Справа № 420/2044/19
21 червня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Мельника О.В. (згідно ордеру),
представника відповідача - Пономаренко К.В. (за довіреністю),
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-
05 квітня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» до Головного управління Держпраці в Одеській області, у якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ОД177/1580/АВ/П від 27.02.2019 року в частині, а саме - пункти 4 та 5 припису;
2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 року.
Ухвалою суду від 08 квітня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.», відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначає, що 5 січня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області було видано наказ про інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № 176, на підставі якого 05 лютого 2019 року було видано направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-451 та проведено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» за період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2019 року. За результатами інспекційного відвідування відповідачем було складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД177/1580/АВ від 19 лютого 2019 року. Як вбачається з акту, на думку інспекторів, в ході проведення інспекційного відвідування було встановлено: порушення вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України в частині, коли до територіального органу Державної фіскальної служби інформація про зарахування працівника має бути подана до початку його роботи, як то передбачається Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби територіальних органів про прийняття працівника на роботу»; порушення вимог ч. 2 ст. 84 КЗпП України, ст. 26 Закону України «Про відпустки» щодо відпусток без збереження заробітної плати; порушення вимог ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових коштів населення»; порушення ст. 57 КЗпП України; порушення статті 107 КЗпП України. Позивач, не погоджуючись з висновками інспекційного відвідування і твердженнями, викладеними в акті, подав заперечення від 19 лютого 2019 року. В ході перевірки, головному державному інспектору відділу з питань трудових відносин ОСОБА_4 були подані пояснення головного бухгалтера позивача ОСОБА_5 щодо відсутності порушень з наданими додатково розрахунками індексації. 27 лютого 2019 року Головним державним інспектором відділу трудових відносин Управління з питань праці ОСОБА_4 було прийнято припис про усунення виявлених порушень № ОД 177/1580/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення, зокрема зазначивши: п. 4 - зміст виявленого порушення «Оплата за роботу у святкові і неробочі дні проводиться не у подвійному розмірі», посилання на статті, які порушено - «Частина перша та друга статті 107 КЗпП», строк усунення - « 25.03.2018 р. у подальшому постійно, у випадках виникнення питань, передбачених законодавством»; п. 5 - зміст виявленого порушення «Індексація заробітної плати не проводиться», посилання на статті, які порушено - «Частина шоста статті 95 КЗпП, стаття 33 ЗУ № 108», строк усунення - « 25.03.2018 р. у подальшому постійно, у випадках виникнення питань, передбачених законодавством». 20 березня 2019 року за вих. № 221, на виконання припису, позивач надав відповідачу повідомлення про усунення виявлених порушень та в черговий раз вказав на відсутність порушень за пунктами 4, 5 припису, зазначивши, що оплата за роботу у святкові і неробочі дні охоронцям за 2018 рік була виплачена у повному обсязі та індексація була проведена у повному обсязі. 6 березня 2019 року на адресу позивача надійшло повідомлення № 48 від 27 лютого 2019 року про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу. 7 березня 2019 року, за участі позивача, було проведено розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на позивача. За результатами розгляду справи, було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07 березня 2019 року. Як вбачається з постанови про накладення штрафу, до позивача застосований штраф у відповідності до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення. Сума штрафу, за підрахунками відповідача, склала 876330,00 грн. При цьому, постанова мотивована тим, що позивачем нібито порушено вимоги ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а саме - не проведення індексації заробітної плати та порушено вимоги ст. 107 КЗпП України - не проведення оплати у подвійному розмірі за роботу у святковий день. Позивач із приписом та постановою про накладення штрафу не погоджується та вважає, що вказані рішення були прийняті відповідачем без врахування усіх обставин справи, без достатніх правових підстав, з порушенням чинного законодавства України. Позивач здійснював та здійснює оплату праці своїх працівників у розмірах, що значно перевищують встановлені законодавством мінімальні гарантії в оплаті праці, про що було повідомлено письмово відповідача з наданням письмових доказів в процесі проведення перевірки та вирішення питання про накладення штрафних санкцій та належним чином компенсує працівникам роботу у святкові дні. Позивач здійснює договірне регулювання оплати праці відповідно до колективного договору, схваленого на загальних зборах трудового колективу 10 грудня 2014 року, протокол № 3. Відповідно до п. 5.5. розділу V колективного договору позивача, з урахуванням зростання споживчих цін з метою підтримки достатнього життєвого рівня працівників та їх платіжної спроможності, позивач може підвищувати доходи працівників, які перевищують індекси інфляції за рахунок фонду додаткової зарплати. До фонду додаткової оплати праці відносяться як і премії, так і суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників. Таким чином, виплата працівникам позивача індексації за рахунок фонду додаткової заробітної плати узгоджується з приписами законодавства та колективного договору позивача. Відповідно до наказу генерального директора ТОВ «ХІМАГРО.» від 27.12.2017 року № 15 «Про підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції», з 01 січня 2018 року у товаристві розпочато підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції за рахунок фонду додаткової заробітної плати шляхом преміювання працівників. Позивачем підвищення грошових доходів населення (працівників) здійснюється випереджаючим шляхом, а саме за рахунок фонду додаткової заробітної плати шляхом преміювання працівників. При цьому, збільшення доходів випереджаючим шляхом є альтернативним способом індексації заробітної плати, тобто правом, а не обов'язком позивача. У оскаржуваній постанові про накладення штрафу, відповідач стверджує що відсутнє документальне підтвердження щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати у травні та у червні 2018 року 21 працівнику, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 Відповідачем зроблено такий висновок без належного та об'єктивного врахування усіх обставин справи, документів та пояснень, наданих позивачем в ході перевірки. Відповідно до розрахункових відомостей по заробітній платі, в березні 2018 року працівникам була виплачена премія з урахуванням індексації заробітної плати у розмірі 1242,25 грн., у квітні 2018 року - 1242,25 грн., в липні 2018 року - 2000,00 грн., в серпні - від 1500 до 5000 грн., у вересні 2018 року - від 1000 до 8000 грн., в жовтні 2018 року - від 1000 до 4400 грн., в листопаді 2018 року - від 1000 до 3000 грн., в грудні 2018 року від 500 до 4000 грн. Зазначені суми премій включали в себе, в тому числі, індексацію, що підтверджується розрахунками щомісячних нарахувань. Розміри виплачених позивачем премій з урахуванням індексації значно перевищує встановлений законодавством мінімальний розмір індексації, яку мали отримати працівники. всього за 2018 рік (січень-грудень), працівник з найнижчим окладом отримав підвищення доходів випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції за рахунок фонду додаткової заробітної плати шляхом преміювання у розмірі 20734,50 грн. Це перевищує мінімальну державну гарантію індексації оплати праці за 2018 рік на 19962,34 грн. (20 734,50-772,16) та є більшим ніж мінімальна державна гарантія у 26,85 рази. Аналогічна ситуація і для працівників з вищим рівнем окладу. Позивач не погоджується із доводами відповідача щодо порушення позивачем частини 1 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України «Про оплату праці», статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» через непроведення позивачем індексації грошових доходів населення у травні та червні 2018 року, оскільки наведені докази підтверджують, що факт нарахування та виплати індексації у встановленому законодавством порядку мав місце, така проводилась на підприємстві випереджаючим шляхом та підвищення доходів працівників здійснювалося у значно більших розмірах, ніж того вимагає законодавство. За результатами інспекційного відвідування відповідачем зроблено висновок, що оплата праці у подвійному розмірі за святкові дні охоронцям підприємства не проводилась, оскільки у відомостях про нарахування заробітної плати проти прізвищ ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25, не відображена відповідна інформація. Такі висновки є хибними та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на те, що відповідачу були надані документи, що підтверджують оплату праці у подвійному розмірі за святкові дні охоронцям підприємства. Інспекторами не було враховано, що у відомостях про нарахування заробітної плати міститься стовпчик «виробнича премія», у якому і відображено нарахування оплати праці у подвійному розмірі за відпрацьовані відповідними працівниками святкові дні. Позивач неодноразово вказував на це відповідачу під час перевірки, у запереченнях від 19 лютого 2019 року та під час розгляду справи про накладення штрафу. Як вбачається з табелів обліку робочого часу, з відомостей про нарахування заробітної плати та наказів про надання вихідних днів, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25 отримали компенсацію та оплату за роботу у святкові дні в 2018 році у повному обсязі відповідно до чинного законодавства. Копії наказів про надання виробничих премій та розрахунків щомісячних нарахувань до заробітної плати виробничого персоналу додаються. Так, відповідно до графіків виходу на роботу працівників служби охорони та табелів обліку робочого часу, ОСОБА_23 протягом 2018 року працював у святкові дні 7 січня, 1, 9 та 27 травня, 28 червня, 14 жовтня та 25 грудня (всього 7 святкових днів). В загальному, за роботу у святкові дні ОСОБА_23 мав отримати у 2018 році 4361,31 грн., при цьому відповідно до відомостей розрахунку заробітної плати, впродовж 2018 році, ОСОБА_23 отримав виробничої премії на загальну суму 17400,00 грн., у складі якої була оплачена робота у святкові дні. Крім того, відповідно до його заяв та наказів ТОВ «ХІМАГРО.» отримав 2 вихідних дні за роботу у святкові дні. ОСОБА_21 протягом 2018 року працював у святкові дні - 1 січня, 8 березня, 8 квітня, 1, 9 травня, 24 серпня та 14 жовтня (7 святкових днів). В загальному, за роботу у святкові дні мав отримати у 2018 році 3912,98 грн., при цьому отримав виробничої премії -19186,00 грн., у складі якої була оплачена робота у святкові дні. Крім того, відповідно до його заяв та наказів ТОВ «ХІМАГРО.» отримав 1 вихідний день за роботу у святкові дні. ОСОБА_28 протягом 2018 року працював у святкові дні -1,7 січня, 8 березня, 8 квітня та 24 серпня (5 святкових днів). В загальному, за роботу у святкові дні ОСОБА_24 мав отримати у 2018 році 1963,28 грн., при цьому відповідно до відомостей розрахунку заробітної плати отримав виробничої премії 7150,00 грн., у складі якої була оплачена робота у святкові дні. Крім того, відповідно до його заяв та наказів ТОВ «ХІМАГРО.» отримав 4 вихідних дні за роботу у святкові дні. ОСОБА_22 протягом 2018 року працював у святкові дні - 1 січня, 8 березня, 8 квітня, 1, 9, 27 травня, 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня та 25 грудня (10 святкових днів). В загальному, за роботу у святкові дні мав отримати у 2018 році 3 602,47 грн., при цьому отримав виробничої премії 7 605,00 грн., у складі якої була оплачена робота у святкові дні. Крім того, відповідно до його заяв та наказів ТОВ «ХІМАГРО.» отримав 4 вихідних дні за роботу у святкові дні. ОСОБА_25 протягом 2018 року працював у святкові дні - 7 січня, 1, 9 і 27 травня, 28 червня, 14 жовтня та 25 грудня (7 святкових днів). В загальному, за роботу у святкові дні мав отримати у 2018 році 3 232,11 грн., при цьому отримав виробничої премії 5289,00 грн., у складі якої була оплачена робота у святкові дні. Крім того, відповідно до його заяв та наказів ТОВ «ХІМАГРО.» отримав 6 вихідних днів за роботу у святкові дні. ОСОБА_26 протягом 2018 року працював у святкові дні - 1, 7 січня, 8 березня, 8 квітня, 27 травня, 28 червня, 24 серпня, 25 грудня (8 святкових днів). При цьому, відповідно до заяв ОСОБА_26 та наказів генерального директора ТОВ «ХІМАГРО.» отримав 8 вихідних днів. Таким чином, ОСОБА_26 за роботу у святкові дні в 2018 році вибрано компенсацію за роботу у святковий день у вигляді надання іншого дня відпочинку. Наведеними вище доказами підтверджується, що сторони трудових відносин узгодили спосіб компенсації роботи у вихідний день шляхом надання дня відпочинку в інший день, що відповідає вимогам чинного трудового законодавства. З аналізу формулювань вказаних пунктів припису, вбачається, що вимоги відповідача не містять чіткого визначення переліку дій, які саме необхідно вчинити суб'єкту господарювання, які заходи слід вжити задля усунення порушень, що порушує принцип правової визначеності, та, як наслідок, таке формулювання виключає можливість встановити факт виконання вимог припису. Крім того, строк виконання припису - 25 березня 2018 року, що також формально унеможливлює виконання припису. направлення не містить відомостей щодо того, яка саме інформація Пенсійного фонду України стала підставою для інспекційного відвідування, позивачу не було надано для ознайомлення таку інформацію. всупереч п. 5 Порядку №295, відповідачем не було прийнято рішення про доцільність проведення відповідних заходів. В порушення наведених норм, у направленні на здійснення інспекційного відвідування відсутні дані про номер та дату рішення про доцільність проведення відповідних заходів, а також не вказано яка саме підстава була для проведення інспекційного відвідування, згідно з підпунктом 6 пункту 5 Порядку №295. Таким чином, підстав для проведення інспекційного відвідування не було. На адресу позивача не надходило жодних повідомлень про проведення інспекційного відвідування.
08 квітня 2019 року ухвалою суду заяву про забезпечення адміністративного позову по справі №420/2044/19 - задоволено частково. Зупинено дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД 177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 року до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/2044/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису № ОД 177/1580/АВ/П від 27.02.2019 року та постанови про накладення штрафу № ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 року. У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.
03 травня 2019 року до суду від відповідача за вх.№15938/19 надійшов відзив на позов (т.2 а.с.17-23), у якому відповідач зазначає, що відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 № 1986-IV, ст. 259 Кодексу Законів про працю України, на підставі пп. 6 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.12.2018 № 21977/04, наказу Головного управління від 05.02.2019 № 180, направлення на здійснення інспекційного відвідування від 05.02.2019 № 15/01-29-451 посадову особу Головного управління інспектора праці ОСОБА_4 направлено на здійснення позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ «ХІМАГРО.» (юридична адреса: проспект Григорівського Десанту, будинок 34/4, офіс 11, м. Южне, Одеська область, 65481). 8 лютого 2019 року посадовою особою Головного управління ОСОБА_30 надано телефонограму щодо повідомлення про проведення інспекційного відвідування ТОВ «ХІМАГРО.» у період з 12.02.2019 по 22.02.2019. яка була прийнята посадовою особою ТОВ «ХІМАГРО.» головним бухгалтером ОСОБА_31 Твердження позивача про порушення Головним управлінням п. 8 Порядку № 295 не відповідає дійсності. На твердження позивача щодо відсутності підстав проведення інспекційного відвідування, Головне управління зазначає, що 12 лютого 2019 року посадовою особою ТОВ «АГРОХІМ.» ОСОБА_31 також отримано направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-451 від 05.02.2019, факт ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу підтверджується підписом, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування не складався, оскільки допуск до проведення інспекційного відвідування інспектору праці було надано, оскарження підстав контрольного заходу не є предметом справи № 420/2044/19, а тому відсутні підстави розглядати зазначені твердження позивача у даній справі. 19 лютого 2019 року примірник акту інспекційного відвідування підписала посадова особа Позивача ОСОБА_31, з відміткою про наявність заперечень. 22 лютого 2019 року на адресу Головного управління від позивача надійшли заперечення на акт інспекційного відвідування № ОДІ 77/1580/АВ від 19.02.2019, ознайомившись з якими, Головне управління надало лист відповідь у межах законодавчих строків. Наступного дня після розгляду заперечень на акт інспекційного відвідування, Головне управління внесло припис до ТОВ «ХІМАГРО.» про усунення встановлених порушень № ОД177/1580/АВ/П від 27.02.2019, відповідно до якого, позивачем у встановлений строк виконано 1-3 пункти, однак порушення, зазначені у пунктах 4, 5 припису позивачем усунуті не були. Головним управлінням повністю дотримано процедури винесення оскаржуваного припису № ОД177/1580/АВ/П від 27.02.2019. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним трудовим законодавством, тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні. 27 лютого 2019 року першим заступником начальником Головного управління ОСОБА_32 прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД177/1580/АВ/П/МГ від 27.02.2019. У день прийняття рішення щодо розгляду справи, позивачу було надіслано повідомлення № 48 від 27.02.2019 рекомендованим листом з описом вкладення щодо дати, місця та часу проведення розгляду справи щодо вирішення питання про накладення штрафу призначене на 7 березня 2019 року, тобто за сім днів до розгляду. 7 березня 2019 року під час розгляду справи про накладення штрафу з боку позивача були присутні бухгалтер ОСОБА_31 та юрист Самодурова Наталія Валеріївна. Твердження позивача щодо неналежного повідомлення про розгляд не відповідає дійсності. 