18 червня 2019 року Справа № 160/5492/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування вимоги, -
13.06.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- скасувати вимогу № Ф-2120-57 від 08 листопада 2018 року про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 «А» на ОСОБА_1 про стягнення у вигляді заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафу, пені в розмірі 15819, 94 грн.;
- скасувати вимогу № Ф-2120-57 про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 «А» на ОСОБА_1 про стягнення у вигляді заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафу, пені в розмірі 21030, 90 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відтак, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: 1) в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві не зазначений статус третьої особи, відповідно до вимог ст. 49 КАС України; 2) в порушення ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за другу позовну вимогу майнового характеру.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Натомість, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 не зазначив статусу третьої особи, якою визначає Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. З урахуванням цього, позивачу слід визначити статус третьої особи, тобто на якій стороні вона вступає до участі у справі та заявляє вона чи ні самостійні вимоги на предмет спору, а також надати суду виправлену редакцію позовної заяви.
Крім того, суд зазначає, що позивач оскаржує дві податкові вимоги, проте судовий збір сплачує лише за одну позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, недоліки позовної заяви у цій частині можуть бути усунені шляхом надання суду оригіналу документа про доплату судового збору у розмірі 768,40 грн. (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за другу позовну вимогу майнового характеру.
Судовий збір має бути сплачений за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УК у Чечелівському районі м. Дніпра;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253;
Рахунок отримувача: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
МФО: 899998;
*; 101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування вимоги - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- виправленої редакції позовної заяви із зазначенням статусу третьої особи: Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області;
- оригіналу документа про доплату судового збору за подання другої позовної вимоги майнового характеру у розмірі 768,40 грн.
Суд роз'яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька