20 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1417/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Солопа І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
19 квітня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач; ОСОБА_1 ./ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач; ГУ ДФС у Полтавській області/ про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Полтавській області від 14.02.2019 №Ф-2408-51/103 щодо сплати 10230 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 2012 року зареєстрована як самозайнята особа - адвокат, відповідно до рішення Ради адвокатів Полтавської області від 19.12.2017 зупинено право позивача на заняття адвокатською діяльністю з 11.12.2017, у зв'язку з чим позивачем 26.12.2017 до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області було подано відповідну заяву та необхідні документи для проведення процедури з припинення. Водночас, 12.04.2019 позивачем отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-2408-51/103, винесену ГУ ДФС у Полтавській області. Позивач вважає зазначену вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки доходів від здійснення незалежної професійної діяльності позивач не мала, працювала в бюджетних установах на підставі цивільно-правових договорів та з нарахованої позивачу суми заробітку за виконану роботу установи відраховували до державного бюджету податок, військовий збір та єдиний соціальний внесок. Зазначає, що з оскаржуваної вимоги неможливо встановити період виникнення боргу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1417/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10:00 21.05.2019, витребувано докази.
10 травня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 24-25/, в якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на підставі поданих позивачем Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно вказані суми становили: згідно звіту № 1700042201 від 21.04.2017 - 10230 грн. (термін сплати - 03.05.2017); згідно звіту № 36539 від 02.05.2018 - 9922 грн. (термін сплати - 02.05.2018). Фактично позивачем сплачено ЄСВ у сумі 9922 грн., в тому числі: 06.11.2017 в сумі 1408 грн., 11.01.2018 в сумі 660 грн., 06.08.2018 в сумі 7854 грн. Зазначено, що враховуючи те, що самостійно нараховані суми єдиного внеску не були сплачені платником в повному обсязі, відповідно заборгованість ОСОБА_1 становить 10230 грн., у зв'язку з чим на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" контролюючим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 №Ф-2408-51/103 на суму недоїмки 10230 грн.
20 травня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /а.с. 31-32/, в якій зазначено, по позивачем сплачено суму ЄСВ за 2017 рік в розмірі 9922 грн. Вказує, що не сплачувала ЄСВ за 2016 рік у сумі 10230 грн., оскільки не отримувала дохід від здійснення адвокатської діяльності, а працювала як найманий працівник в Центрі надання адміністративних послуг у місті Кременчуці, на нараховану заробітну плату вказаною установою нараховувався та сплачувався єдиний соціальний внесок у розмірі 22%, договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивачем не укладався.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00 20 червня 2019 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
21.04.2017 ОСОБА_1 подано до територіального органу доходів і зборів Звітність Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік, у Таблиці 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які проводять незалежну професійну діяльність якого повідомлено, що ОСОБА_1 одержано дохід безпосередньо від адвокатської діяльності за 2016 рік усього в розмірі 10230 грн. /а.с. 47-48/.
02.05.2018 ОСОБА_1 подано до територіального органу доходів і зборів Звітність Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, у Таблиці 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які проводять незалежну професійну діяльність якого повідомлено, що ОСОБА_1 одержано дохід безпосередньо від адвокатської діяльності за 2017 рік усього в розмірі 9922 грн. /а.с. 45-46/.
На підставі Звітності Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік від 21.04.2017 до інтегрованої картки позивача ОСОБА_1 03.05.2017 внесено суму податкового боргу (з терміном сплати 03.05.2017) в розмірі 10230 грн. /а.с. 27/.
У рахунок погашення вказаної заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску контролюючим органом зараховано: 06.11.2017 кошти в сумі 1408 грн.; 11.01.2018 кошти в сумі 660 грн. та 06.08.2018 кошти в сумі 7854 грн., що підтверджується інтегрованою карткою позивача, копія витягу з якої наявна у матеріалах справи /а.с. 27-29/.
На підставі Звітності Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік від 02.05.2018 до інтегрованої картки позивача ОСОБА_1 02.05.2018 внесено суму податкового боргу (з терміном сплати 02.05.2018) в розмірі 9922 грн. /а.с. 27/.