7 березня 2019 РОКУ, у присутності представників позивача, розглянувши справу про накладення штрафу на ТОВ «ХІМАГРО.» перший заступник начальника Головного управління ОСОБА_32 встановив: дослідженням відомостей «Розрахунки заробітної плати» працівників з'ясовано, що на початок перевірки, станом на 12.02.2019 Товариством індексація заробітної плати 23 працівникам не проводилась. Так, під час проведення інспекційного відвідування адміністрацією товариства були представлені штатні розписи, затверджені генеральним директором товариства та введеними в дію з 01.10.2017 р.; з 01.01.2018 р.; з 01.10.2018 р.; з 01.01.2019 р. та відомості «Розрахунки заробітної плати» за період з січня 2018 року по січень 2019 р., пояснення головного бухгалтера товариства ОСОБА_31 з наданим додатково, станом на 14.02.2019 розрахунком індексації заробітної плати за січень-вересень 2018, жовтень-грудень 2018. При цьому з'ясовано, що підстави для нарахування індексації заробітної плати 23 працівникам, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_18, ОСОБА_36, ОСОБА_37 (прийнятий з 14.08.2018 р.), ОСОБА_38, (прийнятий 16.08.2018 р.) ОСОБА_20, ОСОБА_39, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_25, відповідно до штатних розписів настали у березні 2018 року. Документальне підтвердження виплати нарахованої під час здійснення інспекційного відвідування індексації заробітної плата адміністрацією товариства не надано. З урахуванням наданих заперечень на акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю ТОВ «ХІМАГРО.» від 19.02.2019 №ОДІ77/1580/АВ встановлено наступне. Документальне підтвердження щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати у травні 2018 та у червні 2018 21 працівнику, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_18, ОСОБА_36, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_40, ОСОБА_25, відсутнє. Накази про преміювання, на які посилається адміністрація товариства у своїх запереченнях за травень, червень 2018 під час інспекційного відвідування відсутні та у запереченнях також відсутні. Вищенаведене свідчить про порушення вимог ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003р. № 491-IV (із змінами та доповненнями). Враховуючи, що індексація заробітної плати працівникам є нормою і гарантією в оплаті праці, передбаченою Кодексом законів про працю України, її непроведення своєчасно призвело до порушення мінімальних державних гарантій відносно 21 працівника товариства. Дослідженням табелів обліку використання робочого часу (далі - табель) за період з січня 2018 року по 2019р. (додаються) встановлено, що охоронці ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25 працювали у святкові дні (в табелях проти прізвищ перелічених працівників проставлено кількість відпрацьованих годин у святкові дні: 1,7 січня 2018 р., 8 березня 2018 р., 28 червня 2018 р., 24 серпня 2018 р., 14 жовтня 2018 р., 25 грудня 2018 р.). При цьому у відомостях нарахування заробітної плати за вказаний період оплати за роботу у святкові дні проти прізвищ працівників ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25 не відображена, оплата у подвійному розмірі за роботу у святковий день не проведена, чим порушено вимоги ст. 107 КЗпП України. Документальне підтвердження щодо надання зазначеним працівникам на їх бажання іншого дня відпочинку на момент проведення інспекційного відвідування на товаристві відсутнє. Керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктом 8 Порядку № 509, та на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яким передбачена відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, постановою № ОДІ77/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 на ТОВ «ХІМАГРО.» було накладено штраф у розмірі 876330 (вісімсот сімдесят шість тисяч триста тридцять) гривень, що є фінансовою санкцією. Розмір штрафу вираховувався за встановленим приписом абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення: 10 х 4173 х 21 = 876330. 7 березня 2019 року головний бухгалтер ОСОБА_31 отримала примірник оскаржуваної постанови під підпис. При винесенні постанови № ОДІ77/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 Головне управління діяло виключно у межах строків та повноважень, передбачених Порядком № 509, приписи якого є спеціальними нормами трудового законодавства, що регулюють процес прийняття постанов про накладення штрафів на суб'єктів господарювання за порушення ними законодавства про працю, підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
14 травня 2019 року до суду від позивача за вх.№16819/19 надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.118-124), у якій позивач зазначає, що з аналізу наданого відповідачем відзиву можна констатувати, що його текст зводиться переважно до цитування тексту оскаржуваної постанови про накладення штрафу. При цьому, відповідач не вказує заперечень до підстав позову, вказаних в позовній заяві. Відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень. Як вбачається з вказаного наказу № 180 від 05.02.2019 року, він стосується проведення інспекційного відвідування щодо ТОВ «Науково-виробнича фірма «Славянка», яка не є стороною даної судової справи. Згадки про здійснення інспекційного відвідування позивача у вказаному наказі немає. Відповідно до направлення на здійснення інспекційного відвідування, захід здійснювався Відповідачем на підставі іншого наказу, а саме - наказу № 176 від 05.01.2019 року. Будь-яких інших наказів відповідач до свого відзиву не долучає. Ані Порядок № 295, ані будь-який інший нормативно-правовий акт не передбачає можливості повідомляти суб'єкта господарювання про проведення інспекційного відвідування телефонним зв'язком. Довіреність ОСОБА_31 на представництво інтересів позивача у відносинах з відповідачем та на приймання будь-якої кореспонденції не видавалась. У матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що головний бухгалтер ОСОБА_31 є уповноваженою посадовою особою, як того вимагає пункт 8 Порядку № 295. Відповідач не заперечує того факту, що при проведенні інспекційного відвідування інспектор праці вийшов за межі предмету перевірки, натомість відповідач намагається довести, що такі дії відповідають законодавству. Доводи відповідача не спростовують твердження позивача про те, що при проведенні інспекційного відвідування відповідач вийшов за межі предмету позапланового заходу при проведенні інспекційного відвідування. Повідомлення № 48 від про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу надійшло на адресу позивача тільки 06 березня 2019 року, тобто за один день до дати розгляду справи про накладення штрафу. Позивач лише констатував у позовній заяві факт того, що будь-які вимоги про надання документів від інспектора не надходили позивачу в будь-якому вигляді. У оскаржуваній постанові та приписі відповідач посилається на відсутність документального підтвердження фактів нарахування та виплати індексації та оплати за роботу у святкові дні. Усі такі документи у позивача були і є в наявності та були додані до позовної заяви. В той же час, відповідач не надав доказів того, що ним було здійснено усі заходи для встановлення усіх обставин для прийняття оскаржуваних рішень.
16 травня 20196 року до суду від відповідача за вх.№17603/19 надійшли заперечення (т.2 а.с.165-167), у яких відповідач зазначає, що як у своєму позові, так і у своїй відповіді на відзив, позивач зловживає своїми процесуальними правами, фактично оскаржуючи категорії, які юридично не оформлені у позовні вимоги, такі як підстави проведення інспекційного відвідування, дії посадової особи Головного управління щодо повідомлення про проведення інспекційного відвідування тощо, що призводить до порушення принципу рівності сторін, оскільки ТОВ «ХІМАГРО.», перевищує свої процесуальні повноваження, викладаючи оскаржуючі твердження непідтверджених обставин, які не зазначені у позовних вимогах. Твердження позивача про відсутність даних про номер та дату прийняття рішення про доцільність проведення відповідних заходів, яке, на думку позивача, повинно бути прийнято окрім наказу на здійснення інспекційного відвідування, Головне управління вважає безпідставним, оскільки порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 № 295 не передбачена вимога приймати «...рішення про доцільність відповідних заходів..,» та оформлювати його реквізитами із датою та номером. Твердження позивача про відсутність підстав проведення інспекційного відвідування, є безпідставним, оскільки підстава проведення інспекційного відвідування прямо вказана у направлені на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-451 від 05.02.2019 - пп. 6 п. 5 Порядку № 295. Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (№ 21977/04 від 29.12.2018), було надано інформацію про ТОВ «ХІМАГРО.», як страхувальника, у якого стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України “Про відпустки”). Головне управління повідомило позивача про розгляд справи про накладення штрафу у належний спосіб та строки, ні єдиним днем не затягуючи відправлення повідомлення про дату, час та місце проведення розгляду, позивач був присутній при розгляді справи в особі двох представників, мав можливість викладати свої аргументи при розгляді справи. У позивача була можливість надати заяви працівників про надання відпустки і під час здійснення контрольного заходу, і під час розгляду справи про накладення штрафу, однак це зроблено не було, виникає питання щодо наявності даних заяв у ТОВ «ХІМАГРО.» під час проведення інспекційного відвідування та вирішення питання про застосування фінансових санкцій до позивача.
Ухвалою суду від 23 травня 2019 року заяву про забезпечення адміністративного позову по справі №420/2044/19 вх.№18372/19 від 22.05.2019 року задоволено частково. Заборонено Южненському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснювати заходи примусового виконання рішень на підставі постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області № ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 року до набрання законної сили рішенням суду у справі №420/2044/19.
23 травня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/2044/19 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 19.02.2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області відповідно до ст.259 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.п.19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 проведено інспекційне відвідування товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.».
Вказане інспекційне відвідування проведено на підставі наказу №176 від 05.02.2019 року «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення на здійснення інспекційного відвідування №15/01-29-431 від 05.02.2019 року (т.1 а.с.36, т.2 а.с.29).
19 лютого 2019 року головним державним інспектором відділу з питань трудових відносин Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_4 складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ОД127/1580/АВ (т.1 а.с.37-45, т.2 а.с.30-32), яким встановлено, зокрема, наступні порушення:
- ПКМУ №413, ч.3 с.24 КЗпП - в ході проведення інспекційного відвідування було представлено повідомлення про прийняття працівника (додаток до Постанови Кабінету міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу») на роботу ОСОБА_41 В повідомленні зазначено, що дата видання наказу про прийняття на роботу - 16.08.2018 p., дата початку роботи - 16.08.2018 р.; дата формування повідомлення у страхувальника та дата отримання цього повідомлення фіскальною службою - 16.08.2018 р. ОСОБА_42, в повідомленні зазначено, що дата видання наказу про прийняття на роботу - 31.01.2019 p., дата початку роботи - 01.02.2019 р.; дата формування повідомлення у страхувальника та дата отримання цього повідомлення фіскальною службою - 01.02.2019 р. ОСОБА_43, в повідомленні зазначено, що дата видання наказу про прийняття на роботу - 10.12.2018 p., дата початку роботи - 10.12.2018 р.; дата формування повідомлення у страхувальника та дата отримання цього повідомлення фіскальною службою - 10.12.2018 р. Вищенаведене свідчить про порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України в частині, коли до територіального органу Державної фіскальної служби інформація про зарахування працівника мас бути подана до початку його роботи, як то передбачено Постановою Кабінету міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу»;
- ч.2 ст.84 КЗпП, ст.26 ЗУ №504 - на товаристві мають місце випадки надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин тривалістю більше 15 календарних днів на рік. Так, підставі заяви від 12.10.2018 р., наказом №36-к від 12.10.2018 р. надано ОСОБА_37, підсобному робітнику відпустку без збереження заробітної плати в кількості 16 календарних днів з 16.10.2018 р. по 31.10.2018 р.;
- ч.6 ст.95 КЗпП, ст.33 ЗУ №108, ст.2 ЗУ №491-IV - дослідженням відомостей «Розрахунки заробітної плати» працівників з'ясовано, що на початок перевірки, станом на 12.02.2019 товариством індексація заробітної плати 23 працівникам не проводилась. Так, під час проведення інспекційного відвідування адміністрацією товариства були представлені штатні розписи, затверджені генеральним директором товариства та введеними в дію з 01.10.2017 р.; з 01.01.2018 р.; з 01.10.2018 р.; з 01.01.2019 р. та відомості «Розрахунки заробітної плати» за період з січня 2018 року по січень 2019 р., пояснення головного бухгалтера Товариства ОСОБА_31 з наданим додатково, станом на 14.02.2019, розрахунком індексації заробітної плати за січень-вересень 2018р., жовтень-грудень 2018. При цьому з'ясовано, що підстави для нарахування індексації заробітної плати 23 працівникам, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_44, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_18,ОСОБА_36, ОСОБА_37 (прийнятий з 14.08.2018 р.), ОСОБА_38, (прийнятий 16.08.2018 р.) ОСОБА_20, ОСОБА_45, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_25, відповідно до штатних розписів настали у березні 2018 року. Документальне підтвердження виплати нарахованої під час здійснення інспекційного відвідування індексації заробітної плати адміністрацією товариства не надано. Вищенаведене свідчить про порушення вимог ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003р. № 491-IV (із змінами та доповненнями). Враховуючи, що індексація заробітної плати працівникам є нормою і гарантією в оплаті праці, передбаченою Кодексом законів про працю України, її непроведення своєчасно призвело до порушення мінімальних державних гарантій відносно 23 працівників товариства;
- ст.57 КЗпП України - документального підтвердження щодо встановлення часу початку та закінчення щоденної роботи (зміни) (які повинні бути передбаченими правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством), для працівників, які працюють за графіками змінності, на момент проведення перевірки на товаристві відсутні;
- ст. 107 КЗпП України - дослідженням табелів обліку використання робочого часу (далі - табель) за період з січня 2018 року по 2019 р. (додаються) встановлено, що охоронці ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25 працювали у святкові дні (в табелях проти прізвищ перелічених працівників проставлено кількість відпрацьованих годин у святкові дні: 1,7 січня 2018 р., 8 березня 2018 р., 28 червня 2018 р., 24 серпня 2018 р., 14 жовтня 2018 р., 25 грудня 2018 р). При цьому у відомостях нарахування заробітної плати за вказаний період оплати за роботу у святкові дні проти прізвищ працівників ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_22, ОСОБА_25 не відображена оплата у подвійному розмірі за роботу у святковий день не проведена, чим порушено вимоги ст. 107 КЗпП України. Документальне підтвердження щодо надання зазначеним працівникам на їх бажання іншого дня відпочинку на момент проведення інспекційного відвідування на товаристві відсутнє.
22 лютого 2019 року позивачем до Головного управління Держпраці в Одеській області були подані заперечення на акт інспекційного відвідування (т.1 а.с.46-47, т.2 а.с.33-35), на які відповідачем було надано відповідь від 26.02.2019 року №15/01-33-1867 (т.2 а.с.59), що заперечення будуть враховані посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області при вжитті заходів реагування.
27 лютого 2019 року інспектором праці ОСОБА_4 складено припис про усунення виявлених порушень № ОД177/1580/АВ/П (т.1 а.с.50, т.2 а.с.60), яким, зокрема зобов'язано ТОВ «ХІМАГРО.»:
- у п.4 за порушення: оплата за роботу у святкові і неробочі дні проводиться не у подвійному розмірі (ч.1, ч.2 ст.107 КЗпП) - усунути порушення до 25.03.2018 року у подальшому постійно, у випадках, передбачених законодавством;
- у п.5 за порушення: індексація заробітної плати не проводиться (ч.6 ст.95 КЗпП, ст.33 ЗУ №108) - усунути порушення до 25.03.2018 року у подальшому постійно, у випадках, передбачених законодавством.
27 лютого 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ОД177/1580/АВ/П/МТ (т.2 а.с.61), яким прийнято до розгляду справу про накладення штрафу на ТОВ «ХІМАГРО.» та направлено позивачу повідомлення від 27.02.2019 року №48 (т.1 а.с.60, т.2 а.с.62).
В повідомленні зазначено, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ТОВ «ХІМАГРО.» відбудеться об 11:30 год. 07.03.2019 року в приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 2, IV поверх.
07 березня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_32 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС (т.1 а.с.62-64, т.2 а.с.67-68), якою за порушення позивачем вимог ст.ст. 95, 107 Кодексу законів про працю, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» а саме за не проведення своєчасно індексації заробітної плати у травні-червні 2018 року 21 працівнику ТОВ «ХІМАГРО.» а також за не відображення у відомостях нарахування заробітної плати за січень 2018 року - 2019 року оплати за роботу у святкові дні проти прізвищ працівників ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_22, ОСОБА_25 у подвійному розмірі за роботу у святковий день не проведена та відсутність документального підтвердження щодо надання зазначеним працівникам на їх бажання іншого дня відпочинку на момент проведення інспекційного відвідування - накладено на ТОВ «ХІМАГРО.» штраф у розмірі 876330 гривень.
Не погоджуючись з прийнятими приписом (п.п.4,5) та постановою контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 2 пункту 6 Положення про головне управління Держпраці в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 № 75, встановлено, що Головне управління Держпраці в Одеській області для виконання покладених на нього завдань має право: отримувати в установленому законодавством порядку від установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань.
Згідно пп.6 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. (далі - Положення №96) передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно до пп.5 п. 6 Положення №96 від 11.02.2015 р. Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 (далі Порядок №295), інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України Про відпустки); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з п. 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю. Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Згідно ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати. Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Згідно п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п. 6 Порядку № 509 і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Так, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати встановлені Законом України «Про оплату праці».
Згідно статті 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).
Згідно пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з абз. 7 п. 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Суд зазначає, що на підтвердження протиправності оскаржуваних пунктів припису та постанови, позивачем до суду надано наступні документи:
- пояснення головного бухгалтера ТОВ «ХІМАГРО.» ОСОБА_31 (т.1 а.с.49), згідно яких розрахунок заробітної плати, нараховані загальні суми преміальних з врахуванням індексації заробітної плати та їх виплату за 2018 рік надано в ході перевірки;
- наказ ТОВ «ХІМАГРО.» №10 від 04.10.2017 року (т.1 а.с.65) «Про організацію і проведення колективних переговорів, делегування представників до складу комісії із соціального страхування, а також запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу» та колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ «ХІМАГРО.» (т.1 а.с.66-76, т.2 а.с.53-59), за умовами якого з урахуванням зростання споживчих цін з метою підтримки достатнього життєвого рівня працівників та їх платіжної спроможності, адміністрацію може підвищувати доходи працівників, які перевищують індекси інфляції, за рахунок фонду додаткової зарплати (п.5.5). Оплату праці за роботу понаднормово здійснювати у подвійному розмірі, за винятком працівників з ненормованим робочим часом, в т.ч. при підсумованому обліку робочого часу. За роботу у святковий, неробочий день, здійснювати оплату праці згідно ст.107 КЗпП України з можливістю надання відгулу за бажанням працівника (п.5.6).;
- положення про підсумований облік робочого часу охорони підприємства (т.1 а.с.77-78);
- наказ «Про підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції» №15 від 27 грудня 2017 року (т.1 а.с.79), яким встановлено з 01 січня 2018 року проводити підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції за рахунок ринку додаткової заробітної плати шляхом преміювання працівників;
- накази «Про преміювання працівників та індексацію грошових доходів» за березень 2018 року - грудень 2018 року (т.1 а.с.80-101), згідно яких встановлено преміювати за сумлінне та зразкове виконання службових обов'язків працівників ТОВ «ХІМАГРО.» з урахуванням індексації заробітної плати;
- наказ №10/1 від 27.04.2018 року «Про підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції» (т.1 а.с.102), згідно якого встановлено провести нарахування індексації випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції за травень 2018 року в сумі 59,91 грн., червень 2018 року - 70,00 грн.;
- розрахунки щомісячних нарахувань до заробітної плати за березень - грудень 2018 року (т.1 а.с.103-110), згідно яких встановлено розміри індексації та премій працівникам ТОВ «ХІМАГРО.»;
- накази «Про преміювання працівників ТОВ «ХІМАГРО.» за вересень 2018 та грудень 2018 року (т.1 а.с.111-113), згідно яких встановлено оголосити подяку та виплатити премію працівникам ТОВ «ХІМАГРО.» у розмірі посадового окладу та у відсотковому співвідношенні до посадового окладу;
- розрахунки заробітної плати за січень 2018 року - грудень 2018 року (т.1 а.с.114-125);
- накази «Про затвердження штатного розпису (т.1 а.с.126, 128, 130) та штатні розписи ТОВ «ХІМАГРО.» з 01.10.2017 року, з 01.01.2018 року, з 01.06.2018 року (т.1 а.с.127-131, 129, 131), яким встановлені посадові оклади працівників позивача;
- розрахунок: порівняння сум виплачених премій з урахуванням індексації та суми мінімальних державних гарантій (т.1 а.с.132);
- звіт про фактичні результати проведених узгоджених процедур щодо підтвердження правильності і повноти нарахування індексації заробітної плати та нарахування заробітної плати в святкові і вихідні дні в період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. від 02.04.2019 року ТОВ «ЕЙСІ АУДИТ» (т.1 а.с.133-137) та додатки до звіту (т.1 а.с.138-140), згідно якого аудитор дійшов висновку, що: в цілому підприємство ТОВ «ХІМАГРО.» нараховує та сплачує індексацію до заробітної плати співробітників своєчасно і в повному обсязі, в т.ч. нарахування і виплата індексації за травень та червень у 2018 році була проведена в повному обсязі; підприємство в повному обсязі виконує вимоги КЗпП України в частині надання компенсації та оплати праці за роботу у вихідні та святкові дні;
- відомості ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розподілу виплат ТОВ «ХІМАГРО.» за січень 2018 року - січень 2019 року (т.1 а.с.141-170);
- графіки виходу на роботу працівників служби охорони ТОВ «ХІМАГРО.» на січень 2018 року - грудень 2018 року (т.1 а.с.171-182);
- табель обліку використання робочого часу за січень 2018 року - грудень 2018 року (т.1 а.с.183-217);
- накази «Про надання інших днів відпочинку» (т.2 а.с.218-226), якими за роботу у святкові дні надано ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_45, ОСОБА_22 та ОСОБА_25 дні відпочинку;
- розрахунки щомісячних нарахувань до заробітної плати виробничого персоналу за січень 2018 року - грудень 2018 року(т.1 а.с.227-238), з яких вбачається виплата охоронцям ТОВ «ХІМАГРО.» заробітної плати ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_25, ОСОБА_24 та ОСОБА_45 за роботу у вихідні дні;
- накази «Про преміювання працівників» за січень 2018 року - грудень 2018 року (т.1 а.с.239-250), у яких також вказано бухгалтерії провести відповідні нарахування та індексації заробітної плати та виплати;
- заяви охоронців ТОВ «ХІМАГРО.» ОСОБА_26, ОСОБА_40, ОСОБА_25, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_23 (т.2 а.с.143-164) про надання їм вихідних днів у місяці, іншому ніж ті, в яких вони працювали у вихідні дні.
Таким чином, проаналізувавши надані до суду докази, суд приходить до висновку, що протягом березня-грудня 2018 року (період, у якому згідно акту перевірки позивачем допущено порушення) працівникам ТОВ «ХІМАГРО.» виплачувалась заробітна плата в розмірі, що значно перевищує розмір посадового окладу працівників позивача, яка складалась з посадового окладу, премії та індексації заробітної плати (у розмірі 59.91 грн. у квітні-червні 2018 року, 62.59 грн. - у липні-жовтні 2018 року, 138.08 грн. - у жовтні 2018 року, 138.08 грн. - у листопаді 2018 року та 144.08 грн. - у грудні 2018 року). При цьому з наданих до суду документів вбачається, що сума індексації заробітної плати позивачем була включено до суми премії.
