27 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1476/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивачів ОСОБА_2 ,
представника відповідачів Виш А ОСОБА_3 А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач -1), Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області, Турійської державної податкової інспекції Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (а.с. 1-1а). В подальшому, ухвалою суду від 28.05.2019 задоволено клопотання представника відповідачів про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін, призначено судове засідання на 11:30 год. 14.06.2019 (а.с. 95).
Ухвалою суду від 14.06.2019 допущено заміну первісних відповідачів - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Волинській області, Турійську державну податкову інспекцію Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області на належного - Головне управління ДФС у Волинській області (а.с. 122-123). Розгляд справи відкладено на 14:00 год. 27.06.2019.
30.05.2019 ОСОБА_4 в інтересах якої звертався ОСОБА_1 досягла повноліття, а тому представляє свої інтереси в суді самостійно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі через релігійні переконання не бажають, щоб їх облік та неповнолітніх дітей здійснювався із застосуванням цифрових ідентифікаторів та без використання серії та номеру паспорта (за прізвищем, іменем, по батькові, роком народження та за місцем реєстрації), оскільки таке право передбачено Конституцією України. У зв'язку з чим зверталися до відповідачів із відповідними заявами, у задоволенні яких було неправомірно відмовлено.
Просять позов задовольнити.
Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву (а.с. 51-54) позовні вимоги заперечила та зазначила, що відповідно до статті 19 Конституції України, статей 63, 70 Податкового кодексу України відповідачі не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами, ніх це передбачено чинним законодавством.
Проте, позивачі просять здійснити їх облік як платників податків у спосіб не передбачений Податковим кодексом України (без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), що може призвести до порушення права на здійснення операцій, передбачених пунктом 70.12 статті 70 Податкового кодексу України.
Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
14.06.2019 ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій зазначила, що 30.05.2019 досягла повноліття, відтак може представляти свої інтереси в суді самостійно, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та розгляд справи проводити без її участі.
Позивач та представник позивачів позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав наведених у відзиві, просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 14.01.2019 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернувся до Луцької ДПІ Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області із заявою надати довідку про те, що його неповнолітні діти з релігійних переконань відмовилися від реєстраційних номерів облікової картки платника податків та будуть здійснювати платежі за прізвищем, іменем, по батькові, датою народження та місцем проживання (а.с. 19).
Листом від 18.01.2019 № 122/М/03-20-08-02-17 ГУ ДФС у Волинській області повідомило ОСОБА_1 про те, що на сьогоднішній день Податковим кодексом України передбачено два способи ведення обліку фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта. Відтак, контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за формами, способами або видами (а.с. 26).
Турійська ДПІ Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області листом від 26.03.2019 повідомила ОСОБА_1 про те, що пунктом 1 розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 передбачено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П.
Таким чином, ПК України вже передбачено можливість для фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовилися від реєстраційного номера облікової картки. Отже, діючим законодавством не передбачено можливості фізичних осіб - платників податків взагалі у будь-якій формі відмовитися від податкового обліку в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (а.с. 27-28).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
До 1 січня 2011 року діяв Закон України “Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів” від 22.12.1994 відповідно до статті 1 якого для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Згідно із статтею 5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Проте, Закон України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів” втратив чинність з набранням чинності Податковим кодексом України (далі - ПК України), яким на даний час регулюється порядок обліку платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 63.1. статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, пунктом 63.2 статті 63 ПК України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Пунктом 63.3. статті 63 ПК України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 63.5. статті 63 ПК України).
Відповідно до пункту 63.6 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 63.7. статті 63 ПК України визначено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
Відповідно до пунктів 63.11., 63.12. статті 63 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
Пунктом 70.1 статті 70 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 цього ж Кодексу фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Згідно з пунктом 70.9. статті 70 ПК України за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 70.12 статті 70 вказаного Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Таким чином, ПК України на відміну від Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів” (який діяв до набрання чинності вказаним Кодексом) не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Із наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов'язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.
При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Порядок реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника чітко визначено законодавством.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 № 822 (далі - Положення № 822).
Згідно із пунктом 1 розділу II цього Положення усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Згідно з пунктами 1-4 розділу VIII Положення № 822 фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред'являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
Пунктом 7 розділу VIII Положення № 822 визначено, що після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.
Відповідно до пункту 10 розділу VІІІ Положення № 822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.
Таким чином, порядок відмови від обліку платника податків за номером картки такого платника чітко врегульовано законами. Процедура відмови також чітко прописана та фактично позбавляє відповідачів дискреції відносно того, яким чином здійснювати облік платника податків.
Відтак для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Вказане право може бути реалізоване шляхом подання відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою №1П.
При цьому суд зазначає, що законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові, роком народження і місцем реєстрації. Проте, позивачі просять здійснити їх облік як платників податків у спосіб не передбачений ПК України.
Отже, зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться шляхом обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта, а не прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, - не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає не застосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ведення податкового обліку позивачів виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без зазначення серії та номера паспорта, як вони про це просять, є неможливим, оскільки норми Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», які передбачали таке право позивачів, втратили чинність із набранням чинності ПК України з 01.01.2011.
Крім того, суд не приймає до уваги твердження позивачів про те, що норми ПК України суперечать статті 22 Конституції України, якою визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, оскільки на даний час наведені норми ПК України діють та у встановленому порядку неконституційними вони не визнані.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що взаємопов'язані позовні вимоги позивачів про зобов'язання відповідачів не вносити інформацію про ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зберегти форму обліку платників податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації; здійснити їх облік як платника податків за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та без використання серії та номеру паспорті, видати довідки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора до задоволенню не підлягають.
Крім того, не підлягає до задоволення і позовна вимога про зобов'язання відповідачів проставити під час отримання паспортів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, оскільки згідно з пунктом 7 розділу VIII Положення № 822 лише після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Відповідно до якої, вказана відмітка складається зі слів «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта».
При цьому, вказана вимога є передчасною, так як дана відмітка проставляється у діючих паспортах громадян України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачами належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги позивачів є необґрунтованими та безпідставними, в зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 02 липня 2019 року.