Рішенням Ради адвокатів Полтавської області (протокол №17) від 19.12.2017 зупинено право на заняття адвокатською діяльністю Думчикової Т.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю № 1157, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області 06.04.2012) з 11.12.2017 /а.с. 13/.
14.02.2019 ГУ ДФС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2408-51/103, якою повідомлено, що станом на 31.01.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 10230 грн. та вимагалося сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 10230 грн. /а.с. 9, 30/.
Позивач не погодився з вимогою ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-2408-51/103, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі ГУ ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 № Ф-2408-51/103, суд дійшов наступних висновків.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.
За приписами частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Згідно з п.п. 14.1.226. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (база нарахування єдиного внеску) встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Положеннями частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 №435 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №435/ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми «початкова».
Як встановлено судом, 21.04.2017 ОСОБА_1 подано до територіального органу доходів і зборів Звітність Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік, у Таблиці 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які проводять незалежну професійну діяльність якого повідомлено, що ОСОБА_1 одержано дохід безпосередньо від адвокатської діяльності за 2016 рік усього в розмірі 10230 грн. /а.с. 47-48/.
Також 02.05.2018 ОСОБА_1 подано до територіального органу доходів і зборів Звітність Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, у Таблиці 3. Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування особами, які проводять незалежну професійну діяльність якого повідомлено, що ОСОБА_1 одержано дохід безпосередньо від адвокатської діяльності за 2017 рік усього в розмірі 9922 грн. /а.с. 45-46/.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Порядок виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено розділом V Порядку №435.
Однак, позивачем не виправлялися помилки у Звітності Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік та ОСОБА_2 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, відтак, суд критично оцінює доводи позивача про допущення ним помилок при заповненні вказаних звітів.
Відповідно до приписів частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно пункту 1 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року N 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 /надалі - Порядок № 422/, цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Пунктом 3 розділу І Порядку № 422 передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Згідно з приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
При цьому, за приписами пункту 2 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
На підставі Звітності Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік від 21.04.2017 до інтегрованої картки позивача ОСОБА_1 03.05.2017 внесено суму податкового боргу (з терміном сплати 03.05.2017) в розмірі 10230 грн. /а.с. 27/.
У рахунок погашення вказаної заборгованості контролюючим органом зараховано: 06.11.2017 кошти в сумі 1408 грн.; 11.01.2018 кошти в сумі 660 грн. та 06.08.2018 кошти в сумі 7854 грн., що підтверджується інтегрованою карткою позивача, копія витягу з якої наявна у матеріалах справи /а.с. 27-29/.
На підставі Звітності Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік від 02.05.2018 до інтегрованої картки позивача ОСОБА_1 02.05.2018 внесено суму податкового боргу (з терміном сплати 02.05.2018) в розмірі 9922 грн. /а.с. 27/.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, контролюючий орган правомірно зараховував кошти, які сплачував позивач: 06.11.2017- в сумі 1408 грн.; 11.01.2018 - в сумі 660 грн. та 06.08.2018- в сумі 7854 грн., в рахунок погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2016 рік у порядку календарної черговості її виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача про неправомірне зарахування контролюючим органом коштів, які позивач сплачував за ОСОБА_3 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік.
Суд також враховує, що рішенням Ради адвокатів Полтавської області (протокол №17) від 19.12.2017 зупинено право на заняття адвокатською діяльністю Думчикової Т.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю № 1157, видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Полтавської області 06.04.2012) з 11.12.2017 /а.с. 13/, тоді як відповідна звітність подана позивачем за 2016 рік та 2017 рік.
Отже, станом на 31.12.2018 за позивачем рахувалася недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 10230 грн. (у тому числі: у сумі 308 грн. за 2016 рік та у сумі 9922 грн. за 2017 рік), що підтверджується витягом з інтегрованої картки позивача, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 29/.
Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року N 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року N 393) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за N 508/26953 /надалі - Інструкція № 449, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2019 №Ф-2408-51/103 прийнята ГУ ДФС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та обґрунтовано.
За встановлених обставин та наведених вище норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 01 липня 2019 року.
Суддя С.С. Сич