26 червня 2019 року Справа № 160/4233/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 10 травня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 05.06.2019 року, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (неустойки) від 08.02.2019 року за номером Ф-4038-50/67 від ГУ ДФС України в Дніпропетровській області.
2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 10.05.2019 року вказана справа була розподілена судді Ількову В.В.
3. Ухвалою суд від 13.05.2019 року позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.
4. 05.06.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 13.05.2019 року.
5. Ухвалою суду від 06.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4233/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 26.06.2019 року в порядку положень ст. 262 КАС України.
6. Ухвалою суду від 06.06.2019 року також було витребувано у відповідача, належним чином засвідчені, докази по справі, а саме:
- вимогу про сплату боргу (неустойки) від 08.02.2019 року за номером Ф-4038-50/67 від ГУ ДФС України в Дніпропетровській області;
- дані інформаційної системи органу доходів і зборів, щодо несплаченого позивачем боргу у розмірі 18 276,72 гривень.
7. 25.06.2019 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також, відповідачем було надано витребувані судом докази по справі.
8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 26.06.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
12. 25.04.2019 року позивачем було отримана вимога про погашення боргу від 08.02.2019 року за номером 4038-50/67 від ГУ ДФС України в Дніпропетровській області, якою було збільшено грошове зобов'язання на суму 18 276, 72 гривень.
13. Позивач зазначив, що ця вимога була винесене на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, і мотивована тим, що позивачем не було сплачено до бюджету суму недоїмки в розмірі 18 276, 72 гривень.
14. Позивач, не погоджуюся з такою Вимогою від 08.02.2019 року за номером 4038-50/67 від ГУ ДФС України в Дніпропетровській області та вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
15. Також, зазначив про те, що оскаржувана вимога від 08.02.2019 року, не містить передбачених порядком необхідних реквізитів таких як: строк нарахування та стягнення податкового зобов'язання та розрахунок сум податкового зобов'язання.
16. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 - вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
17. Проте, вимога про сплату боргу № 4038-50/67 від 08.02.2019 року не містить передбачених Законом України "Про виконавче провадження обов'язкових реквізитів", що унеможливлює її звернення до виконання органами ДВС.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
18. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що платником податків ФОП ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця в Дніпровській районній державній адміністрації Дніпропетровської області за номером від 17.08.2000 року №Ф 0012273 та взято на облік в контролюючий орган від 17.08.2000 року № 8435.
19. Зазначили про те, що оскаржувана вимога була сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
20. Контролюючий орган вважає, що вимога від 08.02.2019 року №Ф-4038-50/67 є законною з наступних підстав:
- платник податків який перебуває на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, податкова звітність не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок, повинен був сплатити суму єдиного соціального внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року№1774-VIII).
21. Отже, мінімальна сума єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, крім фізичних осіб - підприємців, віднесених до першої групи платників єдиного податку, за 2017 рік ця сума була 3 200 грн. (мінімальна заробітна плата) * 22% = 704 грн./місяць, а за 2018 рік ця сума була 3723 грн.*22% = 819,06 грн./місяць.
22. Отже, контролюючим органом ФОП ОСОБА_1 був нарахований єдиний соціальний внесок за 2017 рік у сумі 8448 грн. (704 грн. * 12 місяців), а за 2018 рік був нарахований єдиний соціальний внесок на загальну суму 7371,54 грн. (819,06 грн.*12 місяців).
23. Також, надати детальний розрахунок:
24. За 2017 рік нараховано у сумі єдиного внеску за рік складає - 8 448 грн. та за 2018 рік загальна суму заборгованості складає 9828,72 грн.:
- квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2018 року;
- квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018 року;
- квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.10.2018 року;
- квартал 2018 у сумі - 2457,18 грн., граничний строк сплати до 21.01.2019 року.
25. 8448 гривень (нарахування єдиного соціального внеску за 2017 рік) + 9828,72 грн. (нарахування єдиного соціального внеску за 2018 рік) = 18276,72 гривень.
26. Отже, зазначили про те, що станом на 31.01.2019 року у ФОП ОСОБА_1 загальна заборгованість з єдиного соціального внеску складає 18 276,72 гривень.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
27. ОСОБА_1 з 17.08.2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.
28. Починаючи з серпня 2000 року позивач взятий на облік в органах державної податкової служби за № 8435, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.
29. Згідно з інтегрованою карткою платника податків ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а також згідно з Розрахунком боргу (недоїмки) ЄСВ станом на 31.01.2019 року за позивачем числиться заборгованість у розмірі 18 276,72 гривень. Заборгованість, вказана в недоїмці, складається з боргу за 2017 рік в сумі 8448,00 гривень та недоїмки за 2018 рік в сумі 9828,72 гривень.
30. 08.02.2019 року позивачу сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4038-50/67, відповідно до якої ГУ ДФС у Дніпропетровській області вимагає від позивача сплатити 18 276,72 грн., де у п. 3 вимоги зазначено призначення платежу: погашення заборгованості з ЄСВ.
31. Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року № Ф-4038-50/67 була направлена позивачу.
32. 25.04.2019 року вказана вимога була отримана позивачем.
33. Отже, урахуванням вищевикладеного, вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо правомірності рішення відповідача про нарахування позивачу заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
34. Так, не погодившись із вищевказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року № Ф-4038/50/67, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
35. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
36. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
37. Згідно пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
38. Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39. Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.
40. Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
41. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449).
42. Згідно вимог Закону №2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
43. Законом України від 06.12.2016 року №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017 року, зокрема щодо обов'язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
44. Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
45. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).
46. Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI).
47. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
48. Таким чином, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
49. Законом України від 21.12.2016 року №1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00 грн., з 1 січня 2018 року - 3723,00 гривень.
50. Частиною п'ятою статті 8 Закону №2464-VI для зазначеної категорії платників встановлена обов'язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.
51. Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках за себе мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI).
52. Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.
53. Враховуючи обов'язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі відсутності доходу, фізичні особи-підприємці зобов'язані сплатити до 09.02.2018 року за звітний 2017 рік, щонайменше 8448 гривень (3200.00*12*22%).
54. Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесені зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати зобов'язань фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування.
55. Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464-VI категорії страхувальників, зобов'язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).
56. Законом України від 07.12.2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 - 3723,00 гривень.
57. Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн. (3723,00*3*22%), поквартально:
- до 19.04.2018 - за 1 квартал 2018 року - 2457,18 гривень;
- до 19.07.2018 - за 2 квартал 2018 року - 2457,18 гривень;
- до 19.10.2018 - за 3 квартал 2018 року - 2457,18 гривень;
- до 21.01.2019 - за 4 квартал 2018 року - 2457,18 гривень.
58. Статтею 6 Закону № 2464-VI визначено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
59. Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 13 Закону №2464-VI та розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
60. Приписами статті 25 Закону та пункту 3 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
61.Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
62. Окрім загальних реквізитів, вимога повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
63. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
64. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно з інтегрованою карткою платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а також згідно з Розрахунком боргу (недоїмки) ЄСВ станом на 31.01.2019 року за позивачем обліковується заборгованість у розмірі 18 276,72 гривень. Заборгованість, вказана в недоїмці, складається з боргу за 2017 рік в сумі 8448,00 гривень та недоїмки за 2018 рік в сумі 9828,72 гривень.
65. 08.02.2019 року позивачу сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4038-50/67, відповідно до якої ГУ ДФС у Дніпропетровській області вимагає від позивача сплатити 18 276,72 грн., де у п. 3 вимоги зазначено призначення платежу: погашення заборгованості з ЄСВ.
66. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2019 року № Ф-4038-50/67 була направлена позивачу, та вручена останньому 25.04.2019 року, про що також не заперечують учасники справи.
67. Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внесу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449, контролюючим органом було нараховано позивачу єдиний внесок у розмірі 18 276,72 гривень за 2017-2018 роки та правомірно виставлено вимогу про сплату такого боргу від 08.02.2019 року № Ф-4038-50/67.
68. Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що вимога про сплату єдиного соціального внеску не містить відомостей про період за який виникла заборгованість і з яких показників вона складається.
69. Так, згідно п.3 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
70. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
71. Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
72. Із зазначеного слідує, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, а і на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.
73. Фіскальний орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
74. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера “Ю” (вимога до юридичної особи) або “Ф” (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера “У” (узгоджена вимога).
75. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
76. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у фіскальному органі.
77. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою) фізичній особі, якщо, зокрема, її вручено особисто такій фізичній особі.
78. Таким чином відповідачем було сформовано спірну вимогу № Ф-4038-50/67 від 08.02.2019 року у встановленому порядку та дотримані положення щодо порядку вручення оскаржуваної вимоги позивачу, що підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи.
79. Отже, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
80. Інших доказів, які б спростовували вищевикладене позивачем до суду надано не було.
81. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску сформована відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, а отже, є законною і обґрунтованою, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
82. Таким чином, з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, задоволенню не підлягають.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
83. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
84. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
85. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
86. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.
87. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
88. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).
89. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
90. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
91. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
92. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана вимога ГУ ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 08.02.2019 року № Ф-4038-50/67 сформована відповідачем у відповідності до положень чинного законодавства та в межах повноважень, а отже, є законною і обґрунтованою, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
93. Отже, з урахуванням вищевикладеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірності прийнятого останнім оскаржуваного рішення.
94. З системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу, задоволенню не підлягають.
95. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
96. Керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Позивач: фізична особа-підприємець Григалашвілі Давид Елгуджавович ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
4. Відповідач: Головне управління Державної фіскальної службі у Дніпропетровській області ( 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856)
5. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Повний текст рішення складено 26.06.2019 року.
Суддя В.В Ільков