справа №1340/5667/18
26 червня 2019 року
15 год. 54 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника позивача Луня Б.М, представниці відповідача Кожухарик І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 із 1 січня 2018 року загальної суми пенсійних виплат на розмір підвищення до пенсії, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсії, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду здійснити ОСОБА_1 перерахунок загального розміру пенсійних виплат шляхом збільшення з 1 січня 2018 року загального розміру пенсійних виплат на суму підвищення до пенсії, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити при цьому виплату позивачу перерахованого загального розміру пенсійних виплат із врахуванням раніше проведених виплат та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу при перерахунку пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - постанова КМУ № 103) протиправно припинено виплату підвищення до пенсії, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів згідно від 23.04.2012 № 355 “Про збільшення пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (далі - постанова КМУ № 355). Вважає, що відповідач порушив його права та інтереси, тому просить суд задовільнити позовні вимоги повністю.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та наданих усних поясненнях, зазначає, що Постановою КМУ № 355 визначено установити з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених відповідно до зазначеної дати відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон - 2262), крім пенсій, призначеним військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону 2262, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону 2262 до 1 липня 2012 року. Водночас, цією Постановою передбачено підвищення до пенсії, яка обчислена з грошового забезпечення військовослужбовців, що було встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова 1294). Постанова 1294 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених Постановами Кабінету міністрів України № 1052 від 27.12.2017 та № 103 від 21.02.2018.
Також зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 103, передбачено умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон - 2262), у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Перерахунку підлягають пенсії призначені відповідно до Закону-2262 до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно з цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), із урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа обіймала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова КМУ № 704).
У зв'язку з тим, що, основний розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2018 значно перевищує розмір пенсії, обчислений відповідно до Закон-2262, виходячи із грошового забезпечення встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” і те, що Постанова № 1294 втратила чинність, підстави для збереження в складі пенсійної виплати підвищення встановленого до постанови КМУ № 355, відсутні. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 30.11.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представниця відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила повністю, просила відмовити у задоволенні позову.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Наказу Міністра Оборони України № 214 від 25 квітня 1998 року звільнений з військової служби у відставку за пунктом 65 підпунктом «в» (за станом здоров'я), з 01.06.1998 отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Львівським обласним військовим комісаріатом видано ОСОБА_1 . Довідку № ХВ 50179 від 07.02.2008 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 про грошове забезпечення за нормами чинними на 1 січня 2008 за посадою для обчислення пенсії. Розмір грошового забезпечення відповідно до вказаної довідки складає 2943, 38 (посадовий оклад - 1200, оклад за військовим званням - 135, надбавка за вислугу років 467, 25, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 901,13 премія 10% - 120).
З 1 липня 2012 року позивачу виплачується підвищення до пенсії за Постановою № 1294 у розмірі 226,24 грн. на підставі Довідки Міністерства оборони України від 7 червня 2012 року, що підтверджується довідкою про перерахунок пенсії (а.с. 91).
Станом на 1 липня 2012 підвищення до пенсії за Постановою № 355 становило 11% - 226,64 грн. (а.с. 91), на 1 січня 2013 - 672 і обмежене максимальним розміром відповідно до постанови 1294.
Підвищення у розмірі 672 грн. позивач отримував впродовж 2013-2017 років (94-112).
30 серпня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою встановлено нові складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. У зв'язку з прийняттям Постанови № 704, Постанова № 1294 втратила чинність.
Львівським обласним військовим комісаріатом у зв'язку із змінами складових грошового забезпечення, відповідно до постанови № 704 видано позивачу Довідку № ХВ 50179 від 10 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у порядку визначеному рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно до цієї довідки розмір грошового забезпечення позивача зросло і складає 11520 грн., в тому числі: посадовий оклад 6200,00 грн., оклад за військовим званням - 1480 грн., надбавка за вислугу років - 3840 грн.
З 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі нового розміру грошового забезпечення і припинено виплату підвищення до пенсії, встановленого Постановою № 355 на підставі Постанови № 1294.
Позивач вважає таке припинення виплати протиправним і звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суд згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Правові відносини регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до статті 10 Закону № 2262 обов'язок нарахування та виплати пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 “Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.
Пунктом 2 цієї Постанови передбачено, що при цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону 2262 з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 № 45 та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розмірів пенсій, обчислених відповідно до Закону 2262, виходячи з грошового забезпечення, встановленого Постановою № 1294 за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Пунктом 1 Постанови 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним званням), щомісячних (підвищення посадового окладу, окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналізуючи вказані правові норми суд дійшов висновку, що підвищення пенсії, передбачене Постановою № 355 може застосовуватися лише з грошового забезпечення, встановленого на підставі Постанови № 1294.
Максимальна величина підвищення визначалася як різниця між розміром пенсії, обчисленим із грошового забезпечення станом на 01.04.2012 за відповідною посадою та розміром пенсії, яку позивач отримував на дату розрахунку. Для обчислення максимального розміру пенсії за відповідною посадою необхідно суму грошового забезпечення, зазначеного у довідці помножити на 70% (розмір пенсії за вислугу років), тобто 3903,38х70%=2732,37 грн. Таким чином, основний розмір пенсії особи за аналогічною посадою не може перевищувати 2732,37 грн. (а.с. 92).
Судом встановлено, що основний розмір пенсії позивача складав 2060,37 (а.с. 93), а максимально можливий розмір основної пенсії складає 2732,37 грн., відтак максимально можливий розмір підвищення за Постановою № 355 складає 672 грн.
Після проведеного перерахунку на підставі довідки, виданої Львівським обласним військовим комісаріатом від 10.03.208 (а.с. 120), розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою склав 11520 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підвищення до пенсії, передбачене Постановою № 355 не може застосовуватися до Грошового забезпечення іншого, ніж встановленого Постановою 1294 і передбаченого обмеження.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
За правилами пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262 пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
З огляду на вказану норму права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділених правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.
При цьому Постановою Кабінету Міністрів № 355 визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 7 листопада 2007 № 1294.
Проаналізувавши Постанову № 355, суд дійшов висновку, що в ній йдеться про встановлення відсоткового підвищення розміру пенсій. Нею не змінено розміри одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ і не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, у розмірах, встановлених законодавством.
Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати загального розміру пенсійних виплат шляхом збільшення на розмір підвищення до пенсії із 01 січня 2018 року передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355 “Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням раніше проведених виплат.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судові витрати з сторін відповідно до ст. 139 КАС України не стягуються.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір з сторін не стягується.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2019.
Суддя Качур Р.П.