27 червня 2019 року Справа № 160/3939/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,-
02 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправними та скасувати вимоги ГУ ДФС у Дніпропетровській області:
- від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн станом на 31.01.2018 року;
- від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 гр. станом на 31.01.2019 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримав дві вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн та від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 грн., всього на загальну суму 75298,44 грн., що перебільшує майже в чотири рази розмір мінімального ЄСВ для одного платника за 25 місяців. Також зазначено, що зі змісту оскаржуваних вимог не можливо зрозуміти, за який період відповідачем здійснено нарахування зазначених сум заборгованості та підстав їх нарахування.
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року відкрито провадження у справі № 160/3939/19 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення підготовчого засідання та призначено судове засідання на 30.05.2019 року.
В подальшому розгляд справи було перенесено на 13.06.2019 року та на 27.06.2019 року.
Позивач в судове засідання, призначене на 27.06.2091 року, не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.06.2019 року, не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2019 року відповідачу запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.
Представником відповідача надано відзив на позов, в якому відповідачем зазначено, що згідно з даними інформаційної системи органу доходів і зборів, заборгованість позивача станом на 31.10.2018 року становить 35192,04 грн., у зв'язку з чим ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до вимог чинного законодавства сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 року №Ф-6347-25/61. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
26.06.2017 року позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що заходи податкового контролю стосовно позивача контролюючим органом не здійснювались, протягом 2017-2018 роках доходу ні від підприємницької діяльності, ні від незалежної професійної він не отримував, що підтверджується поданими до податкового органу звітами (податковими деклараціями за 2017-2018 рр.).
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 03.08.2006 року за № 9845, що підтверджується довідкою від 18.07.2013 року № 1304610700053.
Згідно з витягом з реєстру платника єдиного податку позивачем обрано спрощену систему оподаткування 3 групи.
Відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 913 позивач має право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого без обмежень.
Основним видом діяльності позивача за КВЕД: код 70.22 - консультація з питань комерційної діяльності й керування.
Позивачем отримано від головного управління оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн. та від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 грн., всього на загальну суму 75298,44 грн.
Не погодившись з прийнятими вимогами позивачем подано до контролюючого органу скаргу від 21.02.2019 року про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2091 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 грн. та скаргу від 23.02.2019 року про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн., за результатами розгляду яких вищезазначені вимоги залишені без змін, а скарги фізичної особи-підприємця, самозайнятої особи ОСОБА_1 без задоволення.
Вважаючи вимоги від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн. та від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 грн. відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд, розглядаючи справу по суті, виходив з таких міркувань.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно з пп. 63.1, 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
Згідно з п.65.3 ст.65 Податкового кодексу України для взяття на облік фізичної особи, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.4, п.5 ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України №2464 не передбачений.
Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону України №2464.
Так, згідно з ч.1 ст.5 цього Закону облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону (роботодавців, фізичних осіб-підприємців, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України №2464 єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування є сума, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 (далі - Порядок № 435).
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік.
Відповідно до п. 10 розділу IV Порядку № 435 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Згідно з п. 16 розділу IV Порядку № 435 фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).
Незалежну діяльність позивач здійснює на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності № 913 від 14.06.2013 року, яке є чинним та припинення діяльності позивача не передбачено законодавством, оскільки свідоцтво видано без обмеження строку дії.
Позивачем подавались до контролюючого органу податкові декларації за 2017-2018 роки з зазначенням про відсутність доходів від любого виду діяльності, що підтверджується матеріалами справи.
Судом не беруться до уваги надані відповідачем до відзиву інтегровані картки платника податків, оскільки в останніх не вказано базу оподаткування (суму доходу), з якої позивачу нараховано спірні суми єдиного внеску.
Крім того, відповідачем на вимогу суду не надано розрахунок сум єдиного внеску, вказаних у податкових вимогах від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 та від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61, за який період вони нараховані і з якої суми доходу позивача.
Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява № 39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06), які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані вимоги від вимог від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн. та від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 грн., діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому ці податкові вимоги є протиправними та підлягають скасування, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768, 40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 50.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2018 року № Ф-6347-25/61 на суму 35192,04 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 року № Ф-6347-25/61 на суму 40106,40 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук