., яка зареєстрована в реєстрі за №1390 /а.с. 63-66/, за змістом якої ОСОБА_2 наділена відповідними повноваженнями.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкових накладних від 31 січня 2019 року №1 та від 31 січня 2019 року №2, беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 31.01.2019 та №2 від 31.01.2019, а тому рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 лютого 2019 року №1070531/42286597, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №1 та рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 лютого 2019 року №1070533/42286597, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.01.2019 №2, прийняті ГУ ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, тобто необґрунтовано, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2019 року №1, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597) 01 лютого 2019 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2019 року №2, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597) 01 лютого 2019 року.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 3842 грн., що підтверджується платіжним дорученням №71 від 29.03.2019 /а.с. 6/.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597, пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, 36002) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597, пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, 36002) до Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 лютого 2019 року №1070531/42286597.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2019 року №1, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597) 01 лютого 2019 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06 лютого 2019 року №1070533/42286597.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 січня 2019 року №2, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597) 01 лютого 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРСАЛІТ" (ідентифікаційний код 42286597, пров. Чайковського, 3, кв. 37, м. Полтава, 36002) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 01 липня 2019 року.
Суддя С.С. Сич