Справа № 420/3654/19
01 липня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Олійноекстракційний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Олійноекстракційний завод», в якому позивач просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Олійноекстракційний завод» згідно рішення ГУДФС в Одеській області від 03.04.2019 року.
Поданий позов не відповідав вимогам статті 161 КАС України, з підстав не сплати судового збору, у зв'язку з чим ухвалою судді від 21 червня 2019 року зазначений позов був залишений без руху та позивачу наданий 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Копія ухвали про залишення позову без руху, отримана представником ГУДФС в Одеській області 26 червня 2019 року, що підтверджується підписом представника у розписці, яка наявна в матеріалах справи.
01.07.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про відстрочення сплати судового збору (вхід. №23366/19).
В обґрунтування заяви представник ГУ ДФС в Одеській області зазначив, що позивач не в змозі здійснити сплату судового збору у зв'язку з тим, що операції по рахунках ГУ ДФС в Одеській області тимчасово зупинено Державною казначейською службою України у відповідності до пункту 29 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, що підтверджується листом Головного управління ДКСУ в Одеській області №10-08/2763 від 25.06.2019 року.
Розглянувши заяву представника позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону №3674-VI).
Вказана норма Закону №3674-VI кореспондується зі ст.133 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З поданої позивачем заяви, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки лист Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області №10-08/2763 від 25.06.2019 року, на який посилається представник, не містить інформації про тимчасове зупинення операцій на рахунках ГУ ДФС в Одеській області.
Окрім вказаного, заява ГУ ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, також з огляду на те, що статтею 8 Закону №3674-VI передбачено можливість такого відстрочення виключно для фізичних осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 24 вересня 2018 року по справі №815/2645/18 та яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд вважає, що заява ГУ ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору необґрунтована та така, що не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами п.1 ч.4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставинах, в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позов ГУ ДФС в Одеській області слід визнати неподаним та повернути позивачу.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.169 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Олійноекстракційний завод» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов