про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 липня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/2266/19
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
27 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення 20 сесії 7 скликання від 11.06.2019 "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19";
- зобов'язати Судівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,05 га, яка розміщена в межах населеного пункту с.Судівка, Новосанжарського району Полтавської області.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, дослідивши зміст позовних вимог та підстави позову, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити, з огляду на таке.
Із змісту позовних вимог випливає, що ОСОБА_1 рішення 20 сесії 7 скликання від 11.06.2019 "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19".
Суд зазначає, що фактичною підставою звернення до суду стало неналежне виконання Судівською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області судового рішення від 22.03.2019 року у справі №440/462/19, яке набрало законної сили.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19 позов ОСОБА_1 до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення від 14.08.2018 Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області сімнадцятої сесії сьомого скликання "Про розгляд заяви жительки сели ОСОБА_2 ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано рішення Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області дев'ятнадцятої сесії сьомого скликання від 14 грудня 2018 року "Про повторний розгляду заяви громадянки ОСОБА_1 ". Зобов'язано Судівську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 серпня 2018 року №21 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га під контуром № НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду.
Вказане рішення набрало законної сили 23.04.2019.
На виконання вищевказаного судового акту відповідачем було прийнято рішення від 11.06.2019 "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19" в пункті 3 якого зазначено: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2018 за №21 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га під контуром № НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства, на засіданні наступної сесії сільської ради.
Вважаючи пункт 3 рішення 20 сесії 7 скликання від 11.06.2019 "Про розгляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19" протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Суд зауважує, що розгляд поданого позову по суті передбачав би надання правової оцінки порядку виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19.
Натомість частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).
Суд звертає увагу, що зазначені вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Контроль за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Проаналізувавши предмет позову, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового акту (рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19).
Відтак, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є формою контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19.
Отже, спір у справі є тотожним спору у справі №440/462/19, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Проаналізувавши наведене, суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
З огляду на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року у справі №440/462/19 набрала законної сили, є такою, що постановлена судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в цьому адміністративному позові, суд вважає за необхідне відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Г.В. Костенко