Справа № 420/3860/19
02 липня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій,-
До Одеського окружного адміністративного суду 27 червня 2019 року надійшла позовна заява Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА» (код ЄДРПОУ: 22566274) заборгованості перед Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі на рахунок в Одеському обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України», м. Одеса, МФО 328845, р/р НОМЕР_1 ) в сумі 13317,08 гри. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми позивач у позовній заяві не зазначає відомі номери засобів зв'язку відповідача.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що йому невідомі номери засобів зв'язку з відповідачем, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у графі «Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою» зазначено «Телефон 1: НОМЕР_2 » відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, позивач у позовній заяві не зазначає, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій яких саме осіб просить суд стягнути з відповідача.
Окрім цього в прохальній частині позову позивач не зазначає, за який період просить стягнути заборгованість.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому підставою звільнення позивач зазначає те, що управління немає змоги сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч.2 ст. 8 вказаного Закону: суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.133 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
Разом з тим, суддя вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Суддя зазначає, що факт подачі позову неприбутковою державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення клопотання а також те, що жодних доказів на їх підтвердження позивачем до суду не надано, суд приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору, а позивач не надав до суду платіжне доручення у встановленому приписами Закону України «Про судовий збір» порядку, суддя приходить до висновку, що поданий позов не відповідає приписам КАС України.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Предметом позову в даному випадку є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 13317,08 грн.
Отже, позовна заява містить вимогу майнового характеру.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921,00 гривні.
Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі повинне сплатити суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. (13317.08*1.5%=199.76, що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову та доказів сплати судового збору (з доказами направлення їх відповідачу).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до товариства з обмеженою відповідальністю «АТЕНА» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко