27 червня 2019 р.Справа №160/5180/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняМанько К.А.
за участі:
представника відповідача Шая А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом Обласного комунального підприємства «Фармація» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Обласного комунального підприємства «Фармація» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, наданий до акту від 26.04.19 №001653-1681/7-19.
Ухвалою суду від 10.06.2019 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію припису Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, наданого до акту від 26.04.19 №001653-1681/7-19.
Представником відповідача подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову в якому зазначено, що суд, приймаючи дану ухвалу, забезпечуючи вже поданий позов шляхом зупинення дії індивідуального акта, не встановив обставин, суттєвих для вирішення питання про забезпечення позову, не перевірив доказами доводів позивача про порушення його прав, не оцінив пов'язаності засобу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, наслідком чого стало безпідставне застосування заходів забезпечення позову лише за припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Представником позивача надано заперечення на клопотання, проте, зі змісту заперечення встановлено, що воно не стосується предмету позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання, просив суд задовольнити його.
Відповідно до ч.1-3 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Суд вважає, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Так, заходи забезпечення позову вжиті судом є розумними та адекватними, а також такими, що забезпечать збалансованість інтересів сторін, а також прав та інтересів позивача в цілому, а не вжиття таких заходів створить очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
В той же час, суд, вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає за необхідне звернути увагу на необхідності дотримання принципів правової визначеності та передбачуваності законодавства, на важливості та необхідності застосування яких неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Термін "адміністративний акт" означає, відповідно до Резолюції (77) 31про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятої Комітетом Європи від 28.09.1977 на 275-му засіданні заступників міністрів, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.
Це визначення, в якому під актами маються на увазі заходи або рішення, "вжиті/прийняті в рамках здійснення владних повноважень", охоплює не лише акти адміністративних органів влади, а також заходи, вжиті іншими особами, юридичними особами публічного та приватного права або фізичними особами, які певною мірою наділені публічно-владними повноваженнями.
У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.
Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади.
При цьому, органи державної влади зобов'язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в правомочному суді, що вони дотримувались відповідних норм.
Вимога щодо оскарження акту в суді не потребує детального роз'яснення. Захід тимчасового захисту на певний час призупиняє або обмежує у даній справі повноваження адміністративного органу влади щодо негайного і, у разі необхідності, примусового виконання своїх рішень чи заходів, які підлягають виконанню згідно з правом.
Мета тимчасового судового захисту - це не негативний вплив на ефективність діяльності органів державної влади, а радше забезпечення справедливості, яка має бути основною рисою взаємин між особами та адміністративною владою. Гарантувати таку справедливість повинні суди.
При цьому, на думку суду, остаточна кваліфікація оскаржуваних рішень, можливості порушення ними прав позивача та наявності підстав для їх прийняття, має відбуватися за результатом розгляду справи по суті, під час винесення рішення.
Крім того, при винесені ухвали від 10.06.2019 року суд не вирішив справу по суті, оскільки не визнав дії та рішення відповідача протиправними, а лише звернув увагу на те, що відкриття провадження по справі не зупиняє оскаржуваний припис, а невиконання такого припису може призвести до негативних наслідків для позивача шляхом накладення на нього штрафу за невиконання припису.
Тобто, ефективність захисту інтересів позивача безпосередньо залежала від недопущення настання несприятливих наслідків для останнього.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 157, 229, 245, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 02 липня 2019 року.
Суддя О.В. Єфанова