Суд зазначає, що неправильне ведення позивачем бухгалтерського обліку витрат на заробітну плату, а саме незаповнення у відомостях таких граф як «індексація» (при фактичному нарахуванні та виплаті такої) не може бути підставою для притягнення до відповідальності особи за порушення трудового законодавства.
Отже, суд вважає необґрунтованим висновок Головного управління Держпраці в Одеській області щодо порушення позивачем норм ст.ст. 95 Кодексу законів про працю, ст. 33 Закону України «Про оплату праці».
При цьому судом встановлено розбіжності між висновками акту інспекційного відвідування та обґрунтуванням оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Зокрема в акті встановлено невиплату індексації 23-м працівникам ТОВ «ХІМАГРО.» (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_44, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_18,ОСОБА_36, ОСОБА_37 (прийнятий з 14.08.2018 р.), ОСОБА_38, (прийнятий 16.08.2018 р.) ОСОБА_20, ОСОБА_45, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_25), в той час як у оскаржуваній постанові встановлено невиплату позивачем індексації заробітної плати 21-му працівнику позивача (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_18,ОСОБА_36, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_26, ОСОБА_40, ОСОБА_25).
Відповідно до статті 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Згідно з ч.1 ст.73 КЗпП України встановлено такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 травня - День праці; 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України; 14 жовтня - День захисника України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.
Так, судом встановлено, що:
- ОСОБА_26 працював у наступні святкові дні: 01.01.2018 року, 07.01.2018 року, 08.03.2018 року, 08.04.2018 року, 27.05.2018 року, 28.06.2018 року, 24.08.2018 року, 25.12.2018 року;
- ОСОБА_40 працював у наступні святкові дні: 01.01.2018 року, 07.01.2018 року, 08.03.2018 року, 24.08.2018 року;
- ОСОБА_25 працював у наступні святкові дні: 07.01.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 28.06.2018 року, 14.10.2018 року, 25.12.2018 року;
- ОСОБА_22 працював у наступні святкові дні: 01.01.2018 року, 08.03.2018 року, 08.04.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 27.05.2018 року, 28.06.2018 року, 24.08.2018 року, 14.10.2018 року, 25.12.2018 року;
- ОСОБА_21 працював у наступні святкові дні: 01.01.2018 року, 08.03.2018 року, 08.04.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 24.08.2018 року, 14.10.2018 року;
- ОСОБА_23 працював у наступні святкові дні: 07.01.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 27.05.2018 року, 28.06.2018 року, 14.10.2018 року, 25.12.2018 року.
При цьому судом встановлено, що:
- ОСОБА_26 було написано заяви та взято дні відпочинку за відпрацьовані святкові дні;
- ОСОБА_40 на підставі заяв взято дні відпочинку за відпрацьовані святкові дні 01.01.2018 року, 07.01.2018 року, 08.03.2018 року, а за 24.08.2018 року виплачено заробітну плату в подвійному розмірі;
- ОСОБА_25 на підставі заяв взято дні відпочинку за відпрацьовані святкові дні 07.01.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 28.06.2018 року, 25.12.2018 року та за 14.10.2018 року виплачено заробітну плату в подвійному розмірі;
- ОСОБА_22 на підставі заяв взято дні відпочинку за відпрацьовані святкові дні 08.03.2018 року, 08.04.2018 року, 24.08.2018 року, 14.10.2018 року та за 01.01.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 27.05.2018 року, 28.06.2018 року та 25.12.2018 року виплачено заробітну плату в подвійному розмірі;
- ОСОБА_21 на підставі заяв взято дні відпочинку за відпрацьовані святкові дні 08.04.2018 року та за 01.01.2018 року, 08.03.2018 року, 01.05.2018 року, 09.05.2018 року, 24.08.2018 року, 14.10.2018 року виплачено заробітну плату в подвійному розмірі;
- ОСОБА_23 на підставі заяв взято дні відпочинку за відпрацьовані святкові дні 01.05.2018 року, 14.10.2018 року та за 07.01.2018 року, 09.05.2018 року, 27.05.2018 року, 28.06.2018 року та 25.12.2018 року виплачено заробітну плату в подвійному розмірі.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані пункти 4 та 5 припису №ОД177/1580/АВ/П від 27.02.2019 року та оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 року, прийняті Головним управлінням Держпраці в Одеській області, є необґрунтованими.
Окрім цього з оскаржуваного припису вбачається некоректна дата виконання ТОВ «ХІМАГРО.» його умов, зокрема в пунктах 4 та 5 - 25.03.2018 року, в той час як припис було винесено 27.02.2019 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16218,56 грн., сплачений згідно платіжних доручень №3254, №3255 від 02 квітня 2019 року (т.1 а.с.5,6) (за подання позовної заяви) та №3256 (т.2 а.с.8) від 02 квітня 2019 року, №3410 від 22 травня 2019 року (т.2 а.с.182) (за подання заяви про забезпечення позову).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» судового збору у розмірі 16218,56 грн., сплаченого згідно платіжних доручень №3254, №3255 та №3256 від 02 квітня 2019 року, №3410 від 22 травня 2019 року.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункти 4 та 5 припису про усунення виявлених порушень Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД177/1580/АВ/П від 27.02.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД177/1580/АВ/П/МГ-ФС від 07.03.2019 року.
Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» судовий збір у розмірі 16218,56 грн., сплачений згідно платіжних доручень №3254, №3255 та №3256 від 02 квітня 2019 року, №3410 від 22 травня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» (просп.Григорівського десанту, буд.34/4, оф.11, м.Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 39341579).
Відповідач - Головне управління Держпраці в Одеській області (просп.Шевченка, буд.2, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624).
Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2019 року.
Суддя О.А. Вовченко
.