Ухвала від 01.07.2019 по справі 160/4998/19

УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа №160/4998/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі № 160/4998/19 в якості співвідповідача Дніпропетровський обласний військовий комісаріат та про розгляд справи в порядку загального провадження, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

26 червня 2019 представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Дніпропетровський обласний військовий комісаріат та про розгляд справи в порядку загального провадження.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначити розмір грошового забезпечення та змінювати його, оскільки відповідальність за внесення тих чи інших складових грошового забезпечення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії покладається на установу, якою видавалась довідка. У зв'язку із порушенням питання щодо перерахунку пенсії за Законом №2262-ХІІ та виконанням рішення суду від 08.05.2018 року просить розглядати справу в порядку загального провадження та залучити у якості співвідповідача Дніпропетровський обласний військовий комісаріат.

Визначаючись щодо наявності підстав для залучення співвідповідача, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Пунктом 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, і інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Судом встановлено, що позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом в якості відповідача визначив Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Саме до вказаного суб'єкта владних повноважень позивач спрямовує своє позовні вимоги, а саме просить суд:

- визнати протиправними та скасувати відповідні розрахунки про розмір поновленої пенсії ОСОБА_1 викладені у відмові відповідача від 24.01.2019 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримати від уповноваженого органу чинну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; та на підставі отриманої довідки провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , у відповідності до діючих розмірів грошового забезпечення з дати поновлення виплати пенсії - з 28.07.2017 року, відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з проведенням індексації відповідно до ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсацією втрати частини доходів відповідно до ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії за попередній період з 28.07.2017 року в повному обсязі за весь період на визначений ним банківський рахунок.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для залучення в якості співвідповідача у справі Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, з огляду на що, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Судом встановлено, що позивач до липня 1997 року отримував пенсію за вислугу років, як військовослужбовець, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку з чим виплату пенсії відповідачем було припинено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року по справі № 804/1425/18 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 28.07.2017 року.

На виконання означеного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського обласного військового комісаріату із запитом про надання розрахунку пенсії за вислугу років.

Дніпропетровський обласний військовий комісаріат на запит відповідача надав розрахунок пенсії за вислугу років станом на жовтень 1996 року.

З огляду на викладене, з урахуванням предмету даного адміністративного спору та можливих подальших шляхів виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що рішення, прийняте за наслідками розгляду даної адміністративної справи може вплинути на права та інтереси Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

З огляду на вище викладене, та керуючись положеннями ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат.

Що стосується питання про розгляд справи № 160/4998/19 в порядку загального позовного провадження, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження повинно бути обґрунтованою та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному провадженні.

Однак, у заявленому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно обов'язково розглядати за правилами загального позовного провадження та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин, а тому суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 48, 49, 243, 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи № 160/4998/19 в порядку загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Дніпропетровський обласний військовий комісаріат - залишити без задоволення.

Залучити до участі у справі № 160/4998/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_1 ).

Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача строк для подання письмових пояснень щодо позову протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються письмові пояснення та документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих на нього доказів іншим учасникам справи та зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви залученій третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третьої особи окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Н.В. Боженко

Попередній документ
82751485
Наступний документ
82751487
Інформація про рішення:
№ рішення: 82751486
№ справи: 160/4998/19
Дата рішення: 01.07.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них